У справі № 902/1597/25 Верховний Суд стягнув з фізичної особи 4 844,80 грн судового збору за помилкове подання позову про поновлення оренди землі замість створеного нею фермерського господарства. Практика ЄСПЛ щодо ст. 6 Конвенції послідовно вимагає від державних органів уникати надмірного формалізму, який блокує доступ до права через процедурні дрібниці. Вітчизняні суди імплементують цей стандарт, скасовуючи рішення податкових, митних та місцевих рад, які підміняють сутнісний аналіз наданих підприємствами документів пошуком формальних зачіпок для відмови.
| Справа | Суть спору | Результат | Ключова норма |
|---|---|---|---|
| № 902/1597/25 | Поновлення оренди землі фермерським господарством | Угоду визнано укладеною, стягнуто 5 000 грн витрат на правничу допомогу | ст. 3 ЦКУ, ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» |
| № 320/33082/24 | Блокування податкових накладних через критерії ризиковості | ДПС зобов'язано зареєструвати накладні датою надходження | ч. 2 ст. 77 КАСУ, п. 201.16 ст. 201 ПКУ |
| № 440/11011/25 | Коригування митної вартості партії радіаторів | Рішення митниці скасовано, застосовано основний метод | ч. 1 ст. 58, ст. 64 МКУ |
Проєкт угоди на засновника ФГ «Лана Тех» vs ст. 3 ЦКУ
Концептуальний підхід касаційної інстанції полягає у чіткому розмежуванні правового статусу засновника та створеної ним юридичної особи під час реалізації майнових прав. У 2018 році Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області передало ОСОБА_1 земельну ділянку в оренду до 20.03.2025, хоча ще у 2017 році цей громадянин заснував ФГ «Лана Тех». Після переходу ділянки у 2021 році до комунальної власності Бершадської міської ради (на підставі п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України), орендар у грудні 2024 року ініціював поновлення договору.
Міський голова листом відмовив у поновленні, пославшись на намір виставити ділянку на торги, що змусило позивачів звернутися до суду. Господарський суд Вінницької області рішенням від 12.02.2026 відмовив у позові повністю, проте Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2026 скасував це рішення та визнав додаткову угоду укладеною на користь фермерського господарства. Переглядаючи спір, Верховний Суд у справі № 902/1597/25 підтвердив, що за змістом ст. 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» право оренди переходить до господарства після його реєстрації.
Суд кваліфікував лист міського голови, виданий без прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні ради, як безпідставне ухилення орендодавця від переговорів. Водночас помилкове зазначення у проєкті додаткової угоди імені фізичної особи замість ФГ «Лана Тех» визнано проявом надмірного формалізму, який суперечить засадам добросовісності (ст. 3 ЦКУ) і не може бути підставою для позбавлення господарства його переважного права за ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі».
Наслідком неправильного визначення суб'єкта звернення стала відмова у позові самому ОСОБА_1 через відсутність порушеного права (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦКУ) та покладення на нього 4 844,80 грн судового збору за касаційний перегляд (ст. 129 ГПКУ). Натомість на користь належного позивача — ФГ «Лана Тех» — суд стягнув з міської ради 5 000 грн витрат на правничу допомогу (ст. 126 ГПКУ). Цей висновок узгоджується з позицією у справі № 916/4208/23, де суд задовольнив позов орендаря за відсутності своєчасних заперечень ради згідно із законодавством про оренду землі, та не перетинається з процесуальними обмеженнями перегляду за п. 1 ч. 1 ст. 261, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПКУ (справа № 912/1545/17) чи підставами недійсності правочину за ст. 225 ЦКУ (справа № 126/2993/24).
Блокування накладних ТОВ "КОМІНВЕСТ ЛТД" та тягар доказування
Архітектура норми п. 201.16 ст. 201 ПКУ вимагає від контролюючого органу не просто констатувати спрацювання критеріїв ризиковості, а надати платнику зрозумілий перелік недоліків, які перешкоджають реєстрації документа в ЄРПН. У справі № 320/33082/24 ТОВ "КОМІНВЕСТ ЛТД" намагалося зареєструвати податкові накладні за період з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року. Комісія ДПС зупинила реєстрацію та, незважаючи на подані договори підряду, видаткові накладні, банківські виписки і акти КБ-2в та КБ-3, відмовила у реєстрації через абстрактне посилання на відсутність ресурсів для діяльності.
