26.05.2026 — Іршавський районний суд Закарпатської області у справі № 301/2506/25 відмовив у встановленні факту батьківства загиблого військовослужбовця через відсутність прямого ДНК-тесту. 08.10.2026 — Закарпатський апеляційний суд у цій самій справі № 301/2506/25 скасував відмову, спираючись на експертизу брата-близнюка з імовірністю 99,97% та непрямі докази.
Коли експертиза з імовірністю 99,97% ставала приводом для відмови
Мати малолітньої дитини просила встановити факт батьківства бійця ЗСУ, з яким проживала однією сім'єю без шлюбу (ст. 125 СКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 130 СКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці). При народженні сина сім років тому батька записали зі слів матері за ч. 1 ст. 135 СКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці. Після загибелі військового на фронті рідний брат померлого здав зразки для молекулярно-генетичної експертизи, яка показала споріднення типу «дитина - рідний дядько» з імовірністю 99,97%.
Суд першої інстанції сприйняв відсутність прямого висновку щодо батьківства самого померлого як перешкоду і відмовив заявниці. Якщо 26.05.2026 місцевий суд у справі № 301/2506/25 вимагав буквального підтвердження батьківства ДНК-експертизою померлого, то 08.10.2026 апеляційна інстанція відійшла від такої ізольованої оцінки на користь сукупності доказів за ст. 130 СК. Заінтересована особа заперечувала проти заяви, вказуючи, що тест фіксує спорідненість із дядьком, але апеляційний суд цей аргумент відхилив.
Чому монозиготність близнюків та окреме провадження змінюють доказування
Закарпатський апеляційний суд (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 376 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці) врахував біологічну особливість: загиблий воїн і його брат є однояйцевими близнюками. Стандартні методи не здатні диференціювати їхні генетичні профілі, тому 99,97% спорідненості з братом-близнюком у поєднанні з іншими матеріалами підтверджують походження дитини.
Суд першої інстанції зводив доказування до однієї експертизи — апеляційна постанова від 08.10.2026 у справі № 301/2506/25 поставила в основу спільний побут, свідчення, фотоматеріали та доведену відсутність брата-близнюка поруч із матір'ю дитини у період зачаття та спільного господарства. Брат загиблого приєднався до апеляційної скарги матері і підтвердив ці обставини.
Щодо другої вимоги в справі № 301/2506/25 підхід залишився обмежувальним: перша інстанція закрила шлях обом вимогам, а постанова апеляційного суду від 08.10.2026 розділила їх, задовольнивши заяву про факт батьківства і відмовивши у зобов'язанні РАЦСу внести зміни до актового запису як у вимозі, що є передчасною для окремого провадження. Постанова у справі № 301/2506/25 закріплює висновок: за неможливості прямого ДНК-дослідження померлого військовослужбовця батьківство за ст. 130 СК встановлюється через генетичний тест його брата-близнюка разом із доказами виключення останнього як батька, але самі зміни до актового запису про народження реєструються органом РАЦС на підставі судового рішення без окремого судового зобов'язання в цьому ж процесі.