До мене часто звертаються з питанням «як гарантовано стягнути кошти за порушення договору чи скасувати мільйонний штраф від контролюючого органу?». Відповідь — суди вимагають беззаперечних первинних доказів фактичного контролю над об'єктом або об'єктивних ринкових даних на конкретну дату, відкидаючи будь-які припущення. Закон покладає тягар доказування на ініціатора санкцій чи змін до договору, що вимагає проведення фахових експертиз або надання довідок, які чітко прив'язані до моменту виникнення спірних правовідносин.
Цього року касаційна інстанція зосередилася на жорсткому стандарті доказування у справах про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій. Практика підтверджує відхід від формального трактування умов договорів на користь глибокого дослідження фактичної можливості сторони виконати зобов'язання або надати доступ до об'єкта. У практиці ЄСПЛ щодо ст. 6 Конвенції послідовно закріплено принцип рівності зброї, що вимагає від державних органів та сильніших сторін контракту доводити правомірність своїх вимог належними доводами, а не загальними твердженнями.
Додаткові угоди з КП «Костопількомуненергія» vs ст. 1212 ЦКУ
У спорах щодо перегляду істотних умов договорів постачання за бюджетні кошти суди висувають максимальні вимоги до документального оформлення. Заступник керівника Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах Костопільської міської ради з позовом до КП «Костопількомуненергія» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (справа № 918/918/25). Прокурор вимагав визнати недійсними додаткові угоди до договору постачання електроенергії та стягнути 467 701,62 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, встановивши, що ціна була збільшена без належного обґрунтування коливання ринкових цін. Верховний Суд залишив касаційну скаргу постачальника без задоволення, застосувавши ст. 309 ГПК України та визнавши рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2026 та постанову апеляційного суду від 01.04.2026 законними (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137276847).
Зміна підходу до оцінки доказів коливання цін
У попередніх позиціях суди іноді приймали загальні довідки торгово-промислових палат про середні ціни на ринку за певний період. Тепер підхід вимагає ювелірної точності: зміна ціни в договорі про закупівлю без належного документального підтвердження коливання цін на ринку саме на момент укладення кожної додаткової угоди є порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд встановив, що додаткові угоди про підвищення ціни були укладені з порушенням законодавства, оскільки не було надано належних доказів реального коливання цін на ринку. У подібних правовідносинах суди вказують на порушення правил публічних закупівель, якщо сукупне збільшення ціни перевищує встановлені ліміти або відбувається без документального підтвердження. Позиція суду враховує особливості здійснення публічних закупівель у період дії воєнного стану, зокрема суворе дотримання вимог щодо зміни істотних умов договору.
Оскільки додаткові угоди визнані недійсними, кошти, отримані постачальником понад первісну ціну, підлягають поверненню. Адвокату при супроводі спорів щодо закупівель необхідно перевіряти наявність довідок компетентних органів, що підтверджують динаміку цін саме на момент підписання документа. У разі виявлення сукупного збільшення ціни, що перевищує 10% без належних підстав, треба готувати позов про визнання угод недійсними та стягнення коштів. Посилання на загальні ринкові тенденції без прив'язки до конкретної дати та предмета закупівлі суди відхиляють як неналежний доказ.
Об'єкт ПрАТ «Флас» та межі відповідальності за ч. 4 ст. 102 ГПК
Процесуальне законодавство містить суворі санкції за перешкоджання правосуддю, проте їх застосування не може бути автоматичним. ТОВ «АЛЬФА СІТІ» звернулося до суду з позовом до ТОВ «ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ» про стягнення 13 534 560,00 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором купівлі-продажу майнових прав від 28.08.2018. Позивач стверджував, що відповідач ухилявся від проведення судової експертизи, тому факт прострочення має бути визнаний доведеним.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 позов задоволено частково на суму 407 920,00 грн. Апеляційний суд залишив рішення без змін, встановивши критичний факт: доступ до об'єкта будівництва контролював генпідрядник ПрАТ «Флас», а не відповідач.
Прострочення кредитора та неможливість доступу
До цього рішення існував ризик формального застосування наслідків ухилення від експертизи до сторони договору, незалежно від її реальних повноважень на об'єкті. Касаційний суд чітко встановив, що для застосування наслідків ухилення від участі в експертизі за ч. 4 ст. 102 ГПК України необхідна наявність юридичної та фактичної можливості сторони надати доступ до об'єкта дослідження. Відповідач не мав права власності на об'єкт незавершеного будівництва, яке належало генпідряднику ПрАТ «Флас» до моменту введення в експлуатацію. Сам позивач заперечував проти обстеження приміщень, що виключає можливість покладення відповідальності за непроведення експертизи виключно на відповідача.
Суд застосував положення ст. 612 ЦКУ, зазначивши, що прострочення боржника не настає, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Відповідач не міг виконати частину робіт з облаштування опалення, оскільки позивач не провів необхідні попередні внутрішні опоряджувальні роботи. Суд керувався ст. 549 ЦКУ, визнавши обґрунтованим стягнення штрафу лише за ті етапи робіт, де прострочення було підтверджено матеріалами справи.
Штраф Держпродспоживслужби на 1,37 млн грн та оціночні категорії
Позивач стверджував, що реклама не порушує суспільну мораль, тоді як відповідач обґрунтовував свою позицію висновком ГО «Українська Асоціація Маркетингу». Суд застосував норми Конституції України та адміністративного судочинства, наголосивши, що обов'язок доказування правомірності рішення покладається виключно на суб'єкта владних повноважень.
Експертиза як єдиний критерій оцінки
Вектор змінився у бік жорсткої формалізації доказів у справах про захист моралі. Суд встановив, що поняття етичних та моральних норм є оціночними категоріями, а орган влади зобов'язаний довести факт їх порушення конкретними доказами, зокрема висновками спеціалізованих експертиз. Ключовим аргументом для скасування штрафу став висновок комплексної судової психологічної та мистецтвознавчої експертизи, яка не виявила у рекламі ознак порнографії чи дискримінації, оскільки зображення не демонстрували інтимних зон.
Відповідач не обґрунтував, які саме етичні норми були порушені, враховуючи визначення ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі». Щодо процесуального питання, суд підтвердив, що оскільки штраф безпосередньо впливає на майновий стан позивача, такий спір є майновим, що виправдовує сплату судового збору у розмірі 19 210 грн. Раніше існували суперечки щодо визначення типу спору при оскарженні штрафів; порівняно з постановою попередніх років, тепер остаточно підтверджено майновий характер таких справ.
Ігноруючи необхідність доведення фактичної можливості доступу до об'єкта під час експертизи або відсутність первинних довідок про ринкові ціни на дату підписання угоди, ви ризикуєте отримати відмову у застосуванні ч. 4 ст. 102 ГПК України, що призведе до неможливості довести обсяг порушень та втрати права на стягнення значних сум штрафних санкцій. Адвокатам варто завчасно ініціювати проведення комплексних експертиз у справах з оціночними категоріями, не покладаючись на висновки громадських організацій чи загальні твердження контролюючих органів.
Схожі публікації
Огляд тижня