Як оскаржити заповіт, якщо родич не усвідомлював своїх дій

Ситуація

Після смерті родича ви дізнаєтеся, що він переписав усе майно на сторонню людину. При цьому останні роки він тяжко хворів, приймав сильні ліки або мав розлади пам'яті. Виникає питання, чи можна скасувати такий документ, довівши, що людина через свій стан не розуміла, що саме вона підписує у нотаріуса.

Що каже закон

Закон передбачає чіткі механізми захисту прав спадкоємців у подібних ситуаціях.

• Стаття 225 Цивільного кодексу України встановлює: якщо людина в момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, такий правочин визнається недійсним.
• Стаття 105 Цивільного процесуального кодексу України визначає обов'язковість призначення експертизи для встановлення психічного стану особи.
• Стаття 109 Цивільного процесуального кодексу України попереджає: якщо сторона ухиляється від участі в експертизі (наприклад, не оплачує її проведення), суд має право визнати факт, для з'ясування якого вона призначалася, або навпаки — відмовити в його визнанні.

Важливо розуміти, що закон вимагає довести не просто наявність тяжкої хвороби чи похилий вік, а стан абсолютної неспроможності розуміти свої дії саме в ту хвилину, коли ставився підпис на заповіті.

Що кажуть суди

Судова практика демонструє, що слова свідків чи наявність медичних діагнозів самі по собі не скасовують заповіт. Усе вирішує посмертна судово-психіатрична експертиза.

У справі 404/6484/18 суд скасував заповіт, оскільки експертиза підтвердила: через онкологію та прийом морфіну жінка мала органічне ураження мозку. Подібний результат бачимо у справі 677/988/18, де експерти встановили у спадкодавця глибокий психічний розлад з дитинства, та у справі 755/2281/17, де причиною скасування стала судинна деменція.

Висновок посмертної судово-психіатричної експертизи є належним та ключовим доказом, який підтверджує абсолютну неспроможність особи розуміти значення своїх дій.

Проте, якщо експертиза каже, що людина була при своєму розумі, суд відмовить у позові. У справі 128/1272/18 суд не скасував заповіт, бо експерти підтвердили здатність жінки розуміти свої дії, попри прийом ліків. А у справі 705/4155/19 суд відмовив, бо позивачі не довели недієздатність матері саме в момент підписання паперів, хоча вона і мала тяжкий діабет.

Окремо суди жорстко реагують на процесуальну недбалість. У справі 388/792/19 позивачка просто не оплатила призначену експертизу. Суд застосував статтю 109 ЦПК і відмовив у позові. А в справі 128/1272/18 адвокат позивачки не прийшов на суд, обравши інше засідання, і спробував виправдати це повітряною тривогою вже на етапі касації. Суд цей аргумент відхилив, оскільки в первісній заяві про тривогу не згадувалося.

Що робити

1. Зберіть медичну документацію. Знайдіть медичні картки, виписки з лікарень, рецепти на сильнодіючі препарати (особливо знеболювальні, наркотичні чи психотропні), довідки про перебування на обліку в психіатра чи невролога.
2. Знайдіть свідків. Це можуть бути сусіди, соціальні працівники або лікарі, які регулярно бачили стан людини в період складання заповіту.
3. Подайте позов до суду. Головна вимога — визнання заповіту недійсним на підставі статті 225 ЦК України.
4. Заявіть клопотання про експертизу. Просіть суд призначити посмертну судово-психіатричну експертизу на основі зібраних медичних документів.
5. Оплатіть роботу експертів. Це обов'язок сторони, яка ініціює дослідження. Без оплати експертиза не відбудеться, і ви гарантовано програєте справу.

На що звернути увагу

• Загальна позовна давність становить три роки з моменту, коли ви дізналися про порушення свого права (про існування сумнівного заповіту).
• Доводити треба стан людини в конкретний день і час. Якщо людина мала "світлі проміжки" і нотаріус засвідчив заповіт саме тоді, скасувати його майже неможливо.
• Процесуальна дисципліна вкрай важлива. Неявка адвоката через зайнятість в іншій справі не є безумовною підставою для перенесення засідання.
• Повітряна тривога як аргумент працює лише тоді, коли ви офіційно вказуєте її в клопотанні про відкладення розгляду до початку засідання, а не згадуєте постфактум.