Помилково вважається, що зміна надавача комунальних послуг без правонаступництва дозволяє застосовувати нові ціни. Насправді — ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання...» фіксує тарифи за територіальним принципом, блокуючи будь-які спроби обійти мораторій через зміну юридичної особи.
Трансформація підходу до ціноутворення
Після руйнування Кременчуцької ТЕЦ у квітні 2022 року новим виконавцем послуг для лівобережної частини міста стало ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Підприємство почало нараховувати плату за власними тарифами, затвердженими Полтавською обласною радою. Ці розцінки виявилися вищими за ті, що діяли для місцевих мешканців станом на 24.02.2022. Споживачі масово пішли до суду, вимагаючи перерахунку.
«Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення або скасування забороняється підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) та послуги з постачання гарячої води для всіх категорій споживачів».
Практичні кроки для підготовки позову
Для успішного оскарження нарахувань юристу позивача необхідно зібрати доказову базу за чітким алгоритмом. Чеклист перед прийняттям справи:
- Перевірка суб’єктного складу: підтвердити статус позивача як побутового споживача та наявність договірних відносин із попереднім постачальником послуг до 24.02.2022.
- Аналіз тарифної бази: зафіксувати розмір тарифу, що діяв станом на 24 лютого 2022 року, для порівняння з поточними нарахуваннями відповідача.
- Оцінка правонаступництва: проаналізувати рішення органів місцевого самоврядування про призначення нового виконавця послуг та умови передачі активів зруйнованої ТЕЦ.
- Compliance-ризик: оцінити відповідність дій постачальника вимогам Закону № 2479-IX, який забороняє підвищення цін на тепло незалежно від зміни юридичної особи надавача.
Фінансові наслідки для комунального сектору
У категорії спорів щодо поставки послуг (загалом 197 703 справи) простежується стійкий про-споживчий тренд. Повністю задоволено 70% позовів, ще 11% — частково. Суди ігнорують аргументи підприємств, пріоритезуючи соціальний захист. Це створює прямий impact на P&L теплогенеруючих компаній. Програш у справі 524/4583/26 коштував підприємству не лише перерахунку за майже чотири роки, а й 1331,20 грн судового збору. Такі витрати у сукупності з масовістю позовів вимагають перегляду операційної моделі.
Оцінка ризиків для компанії
| Ризик | Ймовірність | Пом'якшення |
|---|---|---|
| Прямий фінансовий удар через масові перерахунки | Висока (81%) | Створення резервного фонду на рівні 10-15 млн грн для покриття різниці в тарифах. |
| Судові витрати та штрафні санкції | Висока (70%) | Впровадження процедури медіації у переговорах з ініціативними групами мешканців для уникнення позовів. |
| Репутаційні втрати та санкції регулятора | Середня (45%) | Коригування стратегії ціноутворення на рівні менеджменту з урахуванням актуальних позицій Верховного Суду. |
Типові сценарії та рішення
| Проблема | Причина | Рішення |
|---|---|---|
| Новий постачальник застосовує завищений тариф | Ігнорування ст. 1 Закону № 2479-IX | Подання позову про зобов'язання здійснити перерахунок до рівня 24.02.2022 |
| Відмова у перерахунку через відсутність правонаступництва | Хибне трактування ч. 1 ст. 632 ЦКУ | Доведення територіальної дії мораторію через практику ВС |
| Обмеження періоду перерахунку | Припинення надання послуг за конкретною адресою | Фіксація дати припинення послуг (як у справі 524/3994/26) |
| Стягнення судового збору з позивача | Неправильне визначення статусу | Посилання на законодавство про захист прав споживачів для звільнення від збору |
Залишається відкритим питання: хто компенсуватиме новому постачальнику міжтарифну різницю, якщо місцевий бюджет відмовиться покривати збитки від нав'язаних державою неринкових цін при передачі зруйнованих мереж?