Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024, проте суд першої інстанції повернув позовну заяву 23.04.2026 через відсутність конкретної назви суду в адвокатському ордері. Суддя вирішив, що формулювання про надання правничої допомоги «в усіх судових установах, судах будь-яких інстанцій та юрисдикцій» є недостатнім для підтвердження повноважень представника.
Податкові спори: скільки таких справ і як вони закінчуються
Оцінюючи межі припустимого втручання у право на доступ до правосуддя, апеляційний суд 28.05.2026 скасував це рішення, з чим згодом погодився і Касаційний адміністративний суд у справі № 520/9377/26. Системне тлумачення приписів ст. 59 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці підтверджує, що після внесення змін до Положення про ордер рішенням Ради адвокатів України № 118 від 17.11.2020, зазначення групи органів замість конкретної установи є належним підтвердженням представництва. Податковий орган у касаційній скарзі наполягав на обов'язковості деталізації, проте Верховний Суд 12.08.2026 залишив постанову апеляції без змін, керуючись правилами ст. 349 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 350 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Межі процесуальної прискіпливості
Ця постанова закріплює чіткий правозастосовний орієнтир: відхилення позову виключно через узагальнене найменування судової системи в ордері становить надмірний формалізм, який нівелює саму суть права на захист. Вимоги до оформлення документів існують для забезпечення передбачуваності процесу, а не для створення штучних перепон, тому суди не повинні тлумачити зміни до адвокатських регламентів на шкоду стороні спору.
Захищаючи позов від подібних процесуальних диверсій опонентів, одразу посилайтеся на чинну редакцію Положення про ордер, яка прямо легалізує вказівку на групу органів.