Чи врятує клієнта від тюрми бездоганно оформлений контракт із нерезидентом, якщо фактичну роботу виконали штатні працівники підприємства?
Ця ситуація
Вищий антикорупційний суд у справі № 991/5707/24 від 07.04.2026 розглянув класичний конфлікт юридичної форми та фактичної реальності. Колишній посадовець Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) організував схему виведення коштів через агентський договір. За документами компанія-нерезидент «Portvilla Trading LP» надавала послуги з просування літаків на ринку Казахстану. Проте слідство довело, що всі переговори вели виключно працівники самого держпідприємства.
«...посадовець, зловживаючи службовим становищем, організував схему заволодіння коштами підприємства через укладення фіктивного агентського договору з компанією-нерезидентом «Portvilla Trading LP» за нібито надані послуги з просування літаків на ринку Казахстану, хоча фактично переговори вели...»
Результат процедури in absentia (спеціального судового провадження): 9 років позбавлення волі з конфіскацією та стягнення 34 906 909.01 грн майнової шкоди.
Яку норму застосовують суди
Суди кваліфікують такі дії за ч. 5 ст. 191 (заволодіння майном), ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (замах) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України. Водночас кримінальному переслідуванню керівництва майже завжди передують адміністративні провадження щодо порушення фінансової дисципліни.
Як свідчить практика у справах № 638/13925/16-а (від 28.04.2021) за ст. 164-2 КУпАП, а також № 635/661/26 (від 11.03.2026) та № 635/1612/26 (від 04.03.2026) за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, внесення неправдивих даних до звітності фіксується актами перевірок. Хоча за ст. 38 КУпАП строки накладення адмінстягнення часто спливають, самі зафіксовані факти порушень стають міцним підґрунтям для кримінального обвинувачення.
| Вид відповідальності | Норма закону | Строк давності / Наслідок |
|---|---|---|
| Адміністративна (фінзвітність) | ст. 164-2 КУпАП | 2 місяці (ст. 38 КУпАП) |
| Адміністративна (податки) | ч. 1 ст. 163-1 КУпАП | 3 місяці (ст. 38 КУпАП) |
| Кримінальна (підроблення) | ч. 1 ст. 366 КК України | Звільнення від покарання |
| Кримінальна (заволодіння) | ч. 5 ст. 191 КК України | 9 років позбавлення волі |
Типові помилки сторін
Головна помилка сторони захисту в категоріях white-collar crimes — опора виключно на «паперову» реальність (наявність підписаних договорів та актів приймання-передачі). Суди ставлять у пріоритет фактичну сторону операції. Якщо ваш клієнт — посадова особа держпідприємства, дійте за таким алгоритмом:
- Аудит первинної документації та "реальності" господарських операцій. Перевірте не лише наявність угод, а й докази їх фактичного виконання: хто саме вів переговори, листування, здійснював перельоти.
- Контроль процедури спеціального провадження (in absentia). Якщо клієнт у розшуку, перевірте дотримання слідством усіх процесуальних вимог щодо міжнародного розшуку.
- Моніторинг суміжних адміністративних проваджень. Проаналізуйте результати перевірок фінансової дисципліни та податкового обліку, оскільки вони формують доказову базу для ст. 191 КК України.
- Підготовка доказової бази щодо відсутності умислу. Зберіть докази того, що рішення про укладення угоди приймалося колегіально або на підставі офіційних висновків.
Тренд практики
Статистика демонструє високу якість доказової бази слідства у фінансових злочинах. Із загального масиву у 82 114 справ, 56% завершуються задоволенням вимог обвинувачення. Шанс на закриття провадження є мінімальним і становить лише 1%. Фізична відсутність обвинуваченого більше не є процесуальною перешкодою для ухвалення обвинувального вироку та стягнення багатомільйонних збитків.
Доказова база
- Які документи зібрати: накази про відрядження штатних працівників, протоколи нарад, офіційні висновки профільних департаментів щодо доцільності залучення компанії-нерезидента, митні декларації, дані про рух коштів.
- Що просити в суді: призначення судово-економічної експертизи для спростування розміру майнової шкоди; витребування даних про перетин державного кордону представниками контрагента.
- На що посилатись: на п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у суміжних адміністративних справах для недопущення формування преюдиції; на порушення порядку повідомлення особи при ініціюванні спеціального судового провадження.
Використовуйте цю позицію у справах про службові зловживання для зміщення фокусу з формальних договорів на доведення реальності господарських операцій.