Чи достатньо однакових IP-адрес для мільйонного штрафу АМКУ? У справі 910/2206/24 Верховний Суд постановою від 14.04.2026 зобов'язав суди детально досліджувати первинні докази регулятора, а не покладатися на його припущення.
Головна правова позиція у спорах проти Антимонопольного комітету України зазнала суттєвих змін, змістивши фокус на посилення вимог до якості доказової бази державного органу. Справи про захист економічної конкуренції вимагають від захисту побудови контраргументів, які руйнують причинно-наслідковий зв'язок між діями компанії та негативним впливом на ринок.
Спростування висновків АМКУ щодо ТОВ "Міськбудінвест"
Судовий розгляд позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" яскравив типову проблематику доказування. Регулятор кваліфікує дії учасників як змову, спираючись виключно на зовнішні збіги.
Хронологія та логіка розгляду цієї справи формує чіткі практичні кроки для захисту:
- АМКУ виносить рішення про порушення, базуючись на схожості IP-адрес та ідентичних помилках у файлах тендерних пропозицій.
- Господарський суд міста Києва у рішенні від 13.08.2025 скасовує акт регулятора, вказуючи, що комітет не довів факт обміну інформацією між учасниками.
- Північний апеляційний господарський суд у постанові від 28.01.2026 підтверджує: наявність спільних особливостей у документах може бути наслідком використання однакових шаблонів, а не змови.
- Верховний Суд 14.04.2026 формує вимогу щодо повноти доведення, направляючи справу на новий розгляд за правилами ст. 310 ГПК через неналежне дослідження доказів судами попередніх інстанцій.
«Саме по собі встановлення органом Антимонопольного комітету України формальних ознак схожості в оформленні документів не є достатньою підставою для висновку про наявність антиконкурентних узгоджених дій».
Зазначена логіка суду впливає на формування compliance-ризику під час підготовки до будь-яких публічних закупівель. Замість визнання провини, бізнес отримує інструмент для захисту своїх результатів через економічне обґрунтування поведінки.
Стандарт доказування за ст. 300 ГПК у спорах ТОВ "Зеонбуд" та ТОВ "Житомиргаз збут"
Межі повноважень касаційної інстанції прямо впливають на стратегію захисту. Згідно зі ст. 300 ГПК, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові.
У справі 910/2352/21 ТОВ "Зеонбуд" оскаржувало рішення АМКУ від 14.12.2020 № 779-р про зловживання монопольним становищем. Позивач намагався переконати Верховний Суд у необхідності переоцінки доказів. Проте постановою від 30.07.2024 касаційне провадження було частково закрито на підставі ст. 287 ГПК (через відсутність подібності обставин), а в іншій частині — залишено без задоволення. Суд констатував, що АМКУ довів факти порушення, а переоцінка доказів на стадії касації недопустима.
Протилежний результат зафіксовано у справі 910/2322/20, де ТОВ "Житомиргаз збут" домоглося часткового визнання недійсним рішення регулятора. Верховний Суд 26.06.2025 залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, відхиливши скаргу АМКУ. Регулятор не зміг надати належних доказів порушення законодавства, і касаційний суд, обмежений нормами ст. 300 ГПК, відмовився перебирати на себе функцію слідчого органу.
Неповнота з'ясування обставин судами нижчих рівнів також стає причиною скасування рішень. У справі 910/6047/25 (ТОВ "Біомедінвест") Верховний Суд 22.01.2026 скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд. Судді вказали на порушення ст. 236 ГПК, оскільки суди не встановили фактичні обставини, на яких ґрунтувалося рішення АМКУ, що зробило висновки про його недійсність передчасними.
Impact-карта судового прецеденту та трансформація позицій
Аналіз 281 027 справ у категорії «адмінправопорушення» (включаючи спори з регуляторами) свідчить про високу ефективність судового захисту проти дій державних органів: 68% (191 844 справи) позовних вимог задоволено повністю; 3% (11 109 справ) задоволено частково; лише 10% відмовлено.
З фінансової перспективи це означає, що витрати на якісний юридичний супровід мають високий показник повернення інвестицій. Ймовірність скасування необґрунтованого штрафу перевищує дві третини, що робить судовий спір економічно доцільним.
Трансформація судового підходу:
| Стара позиція (до 2021-2023) | Нова позиція (кейс 910/2206/24 та подібні) | Наслідки для бізнесу |
|---|---|---|
| Суди часто покладалися на «дискрецію» АМКУ, приймаючи непрямі докази змови як достатні. | Суд вимагає чіткого доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями учасників та негативним впливом на конкуренцію. | Зниження ймовірності необґрунтованих штрафів, що позитивно впливає на impact на P&L компанії. |
| Формальна схожість тендерних пропозицій автоматично вважалася ознакою антиконкурентних дій. | Економічна обґрунтованість поведінки суб'єкта господарювання стає пріоритетом над технічними помилками у документації. | Можливість захистити результати тендерів на суміжні проєкти навіть при наявності процедурних зауважень. |
Для адвоката, який готує позов до суду, ця таблиця є основою для аргументації. Необхідно вимагати від АМКУ доведення того факту, що схожість документів чи спільна ІР-адреса призвели до реального спотворення результатів торгів.
Матриця санкцій та розгляд справ ТОВ "БК ЄВРОДОР" і Національної поліції
Успішне оскарження рішень регулятора дозволяє зберегти контракти та репутацію. Справа 640/18612/19 за позовом ТОВ "БК ЄВРОДОР" підтверджує неможливість АМКУ блокувати закупівлі послуг з утримання доріг на основі суб'єктивних висновків. Суд касаційної інстанції 19.11.2020 підтвердив, що пропозиція позивача повністю відповідала вимогам замовника, а регулятор діяв поза межами правового поля.
Аналогічний вектор прослідковується у справі 910/13384/24, де позивачем виступила Національна поліція України. Верховний Суд 18.09.2025 підтримав скасування акта АМКУ, підтвердивши, що доводи касаційної скарги регулятора не спростовують обґрунтованості позовних вимог.
Матриця ризиків для аналогічних проваджень:
| Ризик | Ймовірність | Пом'якшення (Mitigation) |
|---|---|---|
| Накладення штрафу у розмірі до 10% доходу (виручки) за рік. | Середня (32%) | Проведення антимонопольного аудиту та впровадження системи внутрішнього контролю перед подачею документів. |
| Внесення до «чорного списку» АМКУ (заборона участі у тендерах на 3 роки). | Висока (при програші) | Оскарження рішення АМКУ в судовому порядку з акцентом на відсутність реального впливу на ціноутворення. |
| Репутаційні втрати та розірвання діючих контрактів з партнерами. | Середня | Підготовка офіційної позиції на рівні менеджменту для комунікації з акціонерами та контрагентами під час судового процесу. |
Слабким місцем рішень Антимонопольного комітету залишається формальний підхід до оцінки доказів. Захист має будуватися на вимогах ст. 236 ГПК щодо всебічного та об'єктивного встановлення обставин судом. Якщо регулятор не довів змови економічними розрахунками, його рішення підлягає скасуванню.
Ігноруючи необхідність підготовки незалежного економічного обґрунтування схожості тендерних документів та спільних IP-адрес на етапі перевірки, ви ризикуєте отримати заборону на участь у державних закупівлях на 3 роки та штрафні санкції, які заблокують операційну діяльність підприємства.