У 58% зі 117 тисяч спорів щодо оплати праці та публічної служби суди стають на бік працівників і військовослужбовців (за даними судової статистики у цій категорії: близько 40 тисяч позовів задоволено повністю і ще 30 тисяч — частково). Спір у справі № 520/34023/24, яку Другий апеляційний адміністративний суд розглянув 01.06.2026 після повернення з касації, показує причину решти відмов та закриттів: державні установи підміняють поняття поточної та фіксованої індексації, а суди попередніх інстанцій плутають спір про право зі спором про арифметику.
Ціна відомчої математики: 3326 гривень щомісяця поза увагою фінансової служби
У справі № 520/34023/24 військовослужбовець вимагав від Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перерахувати та виплатити фіксовану індексацію-різницю по 3326,15 грн щомісяця за період з 01.03.2018 по 31.12.2021 на підставі ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»відкриється на prozakony.com у новій вкладці та абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078. Університет наполягав на відмові у позові, стверджуючи, що Харківський окружний адміністративний суд у рішенні від 30.04.2025 неправильно застосував норми матеріального права. Збільшення посадових окладів на 1137 грн у березні 2018 року за постановою КМУ № 704 стало підставою для припинення подальших індексаційних нарахувань з боку закладу освіти.
Чиновницька логіка тут хибує на просту арифметику: підвищення окладу на одну тисячу гривень чомусь звільняє установу від обов'язку платити понад чотири тисячі інфляційної компенсації. Переглядаючи спір за правилами ст. 308, ст. 311 та ст. 316 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01.06.2026 у справі № 520/34023/24 перевірив ці цифри: у березні 2018 року сума можливої індексації складала 4463,15 грн, а дохід зріс на 1137 грн. Різниця між цими величинами становить 3326,15 грн на місяць — саме її за приписами абз. 4 та 6 п. 5 Порядку № 1078 відповідач мав виплачувати як фіксовану величину, тому апеляційний суд залишив скаргу університету без задоволення, а рішення першої інстанції про зобов'язання провести перерахунок і виплату цих сум — без змін.
Ту саму підміну понять із посиланням на нестачу коштів застосував Національний університет цивільного захисту України у справі № 520/20969/25 від 13.03.2026. Заклад рахував оклади у 2020–2023 роках із прожиткового мінімуму 1762 грн і відмовляв у виплаті індексації через відсутність бюджетних асигнувань, але апеляційний суд залишив у силі рішення про стягнення 4147,74 грн щомісячної індексації-різниці та перерахунок окладів за актуальним прожитковим мінімумом.
Помилка першої інстанції: чому суди закривають провадження замість перевірки розрахунків
Виграти спір про саме право на індексацію недостатньо. Коли установа на виконання судового рішення нараховує меншу суму через неправильний базовий місяць або ігнорування фіксованої різниці, військовослужбовець подає другий позов — уже про оскарження конкретного розрахунку. Відповідачі у таких процесах заявляють клопотання про закриття провадження за п. 4 ч. 1 ст. 238 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці або перенаправляють позивача у процедуру судового контролю за ст. 383 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Отриманий на руки судовий наказ чи виконавчий лист із загальною фразою «нарахувати і виплатити» стає пасткою для самого стягувача у наступному процесі. У постанові від 28.02.2025 у справі № 520/22702/24 суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження за п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС, мотивуючи це наявністю попереднього судового рішення між тими самими сторонами щодо індексації за той самий період.
Верховний Суд у постанові від 28.02.2025 у справі № 520/22702/24 за ст. 353 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці скасував ухвали про закриття і направив спір про щомісячні 4220,27 грн до першої інстанції: у попередній справі вирішувалося загальне право на індексацію, тоді як розрахунок фіксованої індексації-різниці за абз. 4–6 п. 5 Порядку № 1078 суди раніше не досліджували.
