«Комісія ТЦК при прийнятті рішень про відмову не здійснила належної перевірки підстав для відстрочки, що свідчить про протиправність цих рішень».
Саме такий висновок зробив Львівський окружний адміністративний суд у справі 380/24875/25 від 25.06.2026, задовольнивши вимоги педагогічного працівника щодо незаконності дій територіального центру комплектування. Позивач надав вичерпний пакет документів, довів своє право на відстрочку, а суд стягнув на його користь 968,96 грн судових витрат (ст. 139 КАС). Проте суд відмовився скасовувати накази про призов та зарахування до військової частини, оскільки на момент винесення рішення особа вже набула статусу військовослужбовця. У доктрині адміністративного права це типова проблема вичерпання дії акта його фактичним виконанням, яка в умовах воєнного стану перетворює процесуальну перемогу на декларацію без реальних наслідків для мобілізованого.
Від формалізму до оцінки суті: зміна підходу (2024–2026)
Аналіз судових рішень останніх років підтверджує поступове посилення вимог до якості перевірки документів комісіями ТЦК, де тягар доказування правомірності відмови покладається на суб'єкта владних повноважень (ст. 77 КАС).
Торік у постанові від 18.11.2024 у справі 120/10381/24 суд сформував жорсткий стандарт щодо недопустимості розширеного тлумачення вимог до призовників. Комісія вимагала від чоловіка, який утримує батька з інвалідністю II групи, нотаріально посвідчену заяву та акт про встановлення факту догляду. Суд визнав такі вимоги незаконними, оскільки профільне законодавство вимагає підтвердження факту утримання, а не догляду, і не містить вказівок на обов'язкову нотаріальну форму.
Цього року практика розширилася на оцінку нестандартних доказів, які виходять за межі типових державних реєстрів. У справі 160/558/26 від 02.04.2026 комісія відмовила студенту польської академії через відсутність довідки з української бази ЄДЕБО. Суд визнав такий підхід дискримінаційним, оскільки іноземні заклади об'єктивно не мають доступу до вітчизняних систем, і зобов'язав ТЦК повторно розглянути заяву з урахуванням наданих іноземних контрактів (ст. 245 КАС).
Проте, якщо заявник сам порушує процедуру подачі документів, суди стають на захист рішень ТЦК. У справі 580/183/26 від 06.03.2026 докторант отримав законну відмову, оскільки завантажив довідку з ЄДЕБО про свій старий диплом спеціаліста замість документа про поточне навчання. Схожа ситуація розглядалася у справі 580/7743/25 від 22.06.2026, де позивач не надав доказів відсутності інших родичів для утримання матері з інвалідністю та вже мав оформлену відстрочку в іншому регіоні, що призвело до повної відмови у позові.
Межі судового втручання та статус військовослужбовця
Найбільш гострою проблемою залишається розрив між визнанням рішення ТЦК протиправним та можливістю реального поновлення прав мобілізованої особи. Правова природа наказів про призов виключає їхнє ретроспективне скасування після того, як особа пройшла військово-лікарську комісію та була зарахована до списків особового складу.
У головній справі 380/24875/25 суд чітко розмежував етап розгляду заяви про відстрочку та етап проходження служби. Навіть за умови доведеної незаконності дій комісії, звільнення військовослужбовців під час воєнного стану має здійснюватися виключно шляхом подання відповідного рапорту по команді на підставі профільного законодавства про військову службу. З аналітичного боку, ми бачимо процесуальний дуалізм: адміністративне судочинство захищає порушене право на етапі призову (ст. 2 КАС), але зупиняється перед імперативом військової субординації після фактичної мобілізації.
Навіть коли ТЦК відверто ігнорує офіційні документи, як у справі 400/8238/25 від 28.05.2026, де комісія не врахувала рішення органу соцзахисту про призначення компенсації за догляд, судове зобов'язання надати відстрочку є ефективним лише до моменту відправки у війська. У логіці закону, автоматичне анулювання статусу військовослужбовця через процедурні дефекти роботи комісій створило б загрозу системі комплектування, тому суди обирають шлях часткового задоволення вимог, залишаючи питання звільнення у площині військових статутів.
«Комісія ТЦК при прийнятті рішень про відмову не здійснила належної перевірки підстав для відстрочки, що свідчить про протиправність цих рішень».
План для клієнта
Ефективність судового захисту прямо залежить від превентивності дій до моменту фактичного зарахування до військової частини.
- Фіксація подання: Подання заяви про відстрочку з повним пакетом документів виключно з описом вкладення та відміткою про отримання.
- Отримання рішення: Витребування витягу з протоколу засідання комісії.
- Превентивний позов: У разі відмови — негайне звернення до суду з вимогою визнати відмову протиправною та зобов'язати надати відстрочку.
- Забезпечення позову: Обов'язкове подання заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про призов до вирішення справи по суті.
- Оскарження наказів: Якщо мобілізація відбулася, позов має містити вимоги щодо скасування наказу про призов та наказу про зарахування до списків особового складу (з урахуванням ризиків відмови).