15 років за копії наказів: чому суд ігнорує відсутність оригіналів з окупації

22.06.2026 суд стягнув 2390 грн процесуальних витрат та призначив 15 років позбавлення волі особі за роботу в окупаційному правоохоронному органі.

Вирок порожньому кріслу: як суд встановлює умисел без підсудного

Парадокс у тому, що фізична відсутність фігуранта у справах про колабораціонізм не створює процесуального вакууму, а навпаки — позбавляє захист можливості ефективно спростувати суб'єктивну сторону злочину. У справах щодо державної зради та колаборації ключовим елементом є добровільність дій. Проте довести або спростувати її без особистої участі обвинуваченого вкрай складно.

У справі 761/4308/24 Херсонський міський суд розглянув провадження за процедурою спеціального судового провадження (in absentia). Чоловіка звинуватили у тому, що він обійняв посаду інспектора в незаконному органі «ГИБДД». Захист наполягав на недоведеності вини, оскільки прямих доказів волевиявлення особи не було. Суд відхилив ці аргументи, спираючись на покази свідків та вилучені списки особового складу.

«Обвинувачений, не погоджуючись з політикою України, у червні 2022 року розпочав співпрацю з окупаційною адміністрацією РФ».

Це формулювання з вироку стало основою для жорсткої кваліфікації за ч. 7 ст. 111-1 КК. Ставлю собі питання: чи не стане така легкість доказування умислу виключно через паперові списки небезпечним прецедентом для справ, де межа між вимушеним виживанням в окупації та свідомою колаборацією є значно тоншою? Суди розцінюють сам факт перебування у штатних розписах окупантів як самодостатній доказ добровільної згоди.

Паперові сліди замість живих свідчень: битва за допустимість

На перший погляд, використання ксерокопій документів або роздруківок з інтернету прямо суперечить жорстким правилам кримінального процесу. Захисники регулярно будують стратегію на відсутності оригіналів, посилаючись на порушення ст. 86 КПК та ст. 99 КПК щодо допустимості доказів.

У справі 766/7468/24 адвокат вказував на недопустимість копій наказів про призначення жінки на посаду «інспектора відділу по питанням громадянства». Захист також стверджував, що робота перекладачем у цьому відділі не є роботою в правоохоронному органі. Суд відхилив обидва доводи. По-перше, неможливість отримання оригіналів з окупованих територій легалізує використання копій. По-друге, будь-яка посада в структурі окупаційного «МВД», навіть технічна, підпадає під дію ч. 7 ст. 111-1 КК.

Подібний підхід бачимо у справі 761/30132/23, де суд дослідив вилучені під час обшуків флеш-носії з наказами окупаційної влади та протоколи огляду інтернет-ресурсів. Захист просив виправдати особу через недоведеність складу злочину, посилаючись на ч. 3 ст. 323 КПК (розгляд за відсутності обвинуваченого вимагає особливої ретельності). Однак судді визнали цифрові копії та фотографії у російській формі належними доказами.

Межа між виживанням і злочином: чи працює аргумент про крайню необхідність

Часто адвокати намагаються перекваліфікувати дії підзахисних або пом'якшити вирок, апелюючи до крайньої необхідності. Життя в окупації супроводжується тотальним безробіттям, і люди йдуть працювати в незаконні установи заради фізичного виживання.

У справі 766/4390/23 чоловік працював молодшим інспектором у незаконній виправній колонії, отримуючи зарплату близько 36 тисяч рублів. Захист стверджував, що підсудний пішов на роботу виключно заради виживання сім'ї в умовах окупації, не знав про кримінальну відповідальність і вважав, що установа працює за старими правилами. Суд відкинув цю версію. Економічні труднощі не виправдовують вчинення злочину проти національної безпеки, а незнання закону не звільняє від відповідальності.

Ця жорстка позиція змінює оптику для адвокатів: аргумент про «скрутне матеріальне становище» більше не працює. Навпаки, отримання зарплати в рублях стає доказом корисливого мотиву.

У справі 766/5076/25 суд застосував повну конфіскацію майна до інспектора окупаційного СІЗО, встановивши саме корисливий мотив (потреба в роботі та грошах). А от у згаданих раніше справах 766/7468/24 та 761/30132/23 конфіскація не застосовувалася, оскільки слідство не змогло довести фінансову вигоду. Очікувано, що прокурори тепер ретельніше шукатимуть розрахункові листи та відомості на видачу готівки, щоб гарантовано забрати майно засуджених.

Практичні кроки: строки та етапи спеціального провадження

Вироки у справах про колабораціонізм, винесені in absentia, створюють безальтернативний правовий фундамент для неминучої конфіскації активів та безстрокової заборони на професійну діяльність. У справі 766/16302/24 суд пішов ще далі: за правилами ч. 4 ст. 70 КК призначив 15 років тюрми окупаційному «міністру освіти», склавши покарання за посягання на територіальну цілісність (ч. 1 ст. 110 КК) та виправдовування агресії (ч. 3 ст. 436-2 КК) із попереднім вироком за колабораціонізм.

Аналіз значної частини подібних кримінальних справ свідчить про стійкий обвинувальний ухил у категоріях державних злочинів. Більшість справ завершуються повним задоволенням вимог обвинувачення, а відмови чи повернення актів найчастіше пов’язані з суто процедурними помилками на етапі досудового розслідування.

Процесуальний алгоритм у таких справах має чіткі етапи:

1. Спеціальне судове провадження (in absentia) за ч. 2 ст. 297-1 КПК розпочинається після вичерпання заходів розшуку та обов’язкової публікації повісток у газеті «Урядовий кур’єр» та на офіційному сайті суду.
2. Строк оскарження становить 30 днів з моменту проголошення вироку (для присутніх сторін) або з моменту отримання копії вироку захисником, призначеним державою.
3. Набрання законної сили відбувається після закінчення строку на апеляційне оскарження або після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
4. Виконання в частині конфіскації здійснюється негайно після набрання вироком законної сили через органи ДВС на підставі виконавчого листа.

Що робити адвокату захисту наступного тижня:

1. Атакувати доказову базу через відсутність корисливого мотиву. Якщо у матеріалах справи немає фінансових відомостей чи розрахункових листів у рублях, подавайте клопотання про незастосування конфіскації майна, спираючись на практику справ 766/7468/24 та 761/30132/23.
2. Перевірити дотримання процедури виклику через «Урядовий кур’єр». Будь-яке порушення строків публікації повісток є підставою для скасування вироку in absentia в апеляції через порушення права на захист.
3. Формувати позицію щодо недопустимості доказів за ст. 84 КПК, якщо обвинувачення ґрунтується виключно на скріншотах з анонімних Telegram-каналів без належного експертного підтвердження ідентичності особи.