Чи гарантує алкоголь у крові водія стовідсотковий обвинувальний вирок за ДТП з тяжкими наслідками? Ні, якщо прокурор не доведе наявність технічної можливості уникнути удару.
Стаття 286-1 КК карає за порушення правил безпеки дорожнього руху у стані сп'яніння, проте сам по собі етанол не утворює складу злочину. Обвинувачення зобов'язане довести прямий причинний зв'язок між порушенням конкретного пункту ПДР та наслідками аварії. Якщо експертиза не здатна встановити, чи мав водій шанс загальмувати, усі сумніви трактуються на користь особи за правилами ст. 373 КПК.
Анатомія виправдального вироку
Давайте без ілюзій: слідство звикло закривати очі на причинний зв’язок, коли у матеріалах є акт огляду на стан сп'яніння. Нічна траса, водій мотоцикла напідпитку та пішохід із тяжкою політравмою. Фабула у справі №749/840/24 кричала про гарантовану судимість. Потерпілий заявив цивільний позов на майже 423 тисячі гривень. Прокурор вважав алкоголь автоматичним квитком до колонії.
Городнянський районний суд 09.09.2026 зламав цей зручний шаблон. Протокольна впевненість обвинувачення розбилася об сухі розрахунки інженерної експертизи. Правоохоронці просто знищили електронні знімки з місця події на комп'ютері слідчого. Через втрату доказової бази експерти не змогли встановити точне місце первинного контакту. Прокурор стверджував, що наїзд стався на лівому узбіччі. Сліди гальмування на асфальті свідчили про рух у межах проїзної частини.
Суд відкинув емоції та констатував відсутність складу злочину. Наявність етанолу в крові не позбавляє пішохода обов'язку дотримуватися правил руху. Технічна неможливість уникнути удару знищила позицію прокуратури. Вирок — виправдання, а позов на 423 тисячі гривень залишено без розгляду.
Експертний злам та помилки прокурора
З позиції адвоката-одинака, цей кейс дає робочу схему захисту у безнадійних дорожніх справах. Із загального масиву у майже 124 тисячі кримінальних проваджень система демонструє тотальний обвинувальний ухил. Частка відмов становить близько 20 відсотків по всьому кримінальному блоку. Виправдання за ст. 286-1 КК мають одиничний характер.
Щоб не програти таку справу, прокурор має фіксувати сліди до міліметра. У справі №748/1094/25 водій під наркотиками та алкоголем влетів у бетонний блокпост. Захист намагався списати все на раптову відмову гальм. Обвинувачення відбило цю версію автотехнічними експертизами. Вони довели справність системи та наявність технічної можливості уникнути наїзду. Результат — 3 роки реального позбавлення волі.
Аналогічно жорстко суди реагують на доведені порушення. У справі №716/1003/25 п'яний водій збив двох пішоходів на краю проїзної частини. Прокурор довів порушення швидкісного режиму та точне місце удару. Суд дав 9 років тюрми і відмовився застосовувати ст. 69 КК, попри повне відшкодування шкоди та прохання родичів не карати суворо.
Тактика захисту проти конвеєра
Читаючи між рядків обвинувального акта, захисник обирає одну з двох полярних тактик. Перший варіант — повна згода з обвинуваченням, надія на щире каяття та застосування ст. 69 КК. Це економить час і гроші на експертизи. У справі №749/1541/25 ветеран війни визнав вину у п'яній ДТП із потерпілим. Суд перейшов до більш м'якого покарання і призначив 68 тисяч гривень штрафу замість тюрми. У справі №721/1031/25 сторони взагалі уклали угоду про примирення за правилами ст. 468, 469 та 473 КПК. Водійка отримала 51 тисячу гривень штрафу.
Мінус першої тактики — вона не працює при смертельних наслідках. У справі №713/1371/26 водій щиро покаявся за смерть пасажирки, матір загиблої просила пом'якшення. Суд відмовив у застосуванні ст. 69 КК і дав 5 років позбавлення волі. Жодні обставини не нівелюють суспільну небезпеку п'яного водіння, що потягло смерть.
Другий варіант — доказування відсутності причинного зв’язку. Це високі витрати на спеціальні інженерні експертизи та ризик поразки. Захист б'є у дії пішохода та технічну можливість зупинки. Саме цей шлях приніс виправдання у головній справі нашого огляду. Судді рідко ризикують ламати обвинувальний ухил у такій токсичній статті, але презумпція невинуватості змушує їх карати за дії, а не за стан.
Відкритим залишається питання долі потерпілого. Кримінальний суд залишив цивільний позов без розгляду. Як тепер цивільний суд оцінюватиме відповідальність п'яного водія як власника джерела підвищеної небезпеки, якщо кримінальна юстиція вже встановила технічну неможливість уникнути зіткнення?