Як суди долають прогалини спецзаконів загальними нормами ЦКУ

ТОВ «Ісагіс» придбало активи на електронних торгах 31.05.2021, сплативши 4 037 977,53 грн, проте АРМА фактично не передало майно покупцю (справа № 910/3330/24). Цей епізод відкриває ширшу проблему застосування матеріального права у ситуаціях, коли відповідачі намагаються сховатися за формальними прогалинами у спеціальному законодавстві або процесуальними фільтрами. Аналіз трьох різних за предметом спорів показує, як суди реагують на спроби обійти базові зобов'язання: відмови держави передати продане майно, намагання родичів маніпулювати статусом дитини для отримання військових виплат та спроб енергетичних гігантів уникнути сплати мільярдних боргів. З позиції захисту ці рішення дають чітке розуміння того, де пролягають слабкі місця позовних вимог та які контраргументи здатні зруйнувати позицію опонента, побудовану виключно на вузькому тлумаченні норм.

Непередання активу за 4 млн грн: АРМА проти ст. 665 ЦКУ

У спорах щодо придбання арештованого майна державні органи часто будують лінію захисту на відсутності деталізованих процедур у підзаконних актах. Позивач звернувся з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, оформленого Актом про реалізацію активів, через істотне порушення його умов (справа № 910/3330/24). Відповідач у таких випадках зазвичай апелює до того, що спеціальний Порядок реалізації арештованих активів № 719 не містить механізму фактичної передачі товару, а отже, орган не може нести відповідальність за те, що не передбачено його профільною інструкцією.

Верховний Суд встановив, що відсутність у спеціальному Порядку № 719 процедури фактичної передачі активу не звільняє АРМА від обов’язку передати товар, а невиконання цього обов’язку є підставою для розірвання договору на підставі загальних норм ст. 665 ЦКУ (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136900237). Суд зазначив, що оскільки Порядок № 719 не врегульовує питання фактичної передачі товару, застосуванню підлягають загальні норми ст. 664 ЦКУ (справа № 910/3330/24). Відповідно до ст. 665 ЦКУ, якщо продавець відмовляється передати товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Шукаючи ratio decidendi у цій категорії спорів, адвокату варто звернути увагу на судову практику, де покупець сплатив 625 750 грн за навантажувач, який просто зник із місця зберігання. У таких випадках суди вказують, що вина продавця не є обов'язковою умовою для розірвання договору за цивільним законодавством у разі істотного порушення зобов'язання. Ігнорування цієї позиції при підготовці позовів проти АРМА або СЕТАМ призведе до помилкового фокусування лише на спеціальних порядках, що дозволить відповідачу уникнути відповідальності за непередання майна (справа № 910/3330/24). Без посилання на загальні норми цивільного права щодо наслідків порушення умов передачі товару складно довести право на розірвання договору, якщо майно формально існує, але доступ до нього відсутній. Відмінна ситуація зафіксована у практиці, де було відмовлено у розірванні договору купівлі-продажу корпоративних прав, оскільки позивач не довів передбачені законом умови щодо істотної зміни обставин.

Загиблий військовослужбовець та ОГД: віковий ценз ст. 6 СК України

Спори навколо одноразової грошової допомоги (ОГД) за загиблих військовослужбовців часто супроводжуються спробами усунути інших спадкоємців або членів сім'ї від виплат через інститути сімейного права. Позивачка звернулася до суду з вимогою позбавити колишнього чоловіка батьківських прав щодо їхнього спільного сина, який загинув під час захисту України. Метою позову було унеможливлення отримання відповідачем виплат, оскільки він, за твердженням позивачки, не виконував батьківських обов'язків.

Суд встановив, що позбавлення батьківських прав щодо особи, яка на момент звернення до суду досягла повноліття та померла, не передбачено чинним законодавством. Статус дитини особа має лише до досягнення нею вісімнадцяти років. Суд зазначив, що згідно з нормами законодавства про охорону дитинства та сімейного законодавства, дитиною є особа до досягнення нею повноліття. Позбавлення батьківських прав за своєю правовою природою є засобом захисту прав дитини, а не інструментом вирішення майнових питань після смерті повнолітньої особи. Відповідні положення сімейного законодавства регулюють підстави та процедуру позбавлення батьківських прав саме щодо дітей, а не померлих дорослих.

Для сторони захисту, яка представляє інтереси батька у подібному спорі, головним контраргументом є відсутність об'єкта захисту. Суд наголосив, що за життя син не ініціював питання про позбавлення батька прав. Судова практика підтверджує висновок, що норми сімейного законодавства щодо позбавлення батьківських прав не застосовуються до повнолітніх осіб. Проте позивачка не позбавлена права звернутися з позовом про встановлення факту ухилення батька від виконання обов'язків щодо утримання сина, що є окремою підставою для вирішення питання про виплати згідно із законодавством про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Відповідна судова практика доповнює підходи щодо визначення кола осіб, які мають право на виплати, підтверджуючи, що повнолітні діти без власних сімей мають право на допомогу нарівні з іншими членами сім'ї.

Стягнення 8,7 млрд грн з Укренерго: касаційні фільтри ст. 287 ГПК

Масштабні господарські спори на ринку електроенергії часто впираються у спроби боржників затягнути процес через безпідставне касаційне оскарження. АТ «Гарантований покупець» звернулося до суду з позовом до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу електричної енергії на загальну суму 8 725 692 195,57 грн. Відповідач подав зустрічний позов про визнання правовідносин припиненими, проте суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили первісні вимоги позивача.

Загальна статистика цієї категорії спорів підтверджує жорсткість касаційних фільтрів: цьогоріч із 3924 рішень ВС задоволено 49%, торік із 11086 рішень — 50%, а за попередні роки відсоток задоволення складав від 27% до 45%.

Порівняння підходів: формалізм проти матеріального права

Практичні кроки для клієнта: від торгів до енергоринку

Методологічно підготовка до таких спорів вимагає відмови від шаблонних конструкцій на користь точкового застосування матеріальних норм. На основі проаналізованих рішень можна виділити наступні дії:

Ця позиція формує новий підхід до подолання формальних перешкод у судових процесах, де суди все частіше відмовляються сприймати прогалини у підзаконних актах або маніпуляції зі статусами як легітимну підставу для ухилення від багатомільйонних зобов'язань.