06 квітня 2026 року Південно-західний апеляційний господарський суд скасував ухвалу місцевого суду у справі №923/112/22(766/13212/21), розблокувавши розгляд позову про недійсність договорів щодо об'єкта незавершеного будівництва.
Суть правової проблеми
Суд першої інстанції зупинив провадження, очікуючи на набрання законної сили рішенням у справі №923/112/22(916/2839/25), де оспорюється право власності позивача на майно. Опонент використав ініціювання паралельного позову як інструмент для штучного заморожування основного судового процесу. Сила аргументів відповідача базувалася на формальній наявності іншого спору, що нібито створювало ризик ухвалення суперечливих рішень.
Апеляційний суд відкинув такий підхід, вказавши на відсутність доказів об'єктивної неможливості розгляду поточної справи. Колегія суддів зазначила, що обмеження щодо зупинення провадження на стадії розгляду по суті, передбачені ч. 3 ст. 195 ГПК України, вимагають детального аналізу зібраних матеріалів. Безпідставне посилання на іншу справу порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права на розгляд упродовж розумного строку.
Наслідком перегляду стало задоволення апеляційної скарги ТОВ «Річковий термінал» та направлення справи для продовження розгляду по суті. Захист успішно довів, що сам факт оскарження права власності на майно в іншій справі не є підставою для зупинення провадження у спорі про визнання недійсними правочинів.
«Апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою»
Еволюція судового підходу
Справа № 904/6799/17 (27.03.2018)
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили Регіональному відділенню Фонду державного майна у розірванні договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва. Опонент (ТОВ «Кварц») переконав суд, що відсутність у договорі від 1998 року чіткого строку завершення робіт унеможливлює фіксацію порушення. Сила цього аргументу полягала у використанні прогалин приватизаційного контракту.
Верховний Суд скасував попередні рішення, звернувши увагу на ігнорування судами листів-вимог позивача від 2016 року. Колегія застосувала ч. 2 ст. 530 ЦК України, вказавши, що кредитор має право вимагати виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати обов'язок у семиденний строк. Слабким місцем захисту опонента стала відсутність реакції на письмові вимоги.
Наслідком стало направлення справи на новий розгляд на підставі ст. 310 ГПК України. Аргумент відповідача про безстроковість зобов'язання було нівельовано через механізм встановлення строку на вимогу кредитора.
Справа № 918/843/17 (14.05.2019)
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» про визнання недійсним рішення тендерного комітету. Опонент успішно застосував норми приватноправового характеру до процедури публічної закупівлі. Захист базувався на тезі, що замовник не здійснює управлінських функцій щодо учасника торгів.
Велика Палата Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу третьої особи та закрила провадження згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Судді визначили, що до моменту укладення договору орган виконавчої влади діє як суб'єкт владних повноважень. Спроба опонента розглянути спір за правилами господарського судочинства виявилася процесуальною помилкою.
Наслідком стало переведення категорії спору в площину п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України. Стратегія захисту через зміну юрисдикції дозволила третій особі повністю скасувати невигідні рішення по суті.
Справа № 910/13649/19 (06.04.2021)
Господарський суд відмовив ЖБК «Своє житло» у скасуванні реєстрації права власності на недобудову за ПП «Будінвестмонтаж». Опонент вибудував лінію захисту на тому, що кооператив є лише інвестором, а не власником, тому його права не порушені. Північний апеляційний господарський суд залишив рішення без змін, провівши засідання без участі позивача.
Верховний Суд скасував постанову апеляції, виявивши порушення ч. 6 ст. 242 ГПК України. Судді вказали, що повернення судової повістки з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного вручення. Опонент не зміг легалізувати вигідне рішення через процесуальний недолік суду.
Наслідком стало направлення справи на новий розгляд згідно з п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України. Стратегія опонента щодо використання неявки позивача для швидкого проходження інстанції була повністю зруйнована.
Справа № 15/318-08-27/218-08 (06.07.2021)
Ще у 2009 році суд розірвав договір купівлі-продажу, повернувши майно державі. У 2021 році громадянин ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, стверджуючи про порушення його прав за договором від 2003 року. Опонент намагався обійти принцип правової визначеності (res judicata), ініціювавши перегляд через одинадцять років.
Верховний Суд підтримав закриття апеляційного провадження, застосувавши ст. 254, 272, 308, 309 ГПК України. Судді підтвердили, що чинна редакція кодексу не дозволяє реанімувати перегляд рішень, які пройшли цю стадію за старими правилами. Спроба опонента використати ст. 6 Конвенції про захист прав людини для безкінечного оскарження була заблокована.
Наслідком стала відмова у задоволенні касаційної скарги. Аргумент про порушення прав особи, яка не брала участі у справі, визнано неспроможним проти принципу остаточності судового рішення.
Справа № 727/9256/23 (24.12.2025)
Суд першої інстанції відмовив ТОВ «Гіпербуд» у визнанні недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення. Опонент (ОК «ЖБК «Проспект») переконав суддю, що позивач обрав неналежний спосіб захисту і мав подавати віндикаційний позов. Сила цього аргументу полягала у формальному посиланні на правила витребування майна з чужого володіння.
Апеляційний суд та Верховний Суд скасували це рішення, застосувавши ст. 658 ЦК України. Захист довів, що продавець набув право власності на підставі рішень міської ради та сертифіката, які вже були скасовані в інших справах. Оскільки відповідач не був законним власником, він не мав права відчужувати майно.
Наслідком стало задоволення позову на підставі ст. 203, 215 ЦК України. Стратегія опонента щодо нав'язування віндикаційного позову виявилася хибною, оскільки визнання договору недійсним є належним способом усунення перешкод для первісного забудовника.
Практичний інструментарій адвоката
Що робити юристу для скасування ухвали про зупинення провадження:
- Доведіть об'єктивну можливість суду самостійно встановити обставини у поточній справі на підставі наявних доказів, не очікуючи рішення у пов'язаній справі (№923/112/22(916/2839/25)).
- Обґрунтуйте відсутність прямої преюдиції: вкажіть, що пов'язаність справ не означає неможливості розгляду поточної справи.
- Використайте аргумент про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд упродовж розумного строку) через штучне заморожування процесу.
- Продемонструйте суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції не навів вичерпних мотивів, чому саме зібрані докази не дозволяють вирішити спір про дійсність договорів дарування та купівлі-продажу вже зараз.
Статистичний зріз
Згідно з даними загального масиву проаналізованих справ (126 323 рішення), тренд свідчить про високу результативність судового захисту в господарських спорах.
| Результат | Кількість справ | Відсоток |
|---|---|---|
| Задоволено | 84 034 | 66% |
| Відмовлено | 23 557 | 18% |
| Задоволено частково | 14 190 | 11% |
| Закрито/повернуто | 4 542 | 3% |
Залишається відкритим питання: чи підлягає застосуванню ч. 3 ст. 195 ГПК України у випадках, коли паралельний спір про право власності ініційовано виключно з метою зловживання процесуальними правами, але суд першої інстанції не має повноважень оцінювати добросовісність такого позову до його вирішення по суті?