Звільнення зі служби через усиновлення та догляд за дитиною

Доведення повної відсутності матері як єдина підстава для задоволення рапорту

13.07.2026 Львівський окружний адміністративний суд відмовив військовослужбовцю у задоволенні позову до військової частини про звільнення за сімейними обставинами.

Юридичний статус проти фактичного проживання

Позивачі часто плутають фактичне проживання дитини з військовослужбовцем та юридичний статус самостійного виховання. У справі 380/4904/26 солдат намагався звільнитися через усиновлення дитини, біологічного батька якої позбавили прав. Військова частина двічі відмовляла у задоволенні рапорту. Суд підтримав відповідача, оскільки матір дитини не була позбавлена батьківських прав і продовжувала виконувати свої обов'язки. На практиці виходить, що наявність матері повністю нівелює статус дитини як такої, що позбавлена піклування, незалежно від факту усиновлення новим чоловіком.

Схожа логіка спрацювала у справі 620/11769/25. Позивач вимагав зобов'язати військову частину прийняти рішення про звільнення, спираючись на ухвалу про відібрання дитини у матері. Суд визнав дії командування правомірними. Відібрання дитини без позбавлення прав (ст. 164 СК) є лише тимчасовим заходом. Таке рішення не звільняє матір від обов'язку утримувати дитину та не надає батьку статусу особи, яка здійснює виховання самостійно.

Стандарти доказування для позивача

Згідно зі ст. 77 КАС, тягар доказування повністю лежить на позивачі. У суді першої інстанції недостатньо просто показати медичні довідки дитини або свідоцтво про шлюб. Адвокату потрібно довести об'єктивну неможливість іншого з батьків здійснювати щоденний догляд.

У справі 320/24432/25 військовий надав документи про тяжкі захворювання дитини та ІІІ групу інвалідності дружини, встановлену з вересня 2024 року. Суд відхилив позовні вимоги. Третя група інвалідності означає лише помірні функціональні порушення. Вона не підтверджує потребу особи у постійному сторонньому догляді та не свідчить про її неспроможність виконувати батьківські обов'язки.

Перебування дружини за кордоном також не формує підстав для звільнення. У справі 380/2790/26 позивач стверджував, що дружина доглядає за старшим пораненим сином в іншій країні, тому він виховує молодшу дитину сам. Суд вказав, що тимчасове перебування за межами держави не припиняє обов'язків матері щодо виховання.

Аналіз судової практики у справах про звільнення підтверджує жорсткий підхід: у більшості подібних спорів суди пріоритезують обов'язок захисту держави над формальним набуттям статусу опікуна (ст. 2 КАС).

Утримання повнолітніх дітей з інвалідністю

Утримання повнолітньої дитини з інвалідністю вимагає подвійного стандарту доказування. Справа 160/32822/25 показує, що самої довідки МСЕК про ІІ групу інвалідності з дитинства замало.

Суд застосував ст. 198 СК, яка пов'язує обов'язок утримання виключно з непрацездатністю. Оскільки комісія дозволила сину працювати у спеціально створених умовах, підстави для звільнення батька відпали. Юристу варто закласти конкретний строк на отримання актів обстеження житлових умов та судових рішень про стягнення аліментів, які підтвердять фактичні витрати на утримання.

Чого категорично не робити перед поданням рапорту:

1. Не подавати рапорт лише з копіями свідоцтв про народження. Клієнту треба додати нотаріально завірені рішення судів про позбавлення прав або медичні висновки про непрацездатність матері.
2. Не посилатися на фактичне безробіття дружини як доказ її нездатності утримувати дитину з церебральним паралічем (як у справі 260/8532/25).
3. Не ігнорувати відсутність актів ЖЕК або ОСББ про спільне проживання, якщо доводите факт одноосібного утримання повнолітнього сина.

«Саме по собі усиновлення дитини, яка не має статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не є безумовною підставою для звільнення з військової служби».