У справі №902/323/26 міська рада стягнула з власника нерухомості 139 775,19 грн за користування землею без договору. ТОВ володіло будівлями на комунальних ділянках у Хмільнику, але не оформило право користування. Логіка бізнесу тут зрозуміла: об'єкти не функціонують, територія занедбана, тому платити місту необов'язково.
Чому стан будівлі не має значення
Апеляційний суд 21.09.2026 відхилив такий підхід. Реєстрація права власності на нерухомість автоматично породжує обов'язок платити за землю під нею. Це пряма вимога ст. 120 ЗК та ст. 377 ЦК. Фактичне використання ділянки є платним незалежно від того, чи приносить будівля прибуток. Небажання власника підтримувати територію в належному стані не звільняє його від фінансових зобов'язань перед містом. Навіть площа під фундаментами входить до загального розрахунку, оскільки земля фізично зайнята майном відповідача.
Ставка оренди чи земельний податок
Найслабше місце таких спорів — спроба підмінити поняття під час перевірки боргу. Відповідач просив застосувати ставку земельного податку у 3%. Суд вказав, що стягненню за період з січня по жовтень 2025 року підлягає саме неотримана орендна плата як безпідставно збережені кошти за ст. 1212 ЦК. Тому застосовується ставка 6%, яку міська рада встановила для оренди.
Процесуально суд пішов найкоротшим шляхом. Правомірність нарахування 6% за цією методикою вже перевіряли у попередній справі між тими ж сторонами. За правилами ст. 75 ГПК ці обставини мають преюдиційне значення, тому міській раді не довелося доводити правильність ставки заново.
Перевіряйте наявність рішень щодо клієнта за минулі періоди, адже вони фіксують методику нарахування боргу для всіх майбутніх спорів із містом.