Практика ЄСПЛ — джерело права

Останні рішення ЄСПЛ у базі

Найсвіжіші за датою ухвалення рішення з нашої копії офіційної бази.

• CASE OF GANDZYUK AND OTHERS v. UKRAINE

  05.11.2026 · Україна

  Справа стосується смертельного нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк, скоєного у болісний спосіб із застосуванням хімічної речовини. Заявники, які є її батьками та партнером, стверджували, що напад було організовано посадовими особами Херсонської обласної ради та Херсонської обласної державної адміністрації як помсту за її публічну антикорупційну діяльність і вираження політичних поглядів. Вони також заявляли, що українські органи влади не провели ефективного розслідування, безпідставно перекваліфікували злочин та не притягнули до відповідальності всіх організаторів і співучасників, чим порушили статті 2, 3, 6, 10 та 13 Конвенції. Уряд заперечував проти прийнятності заяви, стверджуючи про зловживання правом індивідуальної заяви через неповідомлення Суду про вирок суду першої інстанції, невичерпання національних засобів правового захисту щодо кваліфікації діяння та втрату заявниками статусу жертви у зв’язку із засудженням нападників і присудженням компенсації. По суті Уряд доводив, що організатори діяли як приватні особи з мотивів особистої неприязні без використання службових повноважень, а влада об'єктивно не могла передбачити загрозу життю пані Гандзюк. Європейський суд відхилив заперечення Уряду щодо зловживання правом і втрати статусу потерпілих, зазначивши, що національні суди оцінювали лише індивідуальну відповідальність обвинувачених і не досліджували питання відповідальності держави або зловживання публічною владою, а присуджене національними судами відшкодування стосувалося шкоди від приватних осіб. Заперечення щодо невичерпання засобів захисту Суд об'єднав із суттю справи та відхилив. Суд дійшов висновку про порушення матеріального та процесуального аспектів статті 2 Конвенції (права на життя), а також статті 10 Конвенції (свободи вираження поглядів), констатувавши причетність посадовців та неефективність розслідування, і призначив заявникам справедливу сатисфакцію за моральну шкоду.

  Показати більше — CASE OF GANDZYUK AND OTHERS v. UKRAINE

• CASE OF F.W. v. SPAIN

  05.11.2026 · Іспанія

  Заявниця оскаржила до Європейського суду з прав людини рішення органів опіки та національних судів, якими її дітей було оголошено такими, що перебувають у стані занедбаності (бездоглядності), та поміщено під державну опіку. Вона стверджувала, що ці заходи порушили її право на повагу до сімейного життя (стаття 8 Конвенції) та носили дискримінаційний характер (стаття 14 у поєднанні зі статтею 8), оскільки, на її думку, ґрунтувалися на її інвалідності та складному соціально-економічному становищі. Також заявниця вказувала, що влада не надала їй достатньої індивідуалізованої підтримки для збереження сім’ї та не вжила дієвих кроків для возз’єднання після вилучення дітей у травні 2018 року та підтвердження цього заходу в грудні 2020 року. Уряд заперечував наявність порушення, наголошуючи, що втручання було передбачене законом і переслідувало легітимну мету захисту прав дітей. Влада враховувала не інвалідність як таку, а сукупність критичних факторів: відсутність житла й коштів, розлучення з чоловіком, який раніше допомагав у догляді, статус жертви гендерно зумовленого насильства, а також відмову заявниці від медичної допомоги та соціального супроводу й нерозуміння власних фізичних обмежень. Захід мав тимчасовий характер, батьківські права не були припинені, а лише призупинені, а контакти з дітьми зберігалися. Суд відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання засобів захисту, зазначивши, що заявниця належним чином оскаржила підтверджувальне рішення від 16 грудня 2020 року. По суті скарги Суд встановив, що рішення національних органів та судів базувалися на ретельній оцінці актуальної ситуації та переслідували найкращі інтереси дітей. Втручання не ґрунтувалося виключно на інвалідності чи бідності заявниці, а було виправдане комплексом серйозних ризиків за відсутності менш обмежувальних ефективних альтернатив. Суд дійшов висновку про відсутність порушення статті 8 та статті 14 у поєднанні зі статтею 8 Конвенції. Компенсація не присуджувалася.

  Показати більше — CASE OF F.W. v. SPAIN

• CASE OF ALONSO RADESCA AND OTHERS v. SWITZERLAND

  05.11.2026 · Швейцарія

  Заявники звернулися до Європейського суду з прав людини зі скаргами на порушення статті 11 Конвенції (свобода зібрань та об'єднань, зокрема права на страйк). У заяві № 38204/19 заявники оскаржували своє звільнення роботодавцем після участі в страйку, який національні суди Швейцарії визнали незаконним через недотримання принципу пропорційності. У заявах № 30379/21 та № 30786/21 заявники оскаржували кримінальні вироки за порушення володіння майном (trespassing), ухвалені проти профспілкових діячів за мирне встановлення пікету на території паркінгу лікарні під час трудового конфлікту щодо збереження колективного трудового договору. Заявники стверджували, що суди запровадили непередбачувану оцінку пропорційності страйку, вимагаючи його припинення після часткових поступок роботодавця, не збалансували права працівників з майновими інтересами роботодавця та застосували непропорційні санкції, що спричинили стримуючий ефект для профспілкової активності. Уряд заявив про невичерпання засобів захисту щодо вилучення спорядження пікету та ролі Державної ради, а також стверджував про відсутність обов'язку роботодавця залишатися в колективній угоді. Суд визнав скаргу щодо вилучення майна несумісною ratione materiae (Швейцарія не є учасницею Протоколу № 1), а решту заяв — прийнятною. За результатами розгляду Суд констатував порушення статті 11 Конвенції та призначив відшкодування моральної шкоди.

  Показати більше — CASE OF ALONSO RADESCA AND OTHERS v. SWITZERLAND