Практика ЄСПЛ — джерело права

Що ви отримаєте

Останні рішення ЄСПЛ у базі

Найсвіжіші за датою ухвалення рішення з нашої копії офіційної бази.

• AFFAIRE LACOTE c. BELGIQUE

  10.09.2026 · Бельгія

  Заявник скаржився на порушення права на справедливий судовий розгляд через неможливість допитати свідків обвинувачення (зокрема свідків P.J. та J.M.) під час розгляду його справи судом присяжних (cour d'assises) за обвинуваченням у вбивстві. На стадії попереднього судового засідання голова суду присяжних відхилив клопотання сторони захисту про виклик цих свідків на підставі положень процесуального кодексу, вказавши, що їхні показання не є необхідними для встановлення істини. Заявник стверджував, що ці свідчення могли поставити під сумнів корисливий мотив злочину (гроші), а також скаржився на стандартну немотивованість відмови суду. Уряд заперечував, посилаючись на невичерпання засобів захисту та на те, що вина була доведена сукупністю інших доказів. ЄСПЛ відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання національних засобів захисту, зазначивши, що повторні клопотання розглядалися б тим самим суддею без суттєвих шансів на успіх. Розглядаючи справу по суті за статтею 6 §§ 1 і 3 (d) Конвенції та застосувавши триетапний тест (Al-Khawaja and Tahery, Schatschaschwili), Суд зауважив, що хоча національний суд не навів вагомих причин неможливості виклику свідків, їхні показання не були єдиними або вирішальними для визнання заявника винним. З огляду на наявність достатньої сукупності інших прямих і непрямих доказів та процесуальних гарантій Суд дійшов висновку, що судовий процес у цілому був справедливим, і констатував відсутність порушення статті 6 Конвенції.

  Показати більше

• AFFAIRE FRATELLI ROMANO S.P.A. ET AUTRES c. ITALIE

  10.09.2026 · Італія

  Справа стосувалася трьох заявників, які звернулися до Касаційного суду Італії для оскарження рішень судів нижчих інстанцій у цивільних провадженнях. Відповідно до вимог цивільного процесуального кодексу Італії, заявники подали касаційні скарги у встановлений строк та долучили до них копії оскаржуваних судових рішень, а також копії повідомлень про їх вручення, отримані через систему сертифікованої електронної пошти (PEC). Наявність цих документів дозволяла суду з самого початку перевірити дотримання строків на касаційне оскарження. Проте Касаційний суд Італії визнав їхні скарги неприйнятними суто через відсутність окремого формального засвідчення відповідності електронних копій оригіналам (attestation de conformité). Заявники стверджували про порушення права на доступ до суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. Уряд подав односторонні декларації з проханням вилучити заяви з реєстру на підставі статті 37 Конвенції, проте ЄСПЛ відхилив цю вимогу, оскільки запропоновані умови не забезпечували достатнього захисту конвенційних прав. По суті справи Європейський суд послався на усталену практику у схожій справі «Патріколо та інші проти Італії» і встановив, що оскільки Касаційний суд мав можливість одразу перевірити дотримання процесуальних строків, визнання скарг неприйнятними виключно через формальну відсутність атестації відповідності було проявом надмірного формалізму. Такий підхід підірвав саму суть права заявників на доступ до суду. Суд відхилив вимоги щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами та відшкодування матеріальної шкоди за браком причинно-наслідкового зв'язку, присудивши компенсацію моральної шкоди та судових витрат.

  Показати більше

• CASE OF A.A. v. THE NETHERLANDS

  08.09.2026 · Нідерланди

  Заявник, громадянин Ємену, отримав статус біженця та посвідку на постійне проживання в Нідерландах. До прибуття в Європу він уклав три полігамні шлюби в Ємені відповідно до місцевого законодавства. Згодом до нього в Нідерланди прибула перша дружина зі спільними дітьми в межах возз'єднання сім'ї. Заявник подав клопотання про возз'єднання сім'ї щодо ще п'яти своїх неповнолітніх дітей, народжених від другого та третього шлюбів, які на той момент разом зі своїми матерями проживали в Туреччині на підставі тимчасових посвідок на проживання. Влада Нідерландів відмовила в задоволенні заяви, зазначивши, що національне законодавство та публічний порядок забороняють полігамію, а дозвіл на в'їзд дітям створить передумови для подальшого в'їзду їхніх матерів (другої та третьої дружин) або розірве зв'язок малолітніх дітей із матерями, які не мають права на імміграцію. Заявник оскаржив це рішення за статтею 8 Конвенції, стверджуючи про порушення права на повагу до сімейного життя, неврахування найкращих інтересів дітей та умов їхнього життя в Туреччині. Суд зазначив, що стаття 8 не покладає на державу загального обов'язку дозволяти возз'єднання сім'ї на своїй території. Національні органи влади володіють широкими межами розсуду в імміграційних питаннях, особливо коли йдеться про захист публічного порядку від полігамних союзів. Було враховано, що діти залишалися зі своїми матерями у стабільному середовищі, мали доступ до освіти та медицини в Туреччині, а зв'язок із батьком підтримувався дистанційно та через особисті візити. За таких обставин держава досягла справедливого балансу між конкуруючими інтересами, через що ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність порушення статті 8 Конвенції. Компенсація заявнику не присуджувалася.

  Показати більше