Такий самий підхід до розмежування предмета спору Верховний Суд застосував у двох інших переглядах: - У постанові від 31.01.2024 у справі № 420/14249/23 касаційний суд скасував закриття провадження щодо стягнення 72 696,63 грн за 2016–2018 роки та 39 007,38 грн за 2018–2019 роки, оскільки у попередній судовій справі суд встановив базовий місяць, але не перевіряв арифметику нарахованої суми. - У постанові від 07.03.2024 у справі № 160/14836/22 Верховний Суд відхилив доводи військової частини про необхідність звернення за ст. 383 КАС і направив справу до апеляції, бо після виконання попереднього судового рішення відповідач самостійно обрав базовим місяцем квітень 2017 року замість січня 2008 року, що породило новий предмет спору.
| Критерій розмежування | Первинний позов (про право) | Похідний позов (про суму) |
|---|---|---|
| Предмет спору | Протиправна бездіяльність щодо ненарахування індексації | Протиправні дії щодо неправильного обчислення суми на виконання рішення |
| Що перевіряє суд | Перевищення порогу інфляції та наявність права на виплату | Базовий місяць, розмір підвищення доходу за постановою № 704 та формулу різниці |
| Підстава за п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС | Вирішується вперше | Тотожність відсутня, обставини виникли після розрахунку відповідача |
Лінія захисту проти вишу: чому позов без точної цифри прирікає на друге коло
Системна причина повторних позовів криється у резолютивних частинах первинних рішень. Коли позивач просить зобов'язати установу «провести перерахунок» без зазначення гривневого еквівалента, він залишає фінансовій частині простір для власного тлумачення Порядку № 1078.
У постанові від 11.09.2025 у справі № 420/3133/22 суди попередніх інстанцій відмовили у виплаті індексації за березень 2018 — червень 2020 року (позивач заявляв 4463,15 грн щомісяця), бо перевірили лише поточну індексацію та поріг 103%. Верховний Суд скасував цю відмову за ст. 353 КАС і направив справу на новий розгляд: суди не порівняли суму підвищення доходу за березень 2018 року із сумою можливої індексації та не встановили конкретну суму до стягнення, без якої судове рішення не дає юридичної визначеності.
Формальна перемога із зобов'язанням «провести перерахунок» на практиці означає початок нового багаторічного судового кола. Саме тому у справі № 520/34023/24 фіксація конкретної щомісячної величини 3326,15 грн у позовних вимогах дозволила захистити результат першої інстанції під час апеляційного перегляду.
Що робити: зафіксуйте точну суму індексації-різниці у позовній заяві
- Витребуйте довідку про складові грошового забезпечення за лютий і березень 2018 року перед поданням позову. Це дасть змогу самостійно відняти суму березневого підвищення доходу за постановою КМУ № 704 від суми можливої індексації (4463,15 грн) і заявити у прохальній частині точну щомісячну цифру за абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, як це зроблено у справі № 520/34023/24 та вимагається у постанові ВС у справі № 420/3133/22.
- Розмежуйте періоди до і після 01.03.2018 окремими пунктами позовних вимог. Період до лютого 2018 року стосується базового місяця (січень 2008 року), а період з 01.03.2018 по 31.12.2021 — фіксованої індексації-різниці за ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», що убезпечить від часткових відмов через неперевищення порогу інфляції.
- Посилайтеся на відсутність тотожності предмета та підстав позову при спробі закрити провадження за п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС. Якщо попереднє рішення встановлювало саме право на індексацію без конкретної суми, оскаржуйте неправильний арифметичний розрахунок окремим позовом, спираючись на висновки Верховного Суду у справі № 520/22702/24, справі № 420/14249/23 та справі № 160/14836/22.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 у справі № 520/34023/24 набрала законної сили з моменту її прийняття і підтвердила обов'язок закладу вищої освіти виплатити військовослужбовцю по 3326,15 грн фіксованої індексації за кожен місяць спірного періоду 2018–2021 років. Розмежування спору про право на виплату і спору про правильність арифметичного розрахунку унеможливлює закриття таких проваджень за п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС.