Як повернути 20 млн ПДВ після анулювання статусу платника податків

03.07.2026 Касаційний адміністративний суд у справі 520/9375/22 стягнув з держави 20 541 666 грн бюджетного відшкодування. До цього моменту підприємство роками судилося за реєстрацію розрахунків коригування, але за цей час податкова встигла позбавити його статусу платника ПДВ.

Чому перемога в суді не гарантує повернення грошей?

У справі 520/9375/22 мені спочатку здалося, що позивач зробив неможливе. Компанія ще у 2015 році повернула передоплату своєму контрагенту. Податкова відмовилася реєструвати відповідні розрахунки коригування. Після тривалих судових спорів суд першої інстанції зобов'язав податківців провести реєстрацію та збільшити реєстраційний ліміт.

Але далі почалося найцікавіше. Поки тривали суди, податкова просто анулювала реєстрацію позивача як платника ПДВ. Коли ж компанія подала засобами поштового зв'язку декларації на відшкодування за травень 2019 та квітень 2022 року, їх просто не внесли до відповідного Реєстру.

Тут виникає питання: як так сталося, що держава визнала помилку своїх органів, виправила її, але гроші не повернула? Податкова інспекція вибудувала дуже зручну для себе позицію, яка зводиться до одного аргументу:

«Право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість мають лише особи, які зареєстровані як платники податку на додану вартість».

Чесно кажучи, ситуація виглядає як знущання з платника податків. Суди першої та апеляційної інстанцій не погодилися з таким підходом і повністю задовольнили позов. Вони вирішили стягнути заявлені кошти прямо з Державного бюджету України. Верховний Суд за результатами касаційного перегляду залишив ці рішення без змін. Касація пояснила: на момент виникнення права на відшкодування за правилами ст. 200 ПК компанія мала легальний статус платника ПДВ завдяки судовим рішенням. Подальше остаточне анулювання цього статусу не може позбавляти особу вже набутого майнового права.

Практичні кроки: як не втратити відшкодування

Статистика розгляду подібних податкових спорів підтверджує надзвичайну складність доведення правоти. Серед понад 100 тисяч подібних спорів 40% (43 748) задоволено на користь платника, а у 37% (40 831) — відмовлено.

Якщо ігнорувати логіку Верховного Суду у справі 520/9375/22, бізнес може зіткнутися з такими наслідками:

1. Остаточна втрата коштів: ви можете виграти всі суди щодо накладних, але так і не побачити 20 мільйонів відшкодування.
2. Процесуальна пастка: податкова може затягувати реєстрацію коригувань до моменту анулювання вашої реєстрації як платника ПДВ.
3. Марність попередніх перемог: всі зусилля юристів за попередні роки обнуляються одним рішенням про анулювання статусу.

Мені важко вкладається в голову, чому податківці роками ігнорують рішення судів. Проте Верховний Суд знайшов ефективну протиотруту. Судді застосували ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки податкова систематично не виконувала попередні рішення, єдиним ефективним способом захисту стало пряме стягнення грошей з бюджету.

Зверніть увагу на процесуальний нюанс. Зазвичай суди неохоче перебирають на себе функції контролюючого органу і обмежуються рішеннями про зобов'язання розглянути заяву. Але тут касаційна інстанція констатувала, що такий підхід вже не працює: попередні рішення роками лишалися невиконаними.

Стратегія для адвоката у подібних спорах

Щоб не потрапити у пастку анульованого статусу, варто діяти за чітким планом та перевіряти суміжні ризики.

• Фіксація моменту виникнення права. Перевірте, чи мав клієнт активний статус платника ПДВ згідно зі ст. 184 ПК саме на дату подання заяви про відшкодування. Статус на момент фактичної виплати вже не має вирішального значення.
• Вибір способу захисту. Не просіть суд просто зобов'язати податкову внести дані до Реєстру. Як показує справа 640/23721/19, податкова мала внести узгоджену суму понад 1 мільйон гривень до Реєстру наступного дня після рішення суду, але не зробила цього. Вимагайте прямого стягнення коштів.
• Контроль лімітів для реєстрації. Пам'ятайте про правило з іншої податкової справи 811/1367/13-а: при розрахунку граничного обсягу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ за ст. 181 ПК загальна сума рахується без урахування самого податку. Це допомагає відбитися від штрафів за нібито несвоєчасну реєстрацію, коли податкова штучно завищує базу.
• Правильне виправлення помилок. Якщо податкова тисне перевірками, зважайте на жорсткі вимоги ст. 50 ПК. У справі 826/11966/14 суд підтвердив: просте включення недоплати у поточну декларацію без подання уточнюючого розрахунку та сплати самоштрафу не рятує від санкцій.
• Подання уточнень після перевірки. Якщо перевірка вже завершена, обмеження на подання уточнюючих розрахунків знімаються. У справі 805/4187/16-а суд визнав незаконною відмову податкової прийняти звітність, подану через п'ять днів після завершення перевірки.

Стягнення 20 мільйонів напряму з бюджету підтверджує, що суди готові захищати реальне майнове право компанії, а не її формальний статус у державних реєстрах. Правильно обраний спосіб захисту дозволяє обійти штучні перепони контролюючих органів.