Раніше суди автоматично визнавали нарахування інфляційних втрат та 3% річних на старі борги за фактом наявності судового рішення, але відтепер пропуск строку на виконавче провадження повністю знищує право кредитора на застосування статті 625 ЦК України.
Шановні колеги, вітаю. Сьогодні ми розберемо фундаментальну зміну правил гри у справах про неплатоспроможність, яка кардинально змінює підходи до формування реєстру вимог кредиторів. Ми поговоримо про так звані «зомбі-борги» — ситуації, коли кредитор отримав рішення суду багато років тому, не пред'явив виконавчий лист до виконання, а потім приходить у процедуру банкрутства з астрономічними сумами нарахувань.
Головним інфоприводом для нашої лекції є постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 910/762/25.
Анатомія справи № 910/762/25: як процесуальна помилка вбила матеріальне право
У межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» заявило кредиторські вимоги на суму 4 253 786,23 грн.
Аргументи сторін були класичними. Позивач (кредитор) стверджував, що має на руках старі судові рішення про стягнення боргу, зобов'язання не виконано, а отже, він має абсолютне право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних за ст. 625 ЦК України за весь час прострочення. Відповідач (боржник) заперечував: кредитор пропустив строк пред'явлення виконавчого листа, можливість примусового стягнення основного боргу втрачена, тому жодних нарахувань бути не може.
Суди першої та апеляційної інстанцій пішли второваним шляхом і задовольнили вимоги кредитора. Їхня логіка базувалася на старій парадигмі: зобов'язання не припиняється відсутністю виконавчого провадження.
Проте Верховний Суд не погодився з нижчими інстанціями, скасував їхні рішення та направив справу на новий розгляд. КГС ВС застосував нову правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 11.02.2026 у справі № 754/511/23).
«До грошових вимог, щодо яких вичерпана можливість примусового стягнення (зокрема, через пропуск строку пред'явлення виконавчого листа), не можна застосовувати правила нарахування інфляційних втрат та 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.»
Контекст: чому це революція у банкрутстві?
Щоб зрозуміти вагу цього рішення, згадаймо, як суди роками розмежовували договірні проценти та санкції.
У справах № 918/1140/24 (від 02.07.2025), № 910/16926/19 (від 14.04.2021) та № 926/950-б/21 (від 18.05.2023) Верховний Суд чітко сформував правило «акселерації боргу». Якщо банк пред'явив вимогу про дострокове повернення кредиту (або звернувся до суду), строк виконання зобов'язання змінюється. З цього моменту право нараховувати договірні проценти за ст. 1048 ЦК України та пеню припиняється. Натомість кредитор отримував право на компенсацію за ст. 625 ЦК України.
Більше того, у справі № 925/668/20 (від 16.02.2021) суд підтвердив, що навіть наявність судового рішення про стягнення боргу в гривні не змінює валюту зобов'язання (долар США), і кредитор продовжував нараховувати відсотки. А у справі № 910/2578/24 (від 01.07.2025) суд підтвердив правомірність нарахування відсотків навіть після відступлення права вимоги (цесії), якщо це передбачено договором.
Тобто ст. 625 ЦК України роками була «рятувальним колом» для кредиторів, чиї договори закінчилися. Але тепер справа № 910/762/25 ставить жорсткий бар'єр: це коло здувається, якщо ви проспали строки виконавчого провадження.
| Критерій | Старий підхід (до 2026 року) | Новий підхід (справа № 910/762/25) |
|---|---|---|
| Застосування ст. 625 ЦК | Автоматичне, до моменту фактичного погашення боргу | Неможливе, якщо пропущено строк пред'явлення виконавчого листа |
| Фокус доказування | Правильність математичного розрахунку інфляції та 3% | Статус виконавчого документа та строки примусового виконання |
Статистика та тренди: чому боржникам потрібен цей захист?
Загальний масив справ категорії «банкрутство» наразі становить 18 031 справу. Результати їх розгляду: задоволено — 45% (8116), відмовлено — 29% (5353), частково — 19% (3483), закрито/повернуто — 5%.
Але найголовніший тренд — це стрімке зростання відсотка задоволених рішень у Верховному Суді: з 18% у 2022 році до стабільних 71-72% у 2025-2026 роках. Це свідчить про загальну прокредиторську тенденцію. На цьому тлі нова позиція ВС щодо ст. 625 ЦК України стає критично важливим винятком та чи не єдиним потужним інструментом захисту для боржників.
