Безпідставність у праві: від ст. 1212 ЦКУ до статусу в реєстрі

До мене часто звертаються з питанням «як повернути стягнені кошти або скасувати санкцію, якщо опонент діяв без належної правової підстави?». Відповідь — шукати дефект у первинному документі або доводити вину самого ініціатора стягнення. Коли юридичний факт відсутній або зманіпульований, закон дає чіткі інструменти для відновлення статус-кво.

Ці три справи об'єднує спільний знаменник — відсутність законної підстави для утримання блага чи застосування примусу. На перший погляд, стягнення банківської гарантії, запис у військовому реєстрі та оренда землі без договору — це різні світи. Але справжній сенс цих спорів зводиться до єдиного стандарту доказування для позивача: як зафіксувати, що відповідач зловживає правом.

Банківська гарантія на 2,7 млн грн vs вина замовника за ст. 1212 ЦКУ

Парадокс у тому, що інструмент, створений для безумовного захисту замовника, стає пасткою для нього ж, якщо він сам гальмує виконання робіт. У справі № 910/15184/24 ТОВ «Теплоенергокомплект» виконало підрядні роботи на суму понад 54 млн грн. Проте завершення об'єкта затягнулося. Замовник (ТОВ «Оператор ГТС України») вирішив скористатися ситуацією і стягнув 2 729 932,80 грн банківської гарантії.

Позивач обрав правильну стратегію атаки. Замість того, щоб сперечатися виключно про умови гарантії, він довів, що прострочення сталося з вини самого замовника (затримка дозвільних процедур та зупинки газорозподільної станції). Верховний Суд підтримав цю логіку.

Що робити юристу, який представляє інтереси підрядника в аналогічній ситуації:

1. Доведіть відсутність власної вини. За правилами ч. 2 ст. 612 та ст. 837 ЦКУ, підрядник не вважається таким, що прострочив, якщо затримка виникла через бездіяльність замовника.
2. Використайте преюдицію. У цій справі суд застосував ч. 4 ст. 75 ГПК України, підтвердивши факт повного виконання робіт на основі раніше встановлених обставин.
3. Заявіть вимогу про безпідставне набуття майна. Відповідно до ст. 1212, ст. 560 та ст. 563 ЦКУ, якщо підрядник нічого не порушив, отримання бенефіціаром гарантійної суми є протиправним, і кошти підлягають поверненню.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.04.2026 позов задовольнив, а додатковою постановою від 06.05.2026 стягнув 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу (докази були подані вчасно у п'ятиденний строк за ст. 129, ст. 300 ГПК України). Ця позиція підкріплюється й іншими рішеннями: у справі № 910/6419/26 суд також визнав протиправним стягнення гарантії та застосував ст. 22, ст. 625, ст. 1166 та ст. 1212 ЦКУ для захисту підрядника.

Запис «у розшуку» в Резерв+ без постанови за ст. 210 КУпАП

Звучить дивно, але державний орган може ініціювати розшук людини у цифровому застосунку, навіть не склавши базового адміністративного документа. У справі № 420/29238/25 позивач виявив у мобільному застосунку «Резерв+» інформацію про те, що він перебуває в розшуку через неприбуття за повісткою від 19.02.2025.

Для адвоката позивача ключовою мішенню стає процедура. Відповідно до п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», відомості про порушення правил військового обліку можуть вноситися до реєстру виключно із зазначенням дати, номера та змісту протоколу чи постанови за ст. 210, 210-1 КУпАП. Якщо цих документів немає — запис є незаконним.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04.08.2026 повністю задовольнив позов. Суд встановив порушення ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» щодо законності обробки даних. Більше того, згідно з п. 79 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1487, звернення ТЦК до поліції щодо адміністративного затримання можливе лише за наявності законних підстав.

Практичні кроки для захисту клієнта:

• Направте адвокатський запит до ТЦК та поліції з вимогою надати копії протоколу чи постанови (успішний приклад — справа № 420/8525/26).
• Подайте адміністративний позов про виключення відомостей з реєстру та зобов'язання повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання.
• Використовуйте процесуальні наслідки пасивності відповідача. У справі № 420/29238/25 ТЦК не подав відзив, що суд розцінив як визнання позову за ч. 4 ст. 159 КАС України, а також констатував невиконання обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень за ч. 1 ст. 77 КАС України.

Користування 1,8 га землі у Дніпрі та стягнення 5,6 млн грн за ст. 1212 ЦКУ

Несподівано, але навіть процесуальні помилки суду щодо прийняття експертизи не рятують відповідача, якщо позивач приносить залізобетонний офіційний витяг. У справі № 904/2142/23 Дніпровська міська рада стягнула з ТОВ «Конкурітто» 5 607 298,85 грн за користування земельною ділянкою площею 1,8168 га у період із 31.08.2017 до 31.12.2022 без укладеного договору оренди.

Позиція прокурора або юриста органу місцевого самоврядування тут має будуватися на ст. 1212, ст. 1213 та ст. 1214 ЦКУ. Фактичне користування землею без договору означає, що бізнес зберіг у себе кошти, які мав би сплатити як орендну плату.

Щоб довести розмір вимог, достатньо застосувати орендну ставку на рівні 3% та надати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку ділянки. Це прямо відповідає ст. 792 ЦКУ, ст. 93 ЗКУ та ст. 21 Закону України «Про оренду землі». Касаційний суд у цій справі погодився, що суд першої інстанції належно не обґрунтував прийняття додаткового висновку експерта. Проте, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 308 та ст. 311 ГПК України, Верховний Суд залишив резолютивну частину в силі, оскільки сума боргу підтверджувалася іншими належними доказами (витягами).

Цей підхід є стабільним. У справі № 922/3671/19 стягнуто 6 490 029,33 грн, а у справі № 910/5909/22 — 3 880 434,15 грн за аналогічних обставин (із застосуванням ст. 120 ЗК України). Механізм ст. 1212 ЦКУ працює безвідмовно, якщо позивач правильно розраховує нормативну грошову оцінку.

Висновки та тренди

За останні роки практика стягнення коштів та скасування безпідставних рішень склалася на користь активних позивачів. Якщо у 2022 році Верховний Суд задовольняв лише 27% вимог у цій категорії (з 3230 рішень), то торік цей показник сягнув 50% (із 11082 рішень). Цього року динаміка тримається на рівні 45% (з 4482 рішень). Це свідчить про те, що суди дедалі частіше стають на бік тих, хто вимагає суворого дотримання формальних підстав для будь-яких обтяжень.

Для адвоката це змінює оптику підготовки до суду. Головний акцент зміщується з аналізу самого зобов'язання на перевірку первинного юридичного факту. Немає вини підрядника — немає права на гарантію. Немає постанови за ст. 210 КУпАП — немає статусу в реєстрі. Немає договору оренди — вмикається механізм безпідставно збереженого майна.

Ігноруючи своєчасну перевірку та оскарження формальних правових підстав, ви ризикуєте втратити мільйони гривень через стягнення за ст. 1212 ЦКУ або отримати незаконне адміністративне затримання поліцією.