3 491 829 гривень вимагала міська рада від бізнесу за користування комунальною землею. Цю суму позивач розрахував завдяки специфічному кумулятивному методу множення індексів інфляції за п'ять років. Проте апеляція скасувала рішення першої інстанції та повністю відмовила у стягненні боргу у справі 922/3096/25.
Чому міськрада вирішила множити інфляцію роками?
Мені спочатку здалося, що представники органу місцевого самоврядування просто винайшли зручний математичний трюк для максимізації надходжень. Рада взяла офіційні показники інфляції за період з 2017 по 2022 роки. Потім ці відсотки просто перемножили між собою. Такий підхід дозволив штучно роздути позовні вимоги в рази. Місцевий суд першої інстанції цей розрахунок прийняв.
Але тут виникає питання до реальних умов підписаного контракту (ст. 792 ЦК). Східний апеляційний господарський суд у постанові від 21.04.2026 вказав, що фінансові фантазії з формулами не працюють без прямого договірного підґрунтя.
Щоб розвалити подібну позицію орендодавця, захисту потрібно зібрати правильну доказову базу:
- Текст договору оренди землі для пошуку вичерпного порядку індексації.
- Офіційні довідки з управління статистики щодо показників за спірний період.
- Детальний контррозрахунок заборгованості клієнта без кумулятивного методу.
- Витяги про нормативну грошову оцінку (НГО), якщо рада паралельно змінювала базу оподаткування.
Здається нелогічним, що підходи судів до нарахування орендних боргів часто відрізняються. Наприклад, у справі 922/3213/25 суд стягнув 1,6 млн грн через зміну НГО, зіславшись на імперативність податкових ставок (ст. 288 ПК). Схожа ситуація сталася у постанові 922/3062/25, де збільшення боргу з 5,6 млн грн до 23,2 млн грн визнали законним без додаткових угод.
А от у справі 922/2970/25 апеляція стала на бік бізнесу. Суд наголосив на необхідності дотримуватися ст. 632 ЦК та погоджувати зміну ціни виключно письмово. Іноді ж позивачі ігнорують навіть об'єктивну неможливість користування землею. У справі 610/4395/24 рада вимагала стягнути борг за період окупації села. Суд відмовив, визнавши мінування території законною підставою для зупинення платежів.
Як ефективно захистити клієнта-орендаря?
Коли читаєш позови про стягнення мільйонів ретроспективного боргу, складається враження, що міські ради вважають себе звільненими від правил цивільного обороту. Однак апеляція у головній справі застосувала доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Орендодавець роками приймав платежі без зауважень. Раптове нарахування додаткових сум суд кваліфікував як недобросовісне.
«Застосований позивачем механізм "кумулятивного накопичення" інфляції не відповідає умовам договору та суперечить усталеній практиці».
Загальна статистика Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджує, що шанси сторін рівні. З 17 514 справ категорії «оренда» задоволено 40% позовів (7143 рішення). Водночас повністю відмовлено у 37% випадків (6574 рішення). Частково задоволено 17% позовів. Розрив між виграшами та програшами місцевих рад мінімальний.
Ваша стратегія захисту у подібних спорах має базуватися на таких кроках:
* Просити суд відмовити у позові через недоведеність наданого розрахунку (ст. 238 ГПК).
* Посилатися на принцип свободи договору та неможливість односторонньої зміни умов (ст. 654 ЦК).
* Вказувати на перекладення судових витрат на позивача у разі програшу (ст. 129 ГПК).
Типові помилки, які програють справу
* Ігнорування судового процесу та неподання відзиву (ст. 165 ГПК), що призводить до автоматичного програшу за розрахунками ради.
* Відсутність власного табличного контррозрахунку щомісячних платежів за весь спірний період.
* Побудова захисту виключно на відсутності додаткової угоди про зміну НГО, без аналізу природи регульованої ціни оренди комунальної землі (ст. 122 ЗК).
Ця позиція формує новий підхід до оцінки математичних моделей органів влади. Апеляційний суд чітко розмежував законну індексацію та штучне накопичення відсотків. Текст договору оренди отримав вищу юридичну силу, ніж прагнення місцевого бюджету застосувати складні ретроспективні методики розрахунку боргу.