Підозрілий період не означає фіктивність заліку

Чи може ліквідатор скасувати довоєнний взаємозалік на 41 мільйон гривень лише через те, що він відбувся за три роки до банкрутства? Ні, сам по собі факт проведення операції у підозрілий період не робить її фраудаторною. Ліквідатор отримує дієвий інструмент повернення коштів до ліквідаційної маси через анулювання заліків підприємства-боржника, але закон вимагає довести умисел на завдання шкоди кредиторам.

Конфлікт цивільного права та процедур банкрутства

Стаття 601 ЦК дозволяє припинення зобов'язань односторонньою заявою за наявності зустрічних однорідних вимог. На противагу цьому законодавство про неплатоспроможність встановлює суворий контроль за операціями боржника. Під час розгляду одного зі спорів ліквідатор намагався визнати недійсними заяву та акт зарахування на загальну суму 41 181 790 грн. Позивач наполягав, що правочини від 30.06.2022 та 01.07.2022 вчинені між пов'язаними особами за наявності непогашеної заборгованості перед іншими кредиторами. Господарський суд Одеської області 03.09.2026 відмовив у позові повністю. Суд встановив відповідність заліку ст. 601 ЦК, оскільки вимоги за договорами позики були зустрічними, однорідними та мали насталий строк виконання.

Ми рахуємо економіку спору ще до подання позову. Аналіз вибірки з 22 000 судових рішень у категорії «банкрутство» показує, що суди задовольняють вимоги у 45% справ (близько 9 700). Відмовляють у 31% (6 800 справ), частково задовольняють у 18% (4 000 справ), а закривають провадження у 4% (1 161 справа). Майже в половині випадків суди ліквідують сумнівні операції, повертаючи права вимоги до конкурсної маси боржника. Проте посилання виключно на підозрілий період та заінтересованість сторін не працює без доказів протиправної цілі за ст. 234 ЦК. Відповідач у цій справі додатково пояснив відсутність оригіналів документів їх знищенням через влучання ворожого БПЛА в офісне приміщення.

Доказування реальності зустрічних вимог

Захист завжди будується на підтвердженні первинного боргу. У подібній судовій справі той самий ліквідатор просив стягнути 2 500 000 грн заборгованості з контрагента як частину переплати. Відповідач довів, що борг припинився актом зарахування зустрічних вимог від 29.07.2022 згідно зі ст. 601 ЦК та ст. 203 ГК. Суд 25.06.2026 відмовив ліквідатору, підтвердивши правомірність взаємозаліку до порушення справи про банкрутство.

Стягнути сорок мільйонів на папері легко, повернути живі кошти на рахунок банкрута значно важче. Паперове рішення не наповнює ліквідаційну масу. Ревізія дебіторської заборгованості вимагає швидкої оцінки платоспроможності контрагента та обґрунтування фраудаторності заліку. Судді дивляться на первинні проводки, а не на красиві печатки на актах звірки. Конфлікт зводиться до доведення фіктивності первинного боргу та наміру ухилення від розрахунків.

Реальність боргових зобов'язань часто підтверджується процесуальною поведінкою сторін. У справі №916/4298/25 суд 09.02.2026 стягнув 2 243 000 грн за договором поворотної фінансової допомоги, кваліфікувавши його за ст. 1046 ЦК. Відповідач письмово визнав борг, що дозволило повернути 50% судового збору з бюджету. Аналогічний результат зафіксовано у справі №916/4299/25, де 02.03.2026 суд стягнув 1 100 000 грн після визнання позову через підсистему «Електронний суд». Суд проігнорував додаток щодо сплати процентів, оскільки позивач їх не заявляв до стягнення.

Навіть у спорах з фінансовими компаніями суди ретельно перевіряють розрахунки та співмірність витрат. У справі №511/1912/26 від 10.09.2026 суд стягнув 13 668,47 грн боргу за ст. 526 ЦК та ст. 1054 ЦК, відмовивши в іншій частині вимог. У справі №522/12465/26-Е від 25.08.2026 суд задовольнив стягнення 26 775,90 грн основного боргу та процентів. Проте суд зменшив витрати на правничу допомогу з 12 000 грн до 3 000 грн, виключивши вартість правової консультації через типовий характер позову.

Графік оскарження та процесуальні дії

Арбітражний керуючий починає з ревізії заліків за трирічний підозрілий період до відкриття справи. Позовні вимоги реалізуються за чітким процесуальним графіком.

Суд не повірить формальному акту, якщо зустрічні грошові зобов'язання не підтверджені первинними бухгалтерськими реєстрами згідно зі ст. 74 ГПК та ст. 86 ГПК.

«зарахування вимог не є відчуженням майна чи формою розрахунків, а є припиненням зобов'язань»