З Аварійно-рятувального загону ДСНС стягнуто 27 029,46 грн податку згідно з постановою від 06.04.2026 у справі 520/27990/25.
Юридична пастка після втрати статусу
Відновлення порушеного права на належне грошове забезпечення парадоксальним чином генерує новий конфлікт навколо оподаткування запізнілих виплат. Коли колишній службовець виграє суд щодо стягнення заборгованості, бухгалтерія при виконанні рішення автоматично відраховує 18% податку, змушуючи особу ініціювати вторинний процес для повернення цих коштів. Відповідач у справі 520/27990/25 переконував, що після звільнення позивач втратив право на специфічні пільги, оскільки виплати за рішенням суду класифікуються як інший дохід і оподатковуються на загальних підставах.
Натомість позивач доводив, що несвоєчасний розрахунок відбувся з вини держави, а відсуджені суми стосуються безпосередньо періоду його активної служби. Другий апеляційний адміністративний суд підтримав стягувача, констатувавши, що правова природа виплаченої індексації не змінюється через факт розірвання контракту в минулому. За правилами податкового законодавства, відшкодуванню підлягає сума податку, утримана з тих доходів, право на які особа набула саме під час виконання службових обов'язків, незалежно від дати фактичного зарахування грошей на рахунок.
Відповідальність за фіскальний дисбаланс
Утримання податку без одночасного нарахування його компенсації становить самостійне порушення з боку колишнього роботодавця. Подібну позицію закріпив Хмельницький окружний адміністративний суд у справі 560/19260/25, де з відповідача стягнуто компенсацію податку, відрахованого з 35 700,56 грн відсудженої індексації (рішення від 11.03.2026). У цій категорії спорів ключовим ratio decidendi стає оцінка дій суб'єкта владних повноважень, який механічно утримує відсотки без застосування захисних механізмів, перекладаючи провину за багаторічну затримку на самого працівника.
«...визнавши бездіяльність відповідача протиправною»
Саме таке формулювання використовують суди першої інстанції, захищаючи майнові інтереси звільнених рятувальників та військових. Апеляційні інстанції, переглядаючи ці спори та застосовуючи приписи ст. 316 КАС щодо залишення правильних по суті рішень без змін, послідовно підтверджують, що час примусового стягнення коштів не може скасовувати соціальні гарантії. Відповідальність за податкову нестачу повністю переноситься на державний орган, який своєчасно не нарахував належні виплати під час дії контракту.
Алгоритм захисту у вторинних процесах
Масовість подібних звернень свідчить про системну проблему виконання судових наказів у секторі безпеки. У масиві адміністративних спорів, до яких належить справа 200/2494/25, суди демонструють високий рівень захисту позивачів: 68% позовів задоволено повністю, що підтверджує формування беззаперечної практики на користь звільнених службовців (постанова від 27.11.2025). Оскільки у логіці закону закладено імперативний обов'язок держави забезпечити повне відновлення фінансового стану особи, адвокатам необхідно діяти за чітко структурованим планом підготовки доказів.
Для ефективного стягнення втрачених відсотків у вторинному процесі захиснику варто реалізувати чотири кроки:
- Отримати від органу ДСНС довідку про суми нарахованого доходу та фактично утриманого податку (18%) при виконанні первісного рішення суду.
- Подати досудову вимогу до роботодавця про виплату грошової компенсації відрахованого податку, письмово зафіксувавши факт відмови.
- Сформувати позовну вимогу: просити суд не лише визнати бездіяльність протиправною, але й зобов'язати нарахувати та виплатити точну суму (як-от 27 029,46 грн у головній справі).
- В обґрунтуванні зробити акцент на тому, що виплачена заборгованість є складовою грошового забезпечення за минулий час, на яку безальтернативно поширюється дія спеціальних урядових порядків про щомісячну компенсацію податків.
Ця позиція формує новий підхід до виконання судових рішень, остаточно блокуючи спроби казначейських служб утримувати фіскальні збори з боргів, які виникли через неправомірну бездіяльність самої держави.