Акт аудиту не означає автоматичного зменшення ціни контракту

Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» звернулося з позовом до ТОВ «Грінтех Харвест» про стягнення 1 704 370 грн як безпідставно сплачених коштів. Підставою для цього став висновок Держаудитслужби про перевищення виконавцем граничного прибутку у 25% через відсутність коригування ціни. Цей спір підняв системну проблему виконання державних контрактів: чи може внутрішній аудиторський звіт ретроспективно змінювати фінансові результати бізнесу. Загальна практика ЄСПЛ щодо захисту права власності (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) послідовно визнає право компаній на отримання прибутку як законне очікування, яке не може бути свавільно порушене державою після належного виконання угоди.

Акт Держаудитслужби vs 1,7 млн грн прибутку ТОВ «Грінтех Харвест»

У справі №910/10047/25 суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні вимог Агенції. Судді встановили, що контракт виконано в повному обсязі, а товар прийнято без зауважень. Касаційна інстанція 18.06.2026 залишила рішення без змін, проте суттєво змінила мотивувальну частину. Верховний Суд постановив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту. Вимога повернути кошти як «безпідставно набуті» є помилковою.

Майнові втрати замовника у вигляді різниці між завищеною ціною та гранично допустимою є збитками. Для їх стягнення держава зобов'язана довести повний склад цивільного правопорушення: неправомірну поведінку, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок та вину. Обрання неналежного способу захисту стало самостійною підставою для відмови в позові. Такий підхід захищає постачальників від непередбачуваного impact на P&L після закриття угод, оскільки перекладає тягар доказування реальних збитків на замовника.

Захист маржинальності оборонних контрактів та принцип легітимних очікувань

Спроби ретроспективно зменшувати маржинальність контрактів створюють суттєвий compliance-ризик при роботі з бюджетними коштами. Цей ризик успішно нівелюється судами нижчих інстанцій, які переймають логіку Верховного Суду. У справі №910/12449/25 Агенція намагалася стягнути 12 712 000 грн за поставку безпілотних систем, спираючись на акт ревізії. Господарський суд 19.03.2026 відмовив у позові повністю.

Суд з'ясував, що фактичний прибуток відповідача склав 3,8%, що значно нижче встановленого ліміту у 25%. Було розкритиковано підхід аудиторів, які порівнювали окремі елементи витрат замість аналізу загальної економічної вигоди. Зміна ціни після виконання договору не допускається за правилами цивільного законодавства, якщо сторони не підписали додаткову угоду.

«Акт перевірки Держаудитслужби не є обов`язковим для суду та не може бути самостійною підставою для зміни умов чинного господарського договору або визнання його виконання неналежним за відсутності інших доказів».

Стягнення авансів на 225 млн грн: коли держава виграє спори

Якщо у питаннях ціноутворення суди стають на бік бізнесу, то у спорах про порушення строків поставки ситуація кардинально інша. У цій категорії справ держава успішно повертає кошти та нараховує штрафні санкції. У справі №910/8815/25 суд стягнув з ДП «Спецтехноекспорт» 225 517 535 грн попередньої оплати через непоставку товару до 22 жовтня 2024 року. Суд відхилив клопотання про зупинення провадження через наявність кримінальної справи, зазначивши, що господарський спір вирішується самостійно.

Водночас суд застосував дискреційні повноваження та зменшив розмір пені на 99% (до 165 тис. грн), врахувавши стратегічне значення підприємства. Проте проценти за користування коштами та 3% річних були стягнуті у повному обсязі. Відповідно до ст. 629 ЦК, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і порушення зобов'язань іноземними контрагентами у сукупності з воєнним станом не звільняє від повернення авансу.

У справі №910/3106/25 за аналогічних обставин суд стягнув 35,8 млн грн авансу. Аргументи відповідача про відмову іноземного постачальника від ліцензії були відхилені як звичайний підприємницький ризик. А у справі №906/1568/25 за прострочення поставки на 47 днів суд стягнув 869 500 грн пені та 822 500 грн штрафу, підтвердивши жорсткий підхід до дотримання графіків.

Зміна місця поставки та співмірність витрат на адвоката

Окремої уваги заслуговують спори щодо виконання зобов'язань на територіях, наближених до зони бойових дій. У справі №908/1913/24 АТ «НАЕК «Енергоатом» відмовилося оплачувати товар, оскільки за договором місцем поставки був окупований Енергодар. Проте суд встановив, що товар фактично доставили до Запоріжжя, де його прийняли представники відповідача. Відповідно до ст. 664 ЦК, фактичне прийняття товару за іншою адресою без заперечень створює обов'язок його оплати.

Щодо розподілу фінансового навантаження на процес, суди керуються ст. 129 ГПК. У цій же справі суд касаційної інстанції зменшив заявлені витрати на правничу допомогу з 7 000 грн до 3 000 грн. Згідно зі ст. 126 ГПК, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи. Оскільки адвокат використовував аргументи, вже викладені у попередніх інстанціях, суд визнав повну суму завищеною.

Для підготовки звіту для board важливо структурувати ці прецеденти. Аналіз судової практики у справах за участю Агенції оборонних закупівель фіксує такі практичні висновки:

1. Відмовлено у стягненні 1 704 370 грн, оскільки акт перевірки не змінює зобов'язання сторін.
2. Касаційна інстанція змінила мотивувальну частину, вказавши на неналежний спосіб захисту (збитки замість безпідставно набутого майна).
3. Право на прибуток є законним очікуванням бізнесу, що підтверджується відмовами у позовах на 12,7 млн грн.
4. Загальний масив справ містить приклади 70% задоволених позовів держави щодо непоставки (стягнення авансів) та 15% відмов у спорах про перегляд прибутку.

З фінансової перспективи, юрисконсультам оборонних компаній наступного тижня варто ініціювати аудит поточних контрактів. По-перше, перевірте наявність детальної калькуляції прибутку в додатках до договорів, щоб унеможливити маніпуляції аудиторів з окремими статтями витрат. По-друге, розробіть стандартну форму письмового заперечення на будь-які пропозиції замовника підписати додаткові угоди про зменшення ціни після підписання видаткових накладних. Це заблокує спроби держави перетворити висновки ДАСУ на юридичний факт визнання боргу.