18.05.2026 Запорізький окружний адміністративний суд відмовив у позові про видалення даних з Реєстру призовників (справа № 280/1995/26). Раніше система працювала за принципом презумпції вини військовозобов’язаного. ТЦК вносили дані про розшук чи порушення на власний розсуд, ігноруючи процедуру.
Оберіг
За моїми спостереженнями, суди припинили ігнорувати відсутність офіційних постанов про правопорушення. Тепер для запису в систему потрібен підтверджений юридичний факт. Суди почали масово чистити реєстри від недостовірної та дискредитуючої інформації.
У справі № 440/2924/26 суд встановив чіткі межі повноважень військкомату. Позивач перевірив дані у застосунку «Резерв+» і виявив статус порушника. Жодних постанов про накладення адміністративного стягнення щодо нього не виносилося. Відповідач не надав доказів належного оповіщення про необхідність з’явитися за повісткою.
Суд проаналізував п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». До персональних даних вносяться саме відомості про притягнення до відповідальності. Це означає наявність конкретної дати, номера та змісту постанови. Немає постанови за ст. 210 або ст. 210-1 КУпАП — немає законних підстав для статусу порушника. Суд визнав дії ТЦК незаконними, зобов’язав видалити запис та стягнув 2129,92 грн судового збору.
«Відсутність доказів притягнення особи до адміністративної відповідальності свідчить про безпідставність внесення відомостей про порушення правил військового обліку».
Схожа правова конструкція застосована у справі № 200/9564/25. ТЦК мотивував свої дії тим, що запис про порушення згенеровано автоматично. Причина — нібито непроходження позивачем повторного медичного огляду до 05.06.2025. Суд детально дослідив матеріали та відхилив цей аргумент. Обов’язок самостійної явки на ВЛК стосувався виключно осіб, які раніше мали статус «обмежено придатних». Відповідач не довів наявності такого статусу в минулому. Внесення даних про розшук визнали протиправним втручанням у права громадянина. ТЦК зобов'язали сплатити 968,96 грн судового збору.
Строки
Просте закінчення строків давності за ст. 38 КУпАП анулює право на мітку в реєстрі. У справі № 140/14487/25 позивач оновив дані з запізненням — 18.09.2024. Граничний строк для уточнення закінчився 16.07.2024. Відповідно до закону, річний строк для накладення адміністративного стягнення сплив 17.07.2025.
ТЦК не виніс постанову про штраф протягом цього року. Проте відмітка про порушення залишилася в системі. Суд підкреслив ключовий аспект. За відсутності факту притягнення до відповідальності та після спливу строків давності орган мав самостійно актуалізувати дані. Збереження запису створює негативні наслідки та обмежує права особи. Суд визнав бездіяльність протиправною, зобов’язав виключити відомості та стягнув 1211,20 грн судового збору.
Насправді, адвокату вкрай важливо обрати правильний спосіб захисту. У згаданій на початку справі № 280/1995/26 позивач обрав хибну стратегію. Він вимагав визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо неповідомлення поліції про відсутність підстав для затримання. Аргумент позивача базувався виключно на спливі строків притягнення до відповідальності.
Суд відмовив у позові. Питання спливу строків накладення стягнення має вирішуватися безпосередньо в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення. Оскаржувати бездіяльність в адміністративному суді до завершення цього провадження не можна. Крім того, правомірність внесення даних до реєстру вже була встановлена преюдиційним судовим рішенням. Дискреційні повноваження ТЦК щодо направлення звернень до поліції не можуть бути обмежені судом у такий спосіб.
Поліція
Звернення ТЦК до Національної поліції про затримання також стає предметом жорсткого судового контролю. У справі № 686/37734/25 ТЦК ініціював розшук, стверджуючи, що повістка була згенерована автоматично та направлена поштою. Суд перевірив фактичні обставини. Відповідач не надав жодних доказів відправлення або вручення повістки позивачу. За відсутності постанови про порушення, повідомлення поліції визнали протиправним. Суд зобов’язав ТЦК офіційно поінформувати органи поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання.
Проте існують і відмови, які варто враховувати при підготовці позову. У справі № 580/13133/25 суд став на бік ТЦК. Позивач об'єктивно не уточнив дані до 16.07.2024. Суд зазначив, що запис «розшукує ТЦК» є технічним відображенням факту порушення правил обліку. Цей запис дає законні підстави для звернення до поліції з метою затримання та доставлення особи. Мета такого доставлення — складання протоколу про правопорушення, якщо його неможливо скласти на місці. Відсутність винесеної постанови на момент звернення до суду не спростовує наявності підстав для доставлення.
Якщо по суті, це рішення виглядає як виняток із загальної практики. Більшість подібних справ у адміністративній юрисдикції вирішується на користь позивачів. Одиничні відмови свідчать про об'єктивне порушення дедлайнів клієнтом без поважних причин та слабку доказову базу. Тренд на захист прав громадян стає домінуючим у цій категорії спорів.
Протокол
Практичний розбір цих судових кейсів дає чіткий план дій для видалення незаконних записів з реєстру. Адвокату необхідно діяти послідовно та збирати докази до подання позову.
- Перевірити наявність складеного протоколу та винесеної постанови за ст. 210 або ст. 210-1 КУпАП через адвокатський запит.
- Витребувати докази належного вручення повісток, оскільки ч. 1 ст. 77 КАСУ покладає обов'язок доказування правомірності рішень на суб'єкта владних повноважень.
- Розрахувати строки притягнення до відповідальності згідно зі ст. 38 КУпАП.
- Подати позов про визнання дій протиправними та зобов'язання виключити запис із бази даних.
Без прикрас, ТЦК більше не може безкарно маркувати людей порушниками в електронних реєстрах без реальних постанов. Тепер кожен незаконний запис можна видалити через суд з високою ймовірністю. Адміністративна бездіяльність військкоматів стає для них програшною та токсичною стратегією.