Розподіл воєнних ризиків: борги за газ, трекери ППР та експорт

Підприємство втратило можливість експортувати товар через заблоковані порти, але податкова спробувала нарахувати ПДВ як за внутрішнє постачання. Ці три рішення об'єднує жорсткий підхід судів до розподілу фінансових ризиків між державою та бізнесом в умовах кризових обставин. Суди відмовляються перекладати наслідки незбалансованої державної політики чи воєнних форс-мажорів на контрагентів, вимагаючи суворого дотримання процесуальних строків та належного документального підтвердження. Аналіз масиву рішень Верховного Суду у цій категорії підтверджує зміну підходів: якщо кілька років тому рівень задоволення подібних позовів становив 27% (із 3233 рішень), то торік він зріс до 50% (із 11085 рішень), а цього року тримається на рівні 49% серед 3931 ухваленого рішення.

Борг 180 млн грн за газ vs різниця в тарифах як підприємницький ризик

ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до суду з позовом про стягнення з КП «Білоцерківтепломережа» 180 103 838,13 грн заборгованості за поставлений природний газ (справа №911/2035/25). Господарський суд Київської області рішенням від 08.09.2025 задовольнив позовні вимоги, проте відповідач просив відстрочити виконання рішення на один рік або до моменту отримання компенсації різниці в тарифах від держави (справа №911/2035/25). Скаржник аргументував необхідність відстрочки скрутним фінансовим станом, мораторієм на підвищення тарифів та загрозою припинення теплопостачання міста в умовах воєнного стану. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.06.2026 залишив рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у наданні відстрочки.

Суд зазначив, що згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК підставою для відстрочки є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення. Оцінюючи ці обставини, суд апеляційної інстанції наголосив, що правова природа збитковості діяльності боржника та наявність у нього кредиторської заборгованості зводиться до результатів його власної господарської діяльності, а не є винятковою обставиною (справа №911/2035/25). Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували гарантоване надходження коштів у майбутньому або вчинення дієвих заходів для врегулювання різниці в тарифах згідно із Законом №1730-VIII.

Суд застосував принцип дотримання балансу інтересів, вказавши, що безпідставне відстрочення порушує право позивача на мирне володіння майном та ефективний судовий захист (справа №911/2035/25). Крім того, відсутність коштів у боржника або заборгованість бюджету перед ним не звільняє від обов’язку виконувати грошові зобов’язання. Раніше боржники часто посилалися на відсутність бюджетного фінансування як на форс-мажор, проте наразі судова практика чітко визначає, що відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а відстрочка можлива лише за наявності доказів реального покращення фінансового стану в конкретний термін. В умовах воєнного стану суди послідовно відмовляють комунальним підприємствам у відстрочці платежів за газ, оскільки фінансові труднощі та борги держави з різниці в тарифах визнаються підприємницьким ризиком.

Посилання на рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137108580

Трекери Укрпошти та 328 тисяч грн орендної плати за землю

Головне управління ДПС у Запорізькій області оскаржило рішення про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 328 274,44 грн, нарахованих за орендну плату за землю у 2020-2021 роках. Позивач стверджував, що дізнався про ППР лише 05.06.2025, тоді як податковий орган надав докази їх отримання позивачем поштою 03.08.2024. Спір виник через нарахування плати за період, коли право оренди було припинено рішенням міської ради, яке згодом було скасовано судом. Позивач наполягав на протиправності нарахувань, оскільки фактично не користувався ділянкою у спірний період.

Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази вручення ППР (трекери Укрпошти), що є обов'язковим для визначення строку звернення до суду згідно з вимогами податкового та процесуального законодавства (справа №911/2035/25). Суд вказав на помилку в датах: обов'язок зі сплати виник з моменту набрання законної сили рішенням про витребування майна (20.01.2021), а не з дати державної реєстрації права (18.05.2022), оскільки нарахування фізичним особам здійснюється за місцем знаходження ділянки відповідно до податкових норм. У логіці закону право на оскарження податкових рішень у суді обмежене процесуальними строками, які суди не мають права ігнорувати. Ця позиція підтверджує сувору вимогу до судів перевіряти поштові докази вручення документів, що унеможливлює безпідставне поновлення строків оскарження податкових нарахувань.

Практичні кроки для захисту клієнта у подібних спорах вимагають чіткої послідовності дій:

Незавершений експорт ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс Україна» та межі податкової інформації

Спільне ratio decidendi цих спорів полягає у відмові судів толерувати правову невизначеність, незалежно від того, чим вона викликана — війною, закриттям портів чи системними недоліками державного управління у сфері тарифоутворення. Держава в особі судів вимагає від бізнесу нести відповідальність за свої комерційні ризики, але водночас жорстко обмежує контролюючі органи у спробах ігнорувати процесуальні строки чи перекваліфіковувати незавершені через війну операції. Залишається відкритим питання: як саме суди розподілятимуть тягар доказування у випадках, коли поштові трекери Укрпошти будуть об'єктивно недоступні через знищення цифрової інфраструктури в зоні безпосередніх бойових дій?