Чи встиг підрядник захистити прибуток від аудиту прокуратури

28.07.2026 Касаційний господарський суд залишив у силі стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» 1 755 787,00 грн за позовом прокуратури у справі 927/652/25. Раніше суди попередніх інстанцій задовольнили вимоги про повернення цих коштів як безпідставно набутих через виявлене аудитом від 17.02.2025 завищення вартості ремонту шкільного укриття.

Трансформація правової природи аудиторського звіту щодо укриття в школі № 89

Правова природа аудиторського звіту в системі доказування зазнала суттєвих змін, перетворившись із документа виключно внутрішнього фінансового контролю на самостійне підґрунтя для ініціювання кондикційних спорів. У справі № 927/652/25 прокурор в інтересах Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської РДА довів, що підрядник завищив вартість робіт за договорами 2023 року через неправильне застосування коефіцієнтів та завищення кількості матеріалів.

Лінія захисту відповідача будувалася на класичному аргументі: акти виконаних робіт були підписані замовником без зауважень і повністю оплачені. Проте суд касаційної інстанції, відхиляючи касаційну скаргу, застосував ст. 300 ГПК, вказавши на заборону переоцінки фактичних обставин, і підтримав позицію судів попередніх інстанцій, які оцінили докази в їх сукупності за правилами ст. 86 ГПК. З позиції захисту слабким місцем обвинувачення у таких справах є надмірна довіра до висновків аудиту як до єдиного джерела істини. Щоб зруйнувати цю сукупність доказів, адвокату підрядника необхідно ініціювати проведення незалежної судової будівельно-технічної експертизи, яка б спростувала розрахунки аудиторів щодо транспортних витрат та коефіцієнтів.

Виявлені за результатами перевірки або аудиту факти завищення вартості та обсягів виконаних робіт є підставою для стягнення коштів як безпідставно одержаних у розумінні статті 1212 ЦК України.

У логіці закону підписання актів приймання-передачі (форми КБ-2в) більше не є надійним щитом для підрядника, якщо подальший державний фінансовий контроль виявляє об’єктивну невідповідність задекларованих витрат фактичному результату на об'єкті. Суд також врахував суперечливу поведінку відповідача, який спочатку визнав частину боргу, а згодом почав заперечувати повноваження аудиторів, що порушує стандарт добросовісної ділової практики.

Ratio decidendi у спорах про 1,7 млн грн за статтею 1212 ЦК

Ratio decidendi у справі № 927/652/25 базується на принципі еквівалентності обміну в господарських зобов'язаннях, де будь-яке відхилення від реальної вартості виконаних робіт створює обов'язок повернення надлишку. Суд відхилив посилання скаржника на інші постанови Верховного Суду, оскільки в тих справах предметом спору було стягнення збитків (ст. 22 ЦК, ст. 224 ГК, ст. 225 ГК), тоді як у цій справі прокурор заявив вимогу про повернення коштів за прямою умовою договору (п. 13.6) та нормами про безпідставне збагачення (ст. 1212 ЦК).

Для порівняння наслідків недотримання проектної документації показовою є справа 927/603/17, де ТОВ «Будспец» намагалося стягнути з Управління освіти Чернігівської міської ради 344 911,20 грн основного боргу за реконструкцію школи №11. Позивач стверджував, що роботи були виконані, але замовник ухилився від підписання актів. Суди відмовили у позові, оскільки договір не передбачав поетапної оплати, а судова експертиза виявила суттєві недоліки: відсутність вогнезахисної обробки та невідповідність розмірів вікон. Відповідно до ст. 854 ЦК та ст. 882 ЦК, замовник має право відмовитися від прийняття робіт, якщо вони виконані з відступами від проекту, які унеможливлюють використання об'єкта за призначенням.

Баланс вірогідностей та акти КБ-2в: капітальний ремонт ЗОШ №16

Методологічно важливо фіксувати передачу результатів робіт бездоганно, не залишаючи замовнику простору для маніпуляцій зі строками. У справі 926/2438/25 Департамент інфраструктури Чернівецької міської ради стягнув з ТОВ «Чернівці Сіті Буд» 511 986,24 грн пені та 24 888,28 грн штрафу за порушення строків ремонту даху ЗОШ №16. Підрядник подав зустрічний позов на 304 573,32 грн, стверджуючи, що направив акти через кур'єрську службу «Експрес Мейл».

