Чи захищає наявність бронювання від статусу розшуку? Апеляційний суд у справі 200/4400/25 чітко встановив правомірність внесення відомостей про розшук через неоновлення даних до 16.07.2024.
Системна проблема оскарження записів у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів полягає у хибному тлумаченні правової природи статусу «в розшуку». Позивачі масово ототожнюють цей статус із фінальною санкцією, вимагаючи попереднього складання протоколу за статтями 210 або 210-1 КУпАП. Суди ж розглядають електронний запис виключно як технічне відображення факту направлення звернення до Національної поліції для адміністративного затримання.
Аналіз судових рішень демонструє негативну динаміку для позивачів: у переважній більшості подібних спорів суди стають на бік територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо зафіксовано формальне невиконання законодавчого обов'язку. Наявність у військовозобов'язаного бронювання та відсутність постанов про адміністративну відповідальність не звільняють його від імперативного обов'язку оновити персональні дані.
У справі 200/4400/25 позивач вимагав визнати протиправними дії ТЦК та СП щодо внесення відомостей про розшук, посилаючись на наявність бронювання та відсутність штрафів. Апеляційний суд 02.04.2026 визнав дії відповідача законними. Суд зазначив, що особа не виконала вимоги Закону № 3633-ІХ щодо уточнення персональних даних у 60-денний строк. Сам факт звернення ТЦК до поліції через порушення правил обліку є достатньою підставою для відображення інформації в системі «Резерв+», навіть без складання протоколу.
«Позивач не виконав вимоги Закону № 3633-ІХ щодо уточнення персональних даних у 60-денний строк (до 16.07.2024)».
Схожий підхід застосовано у справі 380/19573/25 (рішення від 10.12.2025). Позивач проігнорував повістку на проходження медичного огляду на 29.04.2025. Суд роз'яснив, що статус «у розшуку» є інструментом забезпечення виконання військового обов'язку. Відсутність фінальної постанови про штраф не свідчить про протиправність дій ТЦК, оскільки розшук ініціюється саме для забезпечення присутності особи під час складання такого протоколу.
Суди жорстко контролюють дотримання спеціальних строків, встановлених для окремих категорій громадян. У справі 520/25970/25 (рішення від 04.12.2025) суд відмовив у задоволенні позову особі, яка раніше мала статус «обмежено придатного». Згідно з п. 2 розд. II Закону № 3621-IX, такі громадяни були зобов’язані самостійно звернутися до ТЦК для повторного проходження медичного огляду до 05.06.2025. Невиконання цієї вимоги стало самостійною та достатньою підставою для внесення інформації про розшук.
Аналогічно, статус внутрішньо переміщеної особи не звільняє від обов'язків обліку. У справі 360/191/26 (рішення від 03.04.2026) суд відмовив позивачу, який мав довідку ВПО з 2019 року, але порушив вимоги ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Суд вказав, що позивач не виконав обов'язок щодо постановки на військовий облік за новим місцем проживання у семиденний строк.
Неявка за повісткою без поважних причин також гарантовано призводить до відмови в позові. У справі 520/32097/25 (рішення від 03.03.2026) особа проігнорувала виклик на 09.07.2025. Суд визнав внесення відомостей до бази даних наслідком фактичного порушення обов'язку з'явитися до ТЦК та СП, посилаючись на положення Порядку організації та ведення військового обліку.
Єдиним винятком із загальної тенденції є ситуації повного процесуального ігнорування справи з боку суб'єкта владних повноважень. У справі 520/27069/25 (рішення від 06.04.2026) суд задовольнив позов та стягнув з відповідача 1211,20 грн судового збору виключно через те, що ТЦК не надав жодних доказів існування процесуальних документів та не скористався правом на подання відзиву згідно зі ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що робити юристу:
Перед прийняттям справи щодо оскарження статусу в застосунку необхідно провести перевірку за таким алгоритмом:
- Визначити підсудність: справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в окружному адміністративному суді.
- Перевірити матеріальні строки: чи здійснив клієнт уточнення персональних даних у встановлений Законом № 3633-ІХ 60-денний строк (до 16.07.2024 включно).
- Зібрати доказову базу: скриншоти з мобільного застосунку «Резерв+» із фіксацією статусу.
- Отримати документи, що підтверджують факт і точну дату оновлення даних.
- Долучити документи про бронювання або статус ВПО як додатковий аргумент.
- Зафіксувати відсутність відкритих виконавчих проваджень чи несплачених штрафів.
Порівняння стратегій захисту
| Стратегія | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Адміністративний позов | Можливість стягнути 1211,20 грн судового збору за відсутності доказів у ТЦК (справа 520/27069/25) | Високий ризик відмови, якщо клієнт пропустив строки за Законом № 3633-ІХ або Законом № 3621-IX |
| Досудове врегулювання | Відсутність судових витрат, швидкість обміну документами | Ризик адміністративного затримання поліцією під час фізичної явки клієнта до установи |
«Відсутність фінальної постанови про штраф на момент внесення запису не свідчить про протиправність дій ТЦК, оскільки розшук ініціюється саме для забезпечення присутності особи під час складання протоколу.»