Помилково вважається, що специфіка роботи на енергоринку та відсутність вини боржника захищають від нарахування штрафних санкцій. Насправді — особливий режим рахунків не звільняє від відповідальності за ст. 625 ЦК. Цей принцип Верховний Суд закріпив у постанові від 17.06.2026 у справі 910/8513/25, де ціна арифметичного прострочення перевищила сто мільйонів гривень.
Ціна математики: як десяті долі впливають на борги
У спорі між ТОВ «Д.Трейдінг» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» позивач заявив до стягнення 81 570 418,98 грн інфляційних втрат та 18 842 515,49 грн трьох відсотків річних. Підставою стало несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про врегулювання небалансів від 07.05.2019. Відповідач оскаржував лише частину суми — 6 859 554,90 грн, посилаючись на неправильне застосування методики розрахунку індексу інфляції.
Касаційна інстанція відхилила ці аргументи боржника. Судді підтвердили, що згідно зі ст. 625 ЦК сукупний індекс інфляції має обов'язково заокруглюватися до десяткового числа після коми. Оскільки суди попередніх інстанцій ретельно перевірили розрахунки саме за такою методикою, підстав для скасування рішень немає. Перевірка правильності арифметичних викладок виходить за межі повноважень касації, що прямо передбачено ст. 309 ГПК.
Трансформація підходу: преюдиція замість нових доказів
Практика розгляду подібних спорів зазнала суттєвих змін щодо доказування самого факту прострочення. Раніше кожна справа вимагала детального аналізу первинної документації та підтвердження дат направлення рахунків. Тепер суди масово застосовують преюдицію, спираючись на вже встановлені факти.
| Старий підхід (до масових позовів) | Новий стандарт (справа 910/8513/25) |
|---|---|
| Кредитор щоразу доводить факт прострочення, надаючи акти та рахунки. | Факт прострочення встановлено у попередніх справах і не потребує доказування. |
| Відповідач може заперечувати період прострочення через недоліки документів. | Нарахування діє до моменту повного погашення боргу, навіть якщо він виплачується частинами. |
Як зазначено у рішенні щодо впливу на подібні спори:
«Суди першої та апеляційної інстанцій повністю задовольнили позовні вимоги. Вони виходили з того, що факт прострочення оплати відповідачем вже був доведений»
Цей прецедент максимально спрощує стягнення для кредиторів. Наприклад, у справі 910/12169/25 суд стягнув 713 978,36 грн нарахувань виключно на базі преюдиційного рішення за попередній період. Аналогічна ситуація відбулася у справі 905/992/25, де з ДП «Селидіввугілля» стягнули понад 8,4 млн грн санкцій на підставі раніше підтвердженого основного боргу.
План для клієнта: управління ліквідністю та матриця ризиків
Аналіз 186 478 справ у категорії «поставка» підтверджує стійкий тренд: у 69% випадків вимоги позивачів задовольняються повністю. Лише 16% справ завершуються відмовою, що свідчить про високу вразливість боржників у спорах щодо несвоєчасної оплати енергоресурсів.
Системне стягнення санкцій за несвоєчасні розрахунки перетворює операційну заборгованість на значний фінансовий тягар. У справі 910/18572/23 загальний обсяг претензій сягав 723 млн грн. Хоча провадження в частині 492,8 млн грн було закрито через добровільне погашення, суд все одно стягнув залишок боргу та санкції.
Для структурування цих загроз для board доцільно використовувати наступну матрицю:
| Ризик | Ймовірність | Пом'якшення (Mitigation) |
|---|---|---|
| Нарахування інфляційних втрат та 3% річних, що створює негативний impact на P&L компанії. | Висока (69%) | Своєчасне погашення основного боргу або реструктуризація зобов’язань у переговорах з контрагентом. |
| Виникнення репутаційних ризиків, які потребують прийняття рішень на рівні менеджменту для збереження кредитного рейтингу. | Середня | Впровадження автоматизованого моніторингу платіжної дисципліни та резервування коштів під потенційні судові витрати. |
| Ініціювання процедур банкрутства, що у сукупності з іншими позовами може призвести до повної втрати операційного контролю. | Низька | Активна претензійна робота та використання зустрічних вимог для заліку однорідних грошових зобов'язань. |
Для мінімізації втрат юридичним департаментам варто впровадити чіткий алгоритм дій:
- Оцінка фінансових втрат та ризиків за кожним простроченим контрактом.
- Аналіз преюдиційних рішень, які можуть бути використані контрагентами проти компанії.
- Впровадження автоматизованого моніторингу платіжної дисципліни.
Межі захисту: коли касація скасовує нарахування
Попри жорстку позицію судів щодо безальтернативності ст. 625 ЦК, процесуальні інструменти захисту існують. У згаданій справі 910/18572/23 Верховний Суд скасував рішення в частині стягнення 2,8 млн грн інфляційних втрат та направив справу на новий розгляд. Причиною стала неналежна перевірка судами нижчих інстанцій арифметичної правильності та періодів нарахування, що порушує вимоги ст. 86 ГПК та ст. 287 ГПК.
Натомість у справі 910/11060/24 відповідач намагався оскаржити стягнення 13 млн грн, посилаючись на неправильність розрахунків. Проте касація залишила скаргу без задоволення, оскільки боржник не надав належного контррозрахунку в судах попередніх інстанцій. Це створює прямий compliance-ризик для юристів, які ігнорують подання альтернативних математичних викладок на стадії першої інстанції. Відсутність контррозрахунку позбавляє суд можливості об'єктивно оцінити вимоги позивача згідно зі ст. 79 ГПК.
Специфіка діяльності оператора системи передачі не звільняє його від відповідальності. У справі 910/11055/21 суд чітко вказав, що неможливість використання коштів на спецрахунках не є підставою для звільнення від сплати санкцій за ст. 614 ЦК.
Залишається відкритим питання: як саме суди першої інстанції повинні перевіряти складні багатоетапні розрахунки інфляційних втрат при часткових погашеннях боргу, якщо жодна зі сторін не заявляє клопотання про призначення судово-економічної експертизи?
Схожі публікації
Практика · Інші суди