Як зменшити пеню на 90% у спорах про стягнення боргів за електроенергію

До мене часто звертаються з питанням «Як зменшити мільйонні штрафи від постачальників за прострочення оплати електроенергії». Відповідь — повністю сплатити основний борг до винесення судового рішення та заявити обґрунтоване клопотання про зменшення неустойки. Відповідно до ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, суд наділений дискреційним правом зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони є надмірно великими порівняно з реальними збитками кредитора.

Правовий аналіз та баланс інтересів

Позивач у справі № 904/3305/22 вимагав стягнути 14 390 872,80 грн пені за несвоєчасну оплату послуг з передачі електричної енергії. Аргументація базувалася на тому, що неустойка має виконувати стимулюючу функцію, а суди не повинні безпідставно зменшувати санкції.

Відповідач обрав іншу стратегію. Під час розгляду справи він повністю сплатив понад 449 млн грн основного боргу. Надалі компанія заявила клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на об'єктивні форс-мажорні обставини. Серед них — негативний вплив пандемії COVID-19, запровадження воєнного стану та соціальна значущість діяльності із забезпечення населення електроенергією за фіксованими цінами.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками попередніх інстанцій та залишив рішення без змін (ст. 309 ГПК). Касація підтвердила, що неустойка має стимулювати до виконання зобов'язання, а не перетворюватися на непомірний тягар чи джерело невиправданого прибутку. У підсумку суд стягнув лише 1 439 087,28 грн пені. Завдяки такій стратегії відповідач зберіг 12 951 785 грн.

Цей випадок суттєво вплинув на розгляд подібних спорів, закріпивши стандарт оцінки виняткових обставин. У постанові прямо вказано:

«Зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 90 відсотків є обґрунтованим з огляду на баланс інтересів сторін та надзвичайні обставини воєнного стану».

Практика застосування та межі дискреції

У частині подібних справ суди послідовно застосовують право на зменшення санкцій, проте відсоток залежить від конкретних обставин. У справі № 907/670/23 суд зменшив розмір пені до 10% від заявленої суми (стягнуто 34 813,20 грн). Головним фактором стала добросовісна поведінка відповідача, який добровільно сплатив понад 461 млн грн боргу після відкриття провадження, та відсутність доведених збитків у позивача.

Водночас розмір зменшення не є фіксованим. У справі № 902/91/22 суд зменшив пеню на 50% (до 1 004 273,84 грн), додатково врахувавши дію постанови НКРЕКП №766, яка забороняла нарахування пені у певний період карантину. А у справі № 902/1046/23 санкції зменшили лише на 25%. Суд мотивував це тим, що інтереси позивача вже були частково захищені стягненням 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

Окремий ризик тут полягає у правильній кваліфікації вимог щодо стягнення 7% штрафу. У справі № 905/55/22 суд повністю відмовив у стягненні такого штрафу. За загальними положеннями господарського законодавства ця санкція стосується виключно негрошових зобов'язань у сфері державних закупівель і не застосовується до прострочення грошового платежу. Крім того, у справі № 910/3711/21 апеляція скасувала 7% штрафу, оскільки за умовами договору обов'язок оплати виникає лише після отримання акта приймання-передачі. Відповідач довів, що прострочення понад 30 днів з моменту отримання актів не було.

Загальна кількість справ у категорії поставки та послуг становить 191 915. З них повністю задоволено 70% (134 380 справ), відмовлено у 15% (30 541 справа), а частково задоволено 11% (22 144 справи). У спорах з оператором системи передачі частка часткових задоволень зростає саме через масове застосування судами права на зменшення санкцій.

Доказова база та практичні кроки

Для досягнення максимального результату необхідно дотримуватися чіткої послідовності дій. Із досвіду, суди стають на бік відповідача лише при активній позиції щодо оплати «тіла» боргу та наявності міцної доказової бази.

Операційно важливо враховувати, що навіть при зменшенні пені на 90%, інфляційні втрати та 3% річних зазвичай стягуються у повному обсязі, оскільки вони мають компенсаційний характер. Проте позивач втрачає частину сплаченого судового збору пропорційно сумі, на яку суд зменшив санкції. Це створює додатковий фінансовий тиск на позивача і може бути вагомим аргументом для мирного врегулювання спору.

Своєчасне погашення основного боргу та документальне підтвердження об'єктивних труднощів дозволяють суттєво зменшити фінансове навантаження на компанію. Суди послідовно застосовують механізм зменшення пені, захищаючи баланс інтересів сторін у складних економічних умовах.