Стягнення боргів: незареєстрована спадщина та мільярдні розрахунки

Боржниця роками не реєструвала успадковану половину будинку, сподіваючись уникнути стягнення понад 8,3 млн грн, але суд дозволив виконавцю продати майно навіть без нотаріального свідоцтва. Практика Верховного Суду останніх місяців змушує переглянути звичні стратегії захисту активів та роботи з проблемною заборгованістю. Суди віддають пріоритет реальному виконанню рішень над формальними процедурами, незалежно від того, чи йдеться про дрібну нерухомість фізичної особи, чи про корпоративні кредити на понад мільярд гривень.

Стягнення 8,3 млн грн за рахунок незареєстрованої спадщини

Парадокс у тому, що умисна бездіяльність боржника більше не є надійним щитом від примусового стягнення. У справі № 369/14684/24 приватний виконавець шукав майно для погашення боргу у розмірі 8 317 730,64 грн. Боржниця успадкувала 1/2 частку будинку та земельної ділянки, але офіційно право власності не реєструвала.

Верховний Суд підтвердив правомірність звернення стягнення на це майно. Суд застосував ч. 1 ст. 1268 ЦК України, визнавши особу такою, що прийняла спадщину через факт постійного проживання зі спадкодавцем. Обов'язок отримати свідоцтво про право на спадщину не обмежує права кредитора, оскільки відсутність запису в реєстрі не скасовує фактичного володіння активом.

Практичні кроки для адвоката стягувача:

1. Зібрати докази фактичного прийняття спадщини боржником (довідки про реєстрацію місця проживання, акти ОСББ, квитанції про оплату комунальних послуг).
2. Подати до суду подання про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано, посилаючись на ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
3. У разі неявки представника боржника через перебування за кордоном — наполягати на розгляді справи за ч. 2 ст. 372 ЦПК України, якщо суд не визнав таку явку обов'язковою.

Борг ТОВ «Скай-Девелопмент» на 1,15 млрд грн та черговість погашення

На перший погляд, банківські розрахунки заборгованості часто сприймаються судами нижчих інстанцій як аксіома. Однак у справі про стягнення понад 1,15 млрд грн за сімома кредитними договорами Верховний Суд став на бік відповідача ТОВ «Скай-Девелопмент», вказавши на фундаментальні процесуальні порушення апеляції.

Апеляційний суд стягнув 689,6 млн грн, але проігнорував доводи позивача щодо неправильного зарахування коштів банком та порушення черговості погашення вимог, визначеної ст. 1048 ЦК України. Право нараховувати договірні проценти припиняється після спливу строку кредитування або пред'явлення вимоги про дострокове повернення (ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Ненадання вичерпної відповіді на ці аргументи стало підставою для скасування рішення.

Що перевірити юристу відповідача:

1. Зафіксувати точну дату пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту — з цього моменту нарахування процентів є неправомірним.
2. Підготувати детальний контррозрахунок із розбивкою по черговості погашення (відсотки, штрафи, тіло кредиту).
3. В апеляційній скарзі структурувати доводи так, щоб суд був змушений надати оцінку кожному пункту відповідно до ст. 282 ГПК України.
4. Якщо відповідач є критично важливим підприємством для ЗСУ, обов'язково заявляти клопотання про зменшення пені.

Конкурсна маса ФОП та спроба скасувати стягнення 1,9 млн грн

Змінює оптику підхід касаційної інстанції до меж втручання кредиторів у минулі судові процеси боржника. У розглянутій справі кредитор у справі про неплатоспроможність ФОП намагалася оскаржити рішення від 2022 року про стягнення з боржника 1,9 млн грн орендної плати на користь третьої особи. Скаржниця вважала, що це рішення штучно зменшило конкурсну масу.

Апеляція та Верховний Суд закрили провадження (п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України). Ключовий факт: стягнута сума була повністю виплачена у виконавчому провадженні ще до моменту порушення справи про неплатоспроможність. Відповідно, це рішення не формувало нових кредиторських вимог і не впливало на поточний розподіл майна між кредиторами.

План дій для захисту інтересів кредитора:

1. Перед поданням апеляції на рішення, де клієнт не був стороною, перевірити статус виконавчого провадження за цим рішенням.
2. Якщо борг уже стягнуто до відкриття справи про банкрутство — шукати інші шляхи (наприклад, оскарження дій боржника щодо приховування майна за ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
3. Доводити суду не гіпотетичну недостатність майна, а прямий вплив оскаржуваного рішення на обсяг активів боржника саме після відкриття процедури неплатоспроможності.

Залишається відкритим питання: як діяти стягувачу, якщо боржник не лише ухиляється від реєстрації спадщини, але й свідомо ініціює фіктивні спори з родичами щодо цього майна саме на етапі виконавчого провадження?