«Алкогольні напої, на яких проставлені марки акцизного податку встановленого зразка, вважаються такими, що марковані в установленому порядку згідно з вимогами законодавства».
Ця пряма цитата з матеріалів справи 160/32141/25 відображає базовий стандарт захисту ритейлу від багатомільйонних санкцій. Відсутність штрих-коду акцизної марки у фіскальному чеку створює критичну загрозу донарахування штрафів, попри наявність позитивних для бізнесу судових рішень у перших інстанціях. Загальна вибірка у частині подібних податкових спорів підтверджує паритет: задоволено близько половини позовів проти такої ж кількості відмов, що свідчить про відсутність стабільної захисної позиції. У справах ТОВ «Омега» спостерігається небезпечний тренд, де суми санкцій варіюються від 20 тис. грн до 10,4 млн грн залежно від обсягу виявлених порушень під час перевірок. З фінансової перспективи, ціна помилки в одному чеку миттєво масштабується до мільйонних збитків, що вимагає негайного перегляду операційних алгоритмів роботи касових апаратів на всіх точках продажу.
Доказування залишків ТОВ «Омега» на 6 мільйонів гривень
У постанові від 20.05.2026 суд апеляційної інстанції залишив у силі рішення про скасування податкового повідомлення-рішення на суму 6 189 321,93 грн. Підставою для застосування штрафу стало проведення розрахункових операцій через реєстратори без зазначення цифрового значення штрих-коду. Позивач вибудував стратегію захисту на тому факті, що підприємство реалізовувало залишки алкогольних напоїв з марками старого зразка, які були випущені до травня 2020 року. Оскільки такі старі акцизні марки фізично не містять штрих-коду та QR-коду, відобразити відповідний реквізит у фіскальному чеку було технічно неможливо.
Для підтвердження цієї позиції адвокати компанії зібрали масив доказів, серед яких листи постачальників та реєстри прибуткових операцій. Податковий орган під час фактичної перевірки припустився помилки: інспектори не дослідили питання щодо зразків марок на конкретних товарах, що реалізовувалися у торговому залі. Відповідно до ст. 77 КАС, тягар доказування правомірності свого рішення лежить саме на суб'єкті владних повноважень. Контролери не змогли довести факт продажу товару, маркованого марками нового зразка, де наявність штрих-коду є обов'язковою.
Протилежний результат зафіксовано у справі 160/31673/25, де суд у постанові від 12.02.2026 відмовив у скасуванні штрафу на суму понад 6 мільйонів гривень у частині реалізації міцного алкоголю. Позивач намагався використати аналогічний аргумент про старі марки, проте обмежився лише загальними листами постачальників. Компанія не надала суду карток складського обліку або інших первинних документів, які б чітко ідентифікували конкретні пляшки та дати їх отримання на склад. Без належної ідентифікації довести наявність старих залишків виявилося неможливим. Це створює прямий негативний impact на P&L підприємства через втрату значних оборотних коштів.
Ручне введення реквізитів vs технічна неможливість РРО
Практика апеляційних судів містить приклади максимально жорсткого підходу до адміністрування розрахункових операцій. У справі 160/32140/25 суд відмовив у скасуванні штрафу розміром 1 597 353,17 грн за результатами перевірки супермаркету. Податківці виявили продаж алкоголю без штрих-кодів, а позивач знову посилався на старі зразки марок, випущені до 2020 року. Суддя у рішенні від 02.03.2026 зазначив, що чинне законодавство про застосування реєстраторів вимагає обов'язкової наявності реквізитів акцизної марки в чеку без жодних винятків.
Суд наголосив, що серія та номер марки старого зразка є її унікальним цифровим ідентифікатором. Відповідно, позивач повинен був організувати внесення цих даних до системи касового апарату шляхом ручного введення касиром. Профільний закон не передбачає звільнення від цього обов'язку для залишків старої продукції. Відсутність обов'язкового реквізиту автоматично робить чек недійсним як розрахунковий документ, що прирівнюється до його фізичної невидачі покупцю.
Такий фіскальний підхід генерує серйозний compliance-ризик для великих роздрібних мереж. Касири фізично не мають часу вводити багатозначні серії та номери марок вручну при інтенсивному потоці покупців у години пік. Проте для контролюючого органу та суду технічні або організаційні складнощі бізнесу не є виправданням порушення касової дисципліни.
Статус службових чеків та напоїв до 8,5%
Окремої уваги юристів потребує кваліфікація документів про скасування операцій або повернення товару. У постанові від 29.04.2026 у справі 160/31555/25 розглядалося нарахування 20 391,90 грн фінансових санкцій. Позивач заперечував проти штрафу, стверджуючи, що перевірені податківцями документи були виключно «службовими чеками» про відмову від товару до моменту фактичної оплати клієнтом.
