ОСОБА_1 побачив у застосунку «Резерв+» статус розшуку та запис про порушення військового обліку, хоча жодного протоколу ТЦК не складав. 10.08.2026 суд відхилив його позов про видалення цих відомостей. Ця ситуація відображає системну проблему правозастосування: закон чітко не визначає, чи є відмітка в реєстрі наслідком доведеного правопорушення, чи лише службовою фіксацією підозри. Через це судова практика розділилася. Західні та центральні суди залишають статуси в реєстрі, вважаючи їх суто інформаційними. Південні суди вимагають від військкоматів дотримуватись процедури та скасовують записи, якщо немає формального протоколу.
Статус розшуку в Реєстрі vs ст. 210-1 КУпАП
У справі №460/4793/26 позивач вимагав видалити причину розшуку з електронного документа. Він наполягав, що такі дані вносяться виключно після складання адміністративного протоколу. Рівненський окружний адміністративний суд став на бік відповідача. Суд вказав, що підставою для внесення інформації є сам факт недотримання правил обліку. Доставлення особи поліцією здійснюється саме для того, щоб скласти цей відсутній протокол, як це дозволяють ст. 259 КУпАП та ст. 262 КУпАП. Готувати позов лише на базі відсутності постанови про штраф — марна трата часу клієнта.
Схожа логіка застосована у справі №460/18419/25. Військовозобов'язаний особисто отримав повістку 26.11.2024, але 06.12.2024 до ТЦК не прибув. Він стверджував, що вчасно оновив дані, тому розшук є незаконним. Судді відхилили позов. Факт неявки за належно врученою повісткою є достатньою підставою для звернення до поліції. Оновлення даних не звільняє від обов'язку з'явитися за викликом.
Ще складнішою є ситуація з триваючими порушеннями. У справі №460/313/26 позивач навіть сплатив штраф за неявку. Він вважав, що після оплати підстави для розшуку зникли. Суд пояснив, що сплата санкції за ст. 210-1 КУпАП не припиняє обов'язку пройти військово-лікарську комісію. Відмітка в реєстрі залишається правомірною до моменту фактичного проходження медичного огляду.
Аналогічний підхід до медичних оглядів продемонстрував Черкаський окружний адміністративний суд у справі №580/5797/26. Позивач мав статус обмежено придатного з жовтня 1999 року. У червні 2024 року він уточнив дані, але повторну ВЛК не пройшов. 31.03.2026 ТЦК сформував звернення до поліції. Суд підтвердив, що непроходження комісії під час воєнного стану є порушенням, яке дає право вносити дані до реєстру без попереднього притягнення до відповідальності.
Докази оповіщення як підстава для скасування запису
Зовсім інший стандарт доказування застосовують суди південних регіонів. В Одесі та Вінниці запис у реєстрі розглядають як втручання у права особи, яке потребує бездоганного документального оформлення.
В Одеській справі №420/41429/25 позивач мав офіційну відстрочку як особа з інвалідністю II групи до 03.11.2027. Попри це, система згенерувала статус порушника та звернення до поліції. ТЦК не подав відзив на позов. Суд застосував ст. 77 КАС, поклавши обов'язок доказування на суб'єкта владних повноважень. Оскільки відповідач не надав протоколу за ст. 210 КУпАП, суд зобов'язав виключити інформацію з реєстру та стягнув на користь позивача 1211,20 грн судового збору. Судді задовольняють вимоги там, де відповідач ігнорує процес доказування.
Вінницький окружний адміністративний суд у справі №120/9260/25 пішов ще далі, детально дослідивши процедуру вручення. ТЦК намагався викликати особу на 28.03.2025 через Тульчинську міську раду. У матеріалах не виявилося ні особистого підпису військовозобов'язаного, ні акта про відмову від отримання повістки. Суд визнав дії ТЦК протиправними, зобов'язав видалити записи з системи «Оберіг» та стягнув 2662,40 грн судового збору. Оцінюйте перспективу справи виключно через паперовий слід оповіщення.
Витрати на суд та підготовка позову до ТЦК
У загальній масі справ щодо адміністративних правопорушень переважає позитивна для позивачів динаміка. Проте у вузькій категорії спорів щодо статусів у реєстрі зберігається жорсткий територіальний розкол. Беріть до уваги географію спору ще до сплати судового збору.
| Суд та номер справи | Предмет спору | Результат розгляду | Позиція суду щодо реєстру |
|---|---|---|---|
| Рівненський ОАС, справа №460/4793/26 • справа №460/18419/25 | Видалення запису про розшук | Відмовлено | Відмітка є службовою фіксацією факту неявки • Не потребує попереднього протоколу |
| Черкаський ОАС, справа №580/5797/26 | Скасування запису щодо ВЛК | Відмовлено | Запис не є окремим рішенням • Фіксує триваюче порушення |
| Одеський ОАС, справа №420/41429/25 | Виправлення даних у системі | Задоволено | Внесення відомостей без протоколу є протиправним |
| Вінницький ОАС, справа №120/9260/25 | Скасування звернення до поліції | Задоволено | Немає підпису на повістці — немає підстав для розшуку |
Етапи підготовки до оскарження статусу розшуку
- Витребування доказів (10–15 днів): Направте адвокатський запит до ТЦК щодо наявності корінців повісток, актів відмови чи протоколів. Судді вимагають прямих доказів відсутності підстав: витяги, квитанції про вручення повісток та матеріали справи.
- Оплата судового збору (1211,20 грн): Ця сума стягується за одну вимогу немайнового характеру. У разі відмови у задоволенні позову кошти не повертаються, тому доказову базу формують заздалегідь.
- Подання позову (строк розгляду 45–90 днів): Розгляд таких спорів займає від півтора до трьох місяців без гарантії скасування статусу. Шанс на виграш залежить виключно від наявності процедурних порушень під час оформлення розшуку.
Аргумент про відсутність паперового протоколу розбивається об позицію судів про інформаційну природу реєстру. Натомість довід про відсутність належного вручення повістки має найвищу процесуальну силу, оскільки перекладає тягар доказування на суб'єкта владних повноважень за ст. 77 КАС, змушуючи його обґрунтовувати законність своїх дій відповідно до вимог ст. 242 КАС.