Суть правової позиції
Верховний Суд формує сталу практику: звернення родичів (зокрема, тіток, братів, сестер, онуків) із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем для отримання одноразової грошової допомоги (ОГД) має розглядатися в порядку окремого провадження. Сама лише незгода Міністерства оборони чи ТЦК не перетворює цю справу на позовну, а суди апеляційної інстанції не повинні формально залишати такі заяви без розгляду, посилаючись на фіктивний «спір про право».
Факти справи
У головній справі № 725/2679/24 від 18 березня 2026 року заявниця звернулася до суду, щоб встановити факт проживання однією сім'єю зі своїм загиблим племінником-військовослужбовцем. Мета звернення — отримання передбаченої державою одноразової грошової допомоги. Суд першої інстанції дослідив докази та задовольнив заяву. Однак апеляційний суд це рішення скасував і залишив заяву без розгляду. Логіка апеляції базувалася на тому, що оскільки кінцевою метою є отримання коштів від держави, між заявницею та Міноборони існує спір про майнове право, який треба вирішувати за правилами позовного провадження.
Логіка суду крок за кроком
Касаційний цивільний суд визнав такий підхід помилковим.
«Апеляційний суд скасував це рішення та залишив заяву без розгляду, мотивуючи це наявністю спору про право... Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції, наголосивши на особливостях встановлення факту...»
Верховний Суд розклав архітектуру таких спорів на кілька елементів:
- Статус відомства. Міністерство оборони не є суб'єктом отримання допомоги, воно лише здійснює її виплату (справа № 298/1350/22). Тому між ним та заявником не може бути цивільного спору про право на ці кошти.
- Момент виникнення конфлікту. Заперечення суб'єктів владних повноважень щодо доведеності факту спільного проживання — це ще не спір. Публічно-правовий спір виникне лише тоді, коли особа з встановленим фактом звернеться за виплатою і отримає офіційну відмову. Тоді це буде компетенція адміністративного суду (справа № 646/531/23).
- Справжній спір. Реальний спір про право, який виключає окреме провадження, виникає лише тоді, коли на ці ж кошти претендують інші родичі, які заперечують факт спільного проживання заявника із загиблим (як у справі № 759/12913/24, де втрутилася сестра загиблого).
Як нижчі суди застосовують практику
Судова статистика демонструє жорсткий тренд: із 49 проаналізованих справ задоволено 36 (73%). Проте спостерігається стійка тенденція до ускладнення процесу доказування. Якщо у 2022 році рівень задоволення становив 100%, то у 2025-2026 роках він стабілізувався на рівні 61-63%. Суди стали прискіпливішими.
Для доведення статусу сім'ї (відповідно до ст. 3 СК України) недостатньо простої реєстрації за однією адресою.
| Успішний кейс | Неуспішний кейс |
|---|---|
| Справа № 724/4104/24: Сестра довела спільний побут і те, що брат утримував її через легку розумову відсталість. Факт встановлено. | Справа № 703/1218/24: Повнолітній син надав лише довідку ОСББ про прописку з батьком. Відмовлено через брак доказів спільного бюджету. |
| Справа № 303/5724/22: Донька довела ведення спільного побуту з батьком до його загибелі. Апеляцію, що закрила справу, скасовано. | Справа № 210/2439/24: Колишня дружина намагалася довести спільне проживання, але мати загиблого заявила свої права. Заяву залишено без розгляду. |
Значення для практики
Практика свідчить, що процесуальний шлях до отримання 15 000 000 грн ОГД вимагає ювелірної роботи з доказами. Ризики ігнорування актуальної позиції ВС є критичними:
- Ризик процесуального колапсу: Якщо суди ігноруватимуть цю позицію, заяви членів сімей масово залишатимуться без розгляду, що змусить заявників ініціювати безперспективні цивільні позови проти Міноборони, затягуючи розгляд на роки.
- Ризик втрати права на виплату: Неправильне формулювання мети встановлення факту або подання заяви особами, які не входять до кола потенційних отримувачів за законом, призводить до гарантованих відмов.
- Ризик для адвокатів: Обрання неправильного способу захисту або недостатня доказова база спільного побуту (відсутність спільних витрат, як у справі № 344/6751/22) призведе до повернення заяв.
Ключові норми, на які спирається практика:
- ст. 293, 315 ЦПК України (розгляд справ про встановлення фактів)
- ст. 3 СК України (ознаки сім'ї: спільне проживання, побут, права та обов'язки)
- ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (право на ОГД)