Апеляційний суд, застосувавши стандарт доказування «вірогідності доказів» (ст. 79 ГПК), встановив, що надана накладна не відстежується, опис вкладення не містить підпису відправника, а виклик замовника на огляд об'єкта відбувся у неділю. Оскільки належних доказів передачі робіт (ст. 837 ЦК, ст. 875 ЦК) надано не було, суд визнав правомірним нарахування неустойки за прострочення (ст. 611 ЦК, ст. 230 ГК) та відмовив у зустрічному позові. Для адвоката підрядника цей кейс підтверджує: використання сумнівних засобів зв'язку для направлення актів гарантовано призводить до програшу в апеляції, адже суд оцінює реальну можливість замовника отримати документи.

Штрафні санкції та пайова участь: амбулаторія в селі Киїнка vs ЖБК «Мініна 18-20»

Окремим напрямком посилення фінансового тиску на забудовників є одночасне стягнення різних видів неустойки та платежів на користь місцевих бюджетів. У справі 927/1125/25 суд задовольнив позов Чернігівської окружної прокуратури до ТОВ «ДБК СПЕЦ БУД» про стягнення 210 630,90 грн штрафу та 47 687,13 грн пені за порушення строків будівництва амбулаторії в селі Киїнка. Договір було розірвано замовником в односторонньому порядку через невиконання робіт на суму 361 266,16 грн. Суд підтвердив, що одночасне стягнення пені та штрафу відповідає ст. 231 ГК і не є подвійним притягненням до відповідальності. Захист відповідача у таких спорах має фокусуватися на доведенні відсутності вини підрядника (ст. 614 ЦК) через ненадання замовником фронту робіт або проектної документації.

Щодо спорів про пайову участь, показовою є справа 926/4/26, де прокурор стягнув з ЖБК «Мініна 18-20» 1 262 864,17 грн (включаючи інфляційні втрати та 3% річних за ст. 625 ЦК). Відповідач вважав, що скасування норми про пайову участь з 2021 року звільняє його від обов'язку, оскільки будинок введено в експлуатацію у 2023 році. Проте суд встановив, що дозвіл на будівництво отримано у 2019 році, тому обов'язок зберігся за перехідними положеннями закону, а кошти підлягають стягненню за ст. 1212 ЦК.

Якщо шансів на виграш по суті немає, правильна процесуальна стратегія дозволяє мінімізувати втрати. У справі 926/3/26 ТОВ «Ріал Траст» визнало позов прокуратури про стягнення 1 881 687,88 грн пайової участі на стадії підготовчого провадження (ст. 191 ГПК). Це дозволило відповідачу отримати розстрочку виконання рішення суду до 31 грудня 2026 року з щомісячними платежами по 209 076,43 грн (ст. 331 ГПК), уникнувши негайного арешту рахунків.

Аналіз наведених прецедентів дозволяє сформувати чіткий перелік висновків для побудови стратегії захисту у будівельних спорах:

1. Судова практика закріпила презумпцію повернення бюджетних коштів у разі виявлення аудитом завищення вартості робіт, нівелюючи безумовне значення підписаних актів.
2. Підрядник не може вважати отриманий прибуток остаточним до моменту завершення всіх перевірок контролюючими органами, оскільки аудиторський звіт створює ризик позову навіть через кілька років.
3. У значній частині справ за участю прокуратури ймовірність задоволення позовів залишається високою, що підтверджує тенденцію до жорсткого фіскального нагляду за бюджетними витратами.
4. Оптимальною стратегією захисту є не формальне посилання на наявність підписів в актах КБ-2в, а ініціювання судової експертизи для спростування обсягів, вказаних аудитором.
5. Зміщення фокусу доказування вимагає від адвокатів переходу від аналізу виключно паперових документів до дослідження фактичного стану об'єкта будівництва в натурі.
6. Визнання позову на ранніх стадіях процесу за наявності беззаперечних доказів порушення дозволяє боржнику отримати тривалу розстрочку виконання рішення, що рятує підприємство від фінансового колапсу.

Сучасний підхід господарських судів вимагає від підрядників максимальної дисципліни на етапі фіксації виконаних робіт та готовності захищати кожен пункт кошторису в межах судової експертизи. Покладання виключно на підписані замовником акти приймання-передачі більше не гарантує збереження отриманих коштів у разі втручання органів державного фінансового контролю.