Київський окружний адміністративний суд встановив, що надані платником первинні документи повністю розкривають зміст господарських операцій та відповідають вимогам п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ПКУ. Суд наголосив, що рішення податкової не містило чітких мотивів відмови та конкретного переліку відсутніх документів, чим порушило принцип правової визначеності та ст. 42 ПКУ. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ, податковий орган не впорався з тягарем доказування правомірності свого рішення.
Для ефективного захисту суд обрав імперативний спосіб поновлення права — зобов'язав ДПС України зареєструвати спірні накладні в ЄРПН датою їх фактичного надходження, стягнувши на користь ТОВ "КОМІНВЕСТ ЛТД" 30 280 грн судового збору (ч. 1 ст. 139 КАСУ). Ту саму вимогу щодо вмотивованості рішень суб'єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАСУ) суди застосували у справі № 320/33384/24, визнавши незаконною відмову через абстрактну «недостатність документів», та у справі № 320/27000/23, де ДПС не вказала у квитанції необхідний перелік паперів. Крім того, у справі № 320/27138/25 суд підтвердив, що формальне посилання на ризиковість без розрахунку показника не витримує перевірки за ч. 2 ст. 77 КАСУ.
Партія радіаторів на 35875 USD: пріоритет ст. 58 МКУ
Оцінюючи межі дискреції митниці через призму європейських стандартів адміністрування, суди жорстко обмежують безпідставний перехід до другорядних методів визначення вартості товару. У справі № 440/11011/25 Київська митниця 17.07.2025 року прийняла рішення про коригування митної вартості партії радіаторів, імпортованих ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" за контрактом від 04.02.2025 з "HUBEI BAYER AUTO TECH CO., LTD". Задекларована за основним методом вартість становила 35875.00 USD, проте митниця застосувала резервний метод (ст. 64 МКУ), нарахувавши 233620.67 грн різниці митних платежів (ч. 7 ст. 55 МКУ) через розбіжності у платіжних документах та невідповідність номерів контейнерів.
Полтавський окружний адміністративний суд скасував рішення митниці, спираючись на пріоритетність визначення вартості за ціною договору (ч. 1 ст. 58 МКУ). Згідно з ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ, імпортер надав вичерпний пакет документів, який підтверджував фактично сплачену суму, а також подав витребувані додаткові пояснення. Суд зазначив, що часові межі оплати чи формальні розбіжності в номерах контейнерів не спростовують погоджену ціну контракту і не дають митниці права ігнорувати основний метод (ч. 6 ст. 54 МКУ).
Відповідач не довів наявності обґрунтованих сумнівів, порушивши обов'язок доказування за ч. 2 ст. 77 КАСУ, тому суд присудив позивачу 3504.31 грн судового збору (ч. 1 ст. 139 КАСУ). За останні роки статистика спорів цієї категорії свідчить про стабільний відсоток задоволених позовів імпортерів: якщо у 2022 році суди задовольняли 25% зі 577 рішень ВС, то у 2025 році цей показник зріс до 57% із 2677 рішень, а цього року становить 46% із 906 рішень. Практика залишається послідовною: надання повного комплекту документів виключає коригування за резервним методом (справа № 440/6268/24 щодо ст. 53, ст. 64 МКУ), відсутність непереборних розбіжностей блокує застосування ч. 2 ст. 55 МКУ (справа № 420/6975/26), а достовірність первинних даних підтверджує основний метод (справа № 816/2215/18 щодо ч. 2 ст. 53, ч. 1 ст. 58 МКУ).
Дії адвоката під час оскарження формальних відмов
- Перевірте статус позивача перед поданням позову про захист майнових прав підприємства. Як показує справа № 902/1597/25, позов від імені фізичної особи-засновника замість зареєстрованого фермерського господарства гарантує відмову за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦКУ та стягнення судового збору з клієнта.
- Оформлюйте випуск імпортованих товарів у вільний обіг зі сплатою різниці митних платежів (ч. 7 ст. 55 МКУ), щоб зупинити збитки від простою контейнерів, після чого оскаржуйте рішення митниці до окружного адмінсуду з вимогою компенсації судового збору (ч. 1 ст. 139 КАСУ).
- У спорах щодо блокування податкових накладних будуйте стратегію на порушенні ДПС принципу правової визначеності та ст. 42 ПКУ, вимагаючи в суді доказів того, що податкова чітко вказала платнику вичерпний перелік відсутніх документів у квитанції.