Які строки повернення податкових переплат для банків у стані ліквідації

«Наявність у банку податкового боргу унеможливлює повернення надміру сплачених сум грошових зобов’язань на підставі статті 43 Податкового кодексу України». Саме цим висновком Шостий апеляційний адміністративний суд у справі 320/10394/23 від 12.05.2026 поставив крапку у спробах АТ «Мегабанк» повернути майже 4,8 млн грн переплати з податку на прибуток. На перший погляд, фінансова установа у стані ліквідації здається недоторканною. Діє спеціальний закон про систему гарантування вкладів, який встановлює пріоритет над іншими нормами та забороняє стягнення активів. Проте в податкових спорах ця логіка раптово перестає працювати.

Хронологія податкового блокування

Спочатку суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову банку. Головним аргументом стала наявність податкового боргу, що за правилами податкового законодавства автоматично блокує повернення будь-яких коштів платнику. Позивач подав апеляційну скаргу, наполягаючи на тому, що під час виведення з ринку діють виключно норми профільного закону про гарантування вкладів.

Шостий апеляційний адміністративний суд залишив рішення без змін, керуючись повноваженнями за ст. 315 КАС та ст. 316 КАС. Колегія суддів пояснила, що факт ліквідації не звільняє платника від дотримання імперативних процедур повернення переплат. Постанова набрала законної сили 12.05.2026 та касаційному оскарженню не підлягає.

Парадокс спеціальної ліквідації

Справжній сенс цього протистояння полягає в тому, що суди відмовляються бачити в процедурі виведення з ринку територію, вільну від фіскальних правил. Подібний жорсткий підхід ми бачили у справі 260/7518/25 від 04.03.2026. Там АТ «Комінвестбанк» намагалося повернути мізерну суму — 4 528 грн ПДВ, що виникла внаслідок подання уточнюючих розрахунків. Але податкова служба відмовила через наявність непогашеного боргу в розмірі понад 8,3 млн грн. Суд підтвердив правомірність відмови, зазначивши, що спеціальний закон регулює лише механізм погашення вимог кредиторів, але жодним чином не змінює базову процедуру повернення податків.

Ще раніше, у справі 820/6112/15 від 21.11.2018, Верховний Суд пояснив межі ліквідаційного імунітету ПАТ «ВіЕйБі Банк». Мораторій захищає установу лише від нарахування штрафів, але не скасовує основного податкового зобов'язання (у тому випадку — 404 грн земельного податку). Очікувано, що суди послідовно обирають фіскальний інтерес держави.

Додатковим бар'єром стають процесуальні строки. У справі 826/12630/13-а ПАТ «Промінвестбанк» намагалося стягнути з бюджету 797 757 грн переплати, яка виникла ще у 2008 році. Суди перших інстанцій підтримали позивача, але касація залишила позов без розгляду через запізнення. Банк роками вів листування з податковою, проте звернувся до суду лише у 2013 році, що стало фатальною помилкою.

Цікаво, що суди обмежують банківський імунітет і в інших сферах контролю. У справі 910/8001/17 від 20.02.2018 той самий АТ «Мегабанк» отримав два штрафи по 82 600 грн від Антимонопольного комітету за неповне розкриття інформації щодо клієнтських рахунків. Банк посилався на захист банківської таємниці, але суд став на бік АМКУ. Спеціальне антимонопольне законодавство виявилося сильнішим за банківську таємницю, так само як зараз фіскальні правила перемагають закон про гарантування вкладів.

Практичні кроки: як діяти з переплатами

Ця ситуація змінює оптику на стратегію захисту активів фінансової установи. Виникає парадоксальна картина: держава в особі Фонду намагається наповнити ліквідаційну масу, але держава в особі податкової служби надійно блокує цей процес. Практичні кроки в таких умовах (з урахуванням ризиків покладення судових витрат за правилами ст. 139 КАС) виглядають наступним чином:

1. Провести «нульову» звірку перед позовом. Будь-яка сума боргу в картці особового рахунку (навіть якщо вона спірна або виникла після початку ліквідації) стане підставою для відмови у поверненні коштів.
2. Оскаржувати борг паралельно або попередньо. Не намагайтеся довести пріоритет закону про гарантування вкладів всередині справи про повернення коштів. Спочатку зніміть податковий борг як такий.
3. Акцентувати на природі боргу. Якщо заборгованість виникла внаслідок нарахування податків, від яких банк звільнений під час ліквідації, використовуйте це як головний аргумент для визнання бездіяльності контролюючого органу протиправною.
4. Формувати доказову базу щодо надмірності. Суд не поверне кошти, якщо ви не доведете факт саме надміру сплаченого податку, а не просто наявності позитивного сальдо.

Ця позиція формує новий підхід до розуміння ієрархії нормативних актів у процедурах банкрутства фінансових установ. Спеціальний статус ліквідації більше не рятує від загальних фіскальних вимог, перетворюючи будь-який податковий борг на нездоланний бар'єр для повернення коштів.