Що робити якщо замовник не платить через відсутність фінансування

21.05.2026 суд стягнув з УДНДПІ «УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ» 680 128,42 грн боргу за проєктні роботи.

Ілюзія

У справі 910/1117/26 відповідач відмовився добровільно платити підряднику. Причина банальна. Гроші від третьої особи не надійшли. Відповідач вважав це відкладальною обставиною для виконання договірних зобов'язань. Ця проблема повторюється роками. Договори підряду масово містять пункт про оплату після отримання грошей від генпідрядника. Юристи замовника вписують це як гарантію безпеки. Проте в суді ця конструкція розсипається.

Під час суду боржник частково погасив борг. Позивач зменшив вимоги з 2,4 млн грн до 680 тисяч грн. Також відповідач просив зарахувати суму авансу в розмірі 306 943,20 грн. Суд відхилив цей аргумент. Зарахування вимагає належного оформлення зустрічних вимог. Суд не має повноважень самостійно змінювати порядок розрахунків. Насправді Господарський кодекс чітко покладає ризик на сторону договору. Відсутність коштів не звільняє від зобов'язань згідно зі ст. 617 ЦКУ.

Пастка

Захист боржників часто будується на зовнішніх факторах. У справі 910/15690/25 замовник прикривався воєнним станом. Суд стягнув понад 2,4 млн грн основного боргу. Додатково стягнуто 450 669,97 грн інфляційних втрат та 122 485,61 грн 3% річних. Воєнний стан сам по собі не скасовує грошові зобов'язання. Боржник не надав індивідуального сертифіката ТПП. Суд лише зменшив витрати на адвоката з 50 000 грн до 20 000 грн через нескладність справи. Як не дивно, державні інститути та великі забудовники досі вважають форс-мажор залізобетонним аргументом.

Схожа ситуація виникає з формальними приводами. У справі 910/15869/25 субпідрядник стягнув 378 959,41 грн. Замовник підписав акти КБ-2В без зауважень. Проте гроші не віддав. Причина — відсутність щотижневих звітів. Суд застосував ст. 853 ЦКУ. Замовник прийняв роботу без перевірки. Він втратив право посилатися на недоліки.

Санкції

Боржники тягнуть час. Кредитори нараховують фінансові санкції. У справі 910/11441/25 борг за тимчасову дорожню розмітку складав лише 6 094,81 грн. Оплата мала надійти за 5 днів. Через три роки прострочення сума зросла до 18 186,96 грн. Суд стягнув пеню, інфляційні та 3% річних за правилами ст. 625 ЦКУ.

Навіть закриття бізнесу не рятує від боргів. У справі 910/2351/25 суд стягнув залишок боргу за поставку алкоголю з фізичної особи. Відповідач припинила підприємницьку діяльність. Проте згідно зі ст. 52 ЦКУ вона продовжує нести відповідальність усім майном. Зміна статусу не анулює історію господарських операцій. Суд прискіпливо перевірив розрахунки. Позов задоволено частково лише через арифметичну помилку в 0,08 грн.

«Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання».

Це пряма вказівка закону. Очевидно для мене, що спроба зробити оплату залежною від волі третьої особи є мертвою стратегією.

Вибір

У частині подібних справ щодо підряду практика залишається стабільною. Більшість позовів задовольняється повністю. Відмов вкрай мало. Це підтверджує слабку позицію боржників у господарських судах. Шанси кредитора на успіх високі незалежно від аргументів про бюджет.

Практичні кроки для підрядника зводяться до трьох етапів:

1. Фіксація виконання робіт через акти приймання-передачі згідно зі ст. 837 ЦКУ.
2. Виставлення письмової вимоги про оплату або повернення авансу. У справі 910/11231/25 замовник перерахував 553 715,76 грн передплати. Підрядник роботи не виконав. Суд стягнув кошти назад саме через відсутність актів та ігнорування вимоги.
3. Подання позову з нарахуванням інфляційних втрат.

Ігноруючи судовий порядок стягнення та чекаючи на міфічне фінансування від третіх осіб, ви ризикуєте втратити оборотні кошти через інфляцію та дочекатися повної неплатоспроможності контрагента. Відповідальність за своєчасне подання позову лежить виключно на керівнику підприємства-кредитора.