У січні 2020 року клієнт повністю оплатив морський круїз вартістю 58 353,72 грн, але через пандемію подорож скасували. Туроператор повертати кошти відмовився. Захист компанії будувався на типовій для таких спорів схемі: гроші вже перераховані іноземному партнеру, той згодом потрапив під санкції і був відключений від систем бронювання, тому сталася непереборна сила.
Споживчі спори: скільки таких справ і як вони закінчуються
Підприємницький ризик замість форс-мажору
Перекладання відповідальності на закордонного контрагента не спрацювало. Розглядаючи справу №638/5332/24, суд розмежував форс-мажор та звичайний ризик ведення бізнесу. Споживач укладав договір із конкретною українською компанією, а не з її іноземними партнерами.
Той факт, що іноземний контрагент опинився під санкціями, є проблемою туроператора. Суд чітко вказав: неможливість надати послугу через карантин чи блокування партнерів не звільняє від обов'язку повернути отриману передоплату. Вимоги ст. 81 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці покладають тягар доказування на відповідача, проте компанія не довела жодної вини споживача у зриві туру.
Ціна ігнорування претензії
Спроба втримати гроші клієнта обійшлася бізнесу вдвічі дорожче. Оскільки туроператор проігнорував досудову вимогу про повернення коштів, увімкнувся жорсткий механізм ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»відкриється на prozakony.com у новій вкладці. Суд стягнув не лише основний борг у розмірі 58 353,72 грн, але й 3% пені за кожен день прострочення.
Сума санкції склала 50 785,14 грн. Фактично компанія сплатила майже 100% зверху просто за те, що вирішила перечекати проблему.
Отримуючи відмову туроператора з посиланням на проблеми його іноземних партнерів, одразу фіксуйте вимогу письмово і нараховуйте 3% пені за кожен день утримання коштів.