Апеляційний суд підтвердив позицію податкової служби: поняття розрахункового документа охоплює будь-які форми, що підтверджують продаж, повернення коштів або відмову від товару. Відсутність коду товарної номенклатури та штрих-коду акцизної марки у таких службових документах автоматично позбавляє їх легітимного статусу. Більше того, суд визнав, що інформація з бази даних системи зберігання і збору даних РРО є самостійним та належним доказом порушень під час проведення фактичної перевірки магазину.
На противагу цьому, у вже згаданій справі 160/31673/25 суд погодився з неправомірністю нарахування штрафу на слабоалкогольні напої. Продукція з вмістом спирту до 8,5 відсотків (наприклад, напої торгової марки Fratelli) згідно з нормами податкового законодавства взагалі не підлягає обов'язковому маркуванню акцизними марками. Відповідно, вимога інспекторів про наявність штрих-коду у фіскальному чеку на такі товари є юридично нікчемною. Суд скасував санкції у цій частині на суму 44 074,65 грн, що підтверджує необхідність детального постартикульного аналізу асортименту при підготовці позову.
Практичний блок: оцінка ризиків та пом'якшення
Аналіз справи 160/27722/25 підтверджує, що правильна фіксація обставин перевірки рятує бізнес від катастрофічних втрат. У постанові від 02.02.2026 суд скасував штраф на суму 10 406 703,49 грн саме через те, що податковий орган не зафіксував в акті, якими конкретно марками був маркований товар на полицях.
| Ризик | Ймовірність | Пом'якшення |
|---|---|---|
| Донарахування штрафу понад 6 000 тис. грн за результатами фактичної перевірки | Висока (38% відмов у позовах) | Автоматизація зчитування марок на рівні касового ПЗ та оновлення прошивки РРО |
| Негативний фінансовий вплив через блокування обігових коштів на час судових спорів | Середня (тривалість розгляду справ) | Створення резерву під податкові спори та посилення передсудової комунікації з ДПС |
| Визнання розрахункових операцій неправомірними через відсутність реквізитів | Висока (при комплексних перевірках) | Проведення щомісячного внутрішнього аудиту відповідності чеків вимогам законодавства |
План дій для захисту інтересів компанії включає наступні кроки:
- Головна правова позиція: відсутність штрих-коду у чеку створює критичну загрозу донарахування багатомільйонних штрафів.
- Забезпечення наявності карток складського обліку для кожної партії алкоголю зі старими марками.
- Інструктаж персоналу щодо фіксації дій інспекторів під час перевірки (вимога фотографувати пляшки, які перевіряються).
- Оскарження штрафів щодо слабоалкогольних напоїв, які не підлягають маркуванню за законом.
Операційний день до 20:00 як фактор для реєстрації накладних
Окрім касової дисципліни, торговельні компанії постійно стикаються з проблемами реєстрації податкових накладних. У справі 160/34678/24 оскаржувався штраф у розмірі 545 061,91 грн за несвоєчасну реєстрацію 824 документів. Позивач відправив їх на реєстрацію в останній день граничного строку через систему електронного документообігу «М.Е.Dос».
Апеляційний суд у рішенні від 25.02.2026 встановив чіткий часовий критерій: згідно з порядком ведення реєстру, операційний день триває виключно до 20:00. Ті накладні, що були відправлені до цієї години, вважаються поданими вчасно, навіть якщо технологічна квитанція про прийняття надійшла значно пізніше. Натомість документи, надіслані після 20:00, автоматично визнаються такими, що подані наступного дня, що фіксує факт порушення строків.
Суд також відхилив аргумент компанії про воєнний стан як універсальний форс-мажор. Платник податків не надав доказів прямого причинно-наслідкового зв'язку між бойовими діями та неможливістю реєстрації конкретних документів у визначений час. У підсумку штраф було скасовано лише частково на суму 306 491,54 грн за вчасно відправлені файли. Такі жорсткі процедурні нюанси у сукупності з касовими вимогами формують агресивне середовище, яке вимагає бездоганної дисципліни від фінансового департаменту.
«Алкогольні напої, на яких проставлені марки акцизного податку встановленого зразка, вважаються такими, що марковані в установленому порядку згідно з вимогами законодавства».
Залишається відкритим питання: чи визнає касаційна інстанція ручне введення багатозначної серії старої акцизної марки безальтернативним обов'язком продавця за умови доведеної повної відсутності технічної можливості оновлення касових апаратів у віддалених регіонах?