Чи законно відкривати банківську таємницю через відсутність ФОПа за адресою

До мене часто звертаються з питанням «чи може податкова отримати доступ до моїх рахунків, якщо мене не було за місцем реєстрації під час перевірки?». Відповідь — ні, сама по собі відсутність за адресою не є підставою для розкриття банківської таємниці.

Податковий орган має довести суду, що проведення перевірки стало неможливим виключно через умисні дії платника. За загальними правилами податкового законодавства, контролюючий орган зобов'язаний обґрунтувати кожну свою вимогу конкретними доказами, а не просто констатувати факт відсутності людини в офісі.

Чому суд не повірив податковій на слово?

У постанові від 13.04.2026 у справі 206/6133/24 Касаційний цивільний суд розглянув дуже життєву фабулу. Податкова прийшла на позапланову виїзну перевірку. ФОПа за місцем реєстрації не виявилося, документи він не надав. Реакція інспекторів була миттєвою — вони пішли до суду вимагати розкриття банківської таємниці.

Тут виникає питання: чи є формальна відсутність людини за адресою достатньою підставою для доступу до всіх її фінансових операцій? Суди всіх трьох інстанцій вирішили, що ні.

Верховний Суд погодився з відмовою, оскільки податкова побудувала логіку занадто просто. Коли я готувала цей матеріал, я перевіряла двічі аргументи ДПС у цій справі. Там дійсно немає жодного обґрунтування, чому саме доступ до банківських виписок врятує ситуацію. Суд вимагає фактів, а не автоматичних санкцій.

«Заявник не надав належних доказів необхідності такого розкриття та не довів обставин, за яких проведення перевірки стало неможливим саме через дії платника податків».

Як працює алгоритм дій ДПС та суду

На практиці цей процес має чітку послідовність, де податкова часто спотикається на етапі доказування. Ось стандартний сценарій:

1. Вихід ДПС за місцем реєстрації ФОПа для позапланової перевірки.
2. Фіксація відсутності платника та факту ненадання документів.
3. Подання заяви до суду про розкриття банківської таємниці як реакція на недопуск або відсутність.
4. Оцінка судом доказової бази (пошук реального зв'язку між діями ФОПа та неможливістю перевірки).
5. Відмова у задоволенні заяви через формальний підхід ДПС та брак доказів.

Чому стягнути борг легше, ніж відкрити рахунки?

Ми звикли бачити, як податкова легко стягує борги. Наприклад, у справі 560/19033/25 від 15.12.2025 суд без проблем стягнув 20 857,75 грн єдиного податку. ФОП так само був відсутній за адресою, пошта поверталася. Суд застосував правила ст. 162 КАС щодо подання заяв по суті справи, і оскільки відповідач не надав відзиву, позов задовольнили. Аналогічно у справі 560/19429/25 від 05.01.2026 суд стягнув 1375,91 грн пені.

Але з банківською таємницею ситуація кардинально інша. Аналіз 149 справ цієї категорії підтверджує негативний тренд для податкової:

• Задоволено вимоги лише у 40% випадків (60 справ).
• Повернуто судом 31% заяв (47 справ).
• Прямо відмовлено по суті у 26% (39 справ).

Складається враження, що податкова часто використовує такі позови як інструмент тиску, подаючи їх навмання. Але суди розвертають майже 60% таких заяв.

Навіть у справах про стягнення податкова не завжди перемагає. У рішенні від 19.02.2026 у справі 560/20923/25 суд відмовив ДПС у стягненні 3197,63 грн, оскільки відповідач просто приніс квитанції про сплату.

Ігноруючи захист своєї банківської таємниці у суді, ви ризикуєте отримати тотальне фінансове сканування вашої діяльності. У справах про стягнення бізнес ризикує втратити конкретні дрібні суми, але програш у справі про розкриття таємниці відкриває податковій доступ до всього грошового обороту ФОПа. Це формує базу для потенційних мільйонних донарахувань. Відповідальність за своєчасне реагування на судові виклики та надання доказів лежить на стороні захисту, адже бездіяльність у таких процесах коштує занадто дорого.