Підвищений стандарт доказування та позовна давність
Ця справа є логічним продовженням політики Верховного Суду щодо очищення реєстрів кредиторів від сумнівних боргів. Процедура банкрутства не є індульгенцією для ігнорування норм матеріального права.
Згадаємо справу № 916/120/22 (від 30.05.2023), де кредитор намагався включити 16,4 млн грн забезпечених іпотекою вимог. Суд відмовив, бо позовна давність спливла ще у 2014 році. Аргумент про «автоматичне» внесення забезпечених вимог до реєстру був відхилений.
Ще суворіше суд ставиться до штучних боргів між фізичними особами. У справах № 921/333/22 (від 24.01.2024), № 902/221/22 (від 01.03.2023) та № 904/5467/23 (від 14.08.2025) Верховний Суд закріпив концепцію «підвищеного стандарту доказування» (clear and convincing evidence). Якщо кредитор приносить розписку на мільйони гривень, презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) його не врятує. Суд вимагає довідки з податкової (ДПС/ДФС), виписки з рахунків та докази реальної фінансової спроможності. Немає офіційних доходів — немає визнання вимог, навіть якщо боржник (особливо якщо це брат чи бізнес-партнер) повністю визнає борг.
А у справі № 904/5059/23 (від 29.05.2025) суд нагадав про ще один важливий нюанс: згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник взагалі звільняється від сплати 3% річних за ст. 625 ЦК України.
Практичний блок: Ризики для адвокатів
Зміна правил гри вимагає зміни стратегії.
- Для адвоката боржника (якщо проігнорувати): Ви втрачаєте гарантований шанс «збити» багатомільйонні штучні нарахування (як у справі № 910/762/25 на суму понад 4,2 млн грн). Якщо ви не перевірите статус виконавчого листа за основним боргом і не заявите про пропуск строку в суді, вимоги кредитора будуть автоматично визнані.
- Для адвоката кредитора (якщо проігнорувати): Ви несете ризик повної відмови у визнанні кредиторських вимог у процедурі банкрутства. Це означає даремні витрати на судовий збір та потенційну дисциплінарну відповідальність перед клієнтом за формування вимог на базі «мертвого» боргу, що прямо суперечить новій практиці ВП ВС.
Алгоритм дій для адвоката (Стратегічний гайд)
Щоб ефективно захистити інтереси клієнта (особливо боржника) за новими правилами, використовуйте наступний чек-лист:
- Аудит первинного рішення. Знайдіть судове рішення, на якому ґрунтуються вимоги кредитора. Встановіть дату набрання ним законної сили.
- Перевірка строків виконавчого провадження. З'ясуйте, чи видавався виконавчий лист і чи пред'являвся він до виконання у встановлені законом строки (зазвичай 3 роки). Перевірте реєстр виконавчих проваджень.
- Аналіз розрахунку кредитора. Розділіть вимоги на тіло кредиту, договірні проценти (ст. 1048 ЦК) та санкції (ст. 625 ЦК). Пам'ятайте: після пред'явлення вимоги про дострокове повернення (або закінчення строку договору) нарахування за ст. 1048 ЦК припиняється.
- Застосування процесуального фільтра. Якщо строк на виконавче провадження пропущено, готуйте заперечення проти визнання вимог у частині ст. 625 ЦК України, посилаючись на справу № 910/762/25 та позицію ВП ВС № 754/511/23.
- Застосування воєнного мораторію. Додатково заявляйте про незаконність нарахування 3% річних за період дії воєнного стану (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
- Перевірка на «фіктивність» (для зустрічних кредиторів). Якщо вимоги заявляє фізична особа на підставі розписки, вимагайте застосування підвищеного стандарту доказування. Подавайте клопотання про витребування даних з ДПС щодо доходів такого кредитора.
- Захист єдиного житла. Якщо борг забезпечено іпотекою, перевірте площу нерухомості. Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, якщо це єдине житло (наприклад, квартира 44,7 кв. м, як у справі № 910/16926/19), штрафні санкції та пеня взагалі не включаються до реєстру.
Підсумовуючи, можна стверджувати: епоха бездумного множення боргів через статтю 625 ЦК України добігає кінця. Верховний Суд чітко дав зрозуміти, що право на компенсацію невідривно пов'язане з правом на примусове виконання. Немає процесуального права стягнути борг — немає і матеріального права його збільшувати. Використовуйте цю позицію для ефективного захисту.