Чи доведеться платити місту за землю під купленою будівлею, якщо договір оренди не укладали? Господарський суд Дніпропетровської області у рішенні від 20.10.2026 у справі № 904/5061/26 стягнув з власника нерухомості 109 738,08 грн безпідставно збережених коштів за рік такого користування.
Обов'язок платити за землю виникає з моменту набуття права власності на будівлю, а не з дати підписання орендної угоди. Стаття 206 ЗК Українивідкриється на prozakony.com у новій вкладці закріплює платність використання землі, а ст. 96 ЗК Українивідкриється на prozakony.com у новій вкладці зобов'язує землекористувачів своєчасно вносити плату. Коли власник приміщення використовує комунальну ділянку без оформлення права оренди, він зберігає гроші за рахунок територіальної громади без достатньої правової підстави, що вмикає кондикційний припис ч. 1 ст. 1212 ЦК Українивідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Від вимоги про збитки до кондикції за ст. 1212 ЦК України
Тривалий час власники будівель уникали оплати за неоформлені ділянки, оскільки громади заявляли вимоги про відшкодування збитків і програвали через недоведеність складу правопорушення, але згодом судова практика кваліфікувала таку економію як безпідставне збереження майна. Там, де суди вимагали доведення вини та протиправної поведінки землекористувача, почали застосовувати приписи статей 1212–1214 ЦК Українивідкриється на prozakony.com у новій вкладці без дослідження деліктних елементів.
У справі № 904/5061/26 ТОВ «ДРЕВОПЛАСТ» володіло нежитловими будівлями площею 360,7 кв. м на сформованій ділянці комунальної власності площею 0,3362 га з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002 у Кривому Розі. Товариство договір оренди не укладало і податкові зобов'язання зі сплати земельного податку чи орендної плати за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 не визначало, що підтвердив податковий орган. Суд застосував до спірних відносин ст. 206 ЗК України та статті 1212–1214 ЦК Українивідкриється на prozakony.com у новій вкладці, задовольнивши вимоги Криворізької міської ради у повному обсязі.
Розрахунок за витягом про НГО та наслідки мовчання у спрощеному провадженні
Якщо за відсутності підписаного договору сума вимог здавалася неозначеною, то нині базою для стягнення слугує витяг про нормативну грошову оцінку та локальна ставка ради. Криворізька міська рада обчислила 109 738,08 грн заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, офіційних коефіцієнтів індексації за попередні роки та рішення міської ради про ставку орендної плати у розмірі 3%.
Відповідач вважав неоформлений статус ділянки захистом від платежів, а господарський суд у справі № 904/5061/26 перетворив пасивність товариства у процесі на підставу погодитися з арифметикою позивача. Справу розглядали у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; ТОВ «ДРЕВОПЛАСТ» відзиву, заперечень чи контррозрахунку не подало і отримало стягнення 109 738,08 грн боргу та 2 662,40 грн судового збору за ст. 129 ГПК Українивідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Отримавши позов міської ради за ч. 1 ст. 1212 ЦК України, адвокату відповідача слід подати відзив із контррозрахунком, перевіривши площу сформованої ділянки за кадастровим номером, застосовану за рішенням ради ставку та коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки.