Якщо майно вибуло без волі дружини — то компенсація є неефективним захистом.

Як повернути інвестиційну квартиру після розлучення? У справі 466/5663/23 Верховний Суд скасував рішення про стягнення 460 205,20 грн компенсації, направивши спір на новий розгляд через ігнорування судами правил віндикації.

Трансформація об’єкта інвестування та вибір способу захисту

Судовий розгляд спорів щодо поділу нерухомості в новобудовах вимагає точної ідентифікації предмета позову на момент звернення до суду. Досліджуючи правову природу майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва, суди часто стикаються з проблемою їх відчуження одним із подружжя до моменту здачі будинку в експлуатацію.

Позивачка у справі 466/5663/23 звернулася з вимогою визнати недійсними договори відступлення права вимоги, за якими її колишній чоловік передав майнові права на квартиру своїй матері, а та згодом подарувала їх третій особі. Позиція жінки базувалася на порушенні права спільної сумісної власності, що вимагало повернення 1/2 частки активу. Контраргумент сторони захисту зазвичай зводиться до захисту прав наступних набувачів. Суди першої та апеляційної інстанцій обрали компромісний шлях: залишили правочини чинними, відмовили у витребуванні майна, але стягнули з чоловіка грошову компенсацію.

Верховний Суд визнав такий підхід помилковим, вказавши, що стягнення коштів без належного розгляду вимог про витребування майна (ст. 388 ЦК) не відновлює порушене право. Касаційна інстанція підкреслила необхідність застосування практики Великої Палати щодо ефективності віндикаційного позову у випадках, коли майно вибуває з володіння власника без його волі.

«Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, стягнувши з колишнього чоловіка грошову компенсацію вартості 1/2 частки майнових прав, відмовивши у визнанні правочинів недійсними та витребуванні».

Методологічно правильним кроком для адвоката є першочергове визначення статусу об'єкта в реєстрі, оскільки від цього залежить формулювання позовних вимог. Наприклад, у справі 686/21732/17 суд апеляційної інстанції змінив рішення першої інстанції, уточнивши, що за чоловіком визнається саме право на 1/2 частку майнових прав, а не право власності на нерухомість (ст. 331 ЦК), оскільки будинок ще не був прийнятий в експлуатацію.

Доказування недобросовісності та пастка грошової компенсації

Позиція позивача у подібних спорах спирається на презумпцію спільності майна (ст. 60 СК), яка вимагає обов'язкової згоди другого з подружжя на відчуження цінних активів (ст. 65 СК). Проте на практиці ця презумпція стикається з інтересами третіх осіб, які придбали спірне майно.

У справі 756/5458/16-ц позивачка довела через судову почеркознавчу експертизу, що її підпис на нотаріальній заяві про згоду на відступлення майнових прав був підроблений. Незважаючи на цей факт, суд відмовив у визнанні договору недійсним, оскільки третя особа (набувач) не знала і не могла знати про підробку. Відсутність згоди одного з подружжя сама по собі не веде до недійсності договору, якщо контрагент діяв добросовісно.

Натомість у логіці закону, коли майно переписується на найближчих родичів, довести їхню недобросовісність значно легше. У справі 669/320/23 суд задовольнив позов дружини та визнав договори цесії недійсними (ст. 203 ЦК, ст. 215 ЦК), оскільки чоловік передав права на об'єкти будівництва своїй матері перед розірванням шлюбу. Суд встановив, що мати достовірно знала про шлюбний статус сина та спільний характер майна, що свідчить про спрямованість правочину на виведення активу з-під поділу. Подібний підхід застосовано і у справі 205/2696/15-ц, де суд визнав за колишнім чоловіком право на 1/2 частку кооперативної квартири, відчуженої дружиною за договором дарування без його згоди.

Практичні кроки при поділі майнових прав

Щоб уникнути ситуації, коли клієнт отримує рішення про стягнення віртуальних сум, які неможливо виконати, захиснику необхідно ретельно планувати процес збору доказів. З аналітичного боку, успіх залежить від своєчасного блокування активів та здатності спростувати або підтвердити джерело походження коштів.

1. Перевірити джерело походження коштів на перший внесок, оскільки відповідач може спростувати презумпцію спільності майна, довівши використання особистої позики. У справі 757/1990/20-ц чоловік зберіг за собою квартиру в Києві, підтвердивши показаннями свідка, що перший внесок у розмірі 30 000 доларів США був зроблений за рахунок особистих позичених коштів.
2. Встановити точний статус об'єкта нерухомості на момент подання позову: якщо будинок не зданий, предметом поділу є майнові права (ст. 190 ЦК), якщо зданий — право власності на нерухоме майно.
3. Заявити клопотання про накладення арешту на всі відомі активи відповідача (ст. 137 ЦПК) одночасно з поданням позову, щоб забезпечити реальне виконання майбутнього рішення, якщо суд обере стягнення грошової компенсації.
4. Зібрати докази недобросовісності набувача, якщо майно вже відчужено, акцентуючи увагу на родинних зв'язках, відсутності реальних розрахунків між сторонами оспорюваного правочину або обізнаності третьої особи про наявність спору між подружжям.

«Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення всіх фактичних обставин та надання належної оцінки доводам сторін.»