Близько 60% вимог у категорії банкрутства за даними ЄДРСР суди задовольняють повністю або частково, перекладаючи борги юридичних осіб на гаманці їхніх керівників і засновників. Із масиву приблизно 24 тисяч справ реєстр фіксує близько 10 тисяч повністю задоволених заяв (43%) та 4 тисячі частково задоволених (17%). Повністю відмовлено у майже 8 тисячах випадків, що становить 33% рішень.
Банкрутство: скільки таких справ і як вони закінчуються
Керівники та кінцеві власники особисто сплачують мільйонні борги збанкрутілого підприємства власним майном. Саме в цих умовах 20.10.2026 Касаційний господарський суд Верховного Суду розглянув справу № 908/2109/17 за заявою АТ «Державний ощадний банк України» до ПАТ «Свіжачок». Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Демчан О.І. намагався покласти субсидіарну відповідальність одразу на чотирнадцятьох осіб: Національний банк України, Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ, ТОВ «Електрохімпром», ТОВ «Сонет» та десятьох фізичних осіб.
Керуючись ст. 300 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 308 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 309 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 315 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, Верховний Суд залишив касаційні скарги ліквідатора та пенсійного фонду НБУ без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026 — без змін. Оприлюднено лише вступну та резолютивну частини постанови від 20.10.2026, де суми і мотиви відсутні.
Презумпція
Судова система перестала вірити в історії про випадкове розорення бізнесу. Коли арбітражний керуючий заходить на підприємство, він аналізує фінансовий стан боржника за спеціальними нормами законодавства про банкрутство та формує розрахунок дефіциту майна для погашення вимог кредиторів. Наступний крок — заява про покладення субсидіарної відповідальності на колишніх директорів чи учасників товариства.
Базову проблему для захисту розкриває постанова КГС ВС від 13.01.2026 у справі № Б15/101-08. Там ліквідатор державної організації «971 Управління начальника робіт» заявив до стягнення понад 8,2 млн грн солідарно з Міністерства оборони та Центрального спеціалізованого будівельного управління (ЦСБУ). Причиною став продаж будівель, казарм і складів боржника без зарахування коштів на рахунки підприємства.
Перша інстанція та апеляція стягнули з ЦСБУ майже 8,3 млн грн, а Верховний Суд за ст. 308 ГПК та ст. 309 ГПК залишив ці рішення в силі, бо відповідач не спростував причинно-наслідковий зв'язок між відчуженням активів і неплатоспроможністю. Інститут субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства (ст. 215 ГКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці) працює як делікт за ст. 1166 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Мовою процесу це означає презумпцію вини директора чи засновника: не ліквідатор доводить ваш умисел, а ви виправдовуєтесь документами за кожну господарську операцію.
Захист
Головна помилка клієнтів у таких спорах — пасивна поведінка та ігнорування запитів арбітражного керуючого. Суди розцінюють неподання первинної документації чи ліквідаційного балансу як пряме приховування слідів виведення активів.
Саме так в одній зі справ Господарський суд міста Києва задовольнив заяву ліквідатора товариства. Керуючись ст. 236 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 237 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 238 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 129 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, суд стягнув із фізичної особи понад 6,1 млн грн боргів компанії та майже 5 тисяч грн судового збору. Коли суд встановлює зв'язок між діями контролера і неплатоспроможністю фірми, виконавчий документ за ст. 240 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці веде до арешту особистого майна посадовця.
Давність
Захист має бити по двох мішенях: відсутність причинно-наслідкового зв'язку та процесуальні прорахунки ліквідатора. Розраховувати на сплив трирічної позовної давності за ст. 257 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці від дати самих угод про відчуження майна не варто.
У згаданій справі № Б15/101-08 договори відчуження казарм укладалися за двадцять років до вироку — у 2004–2007 роках. Верховний Суд відхилив заяву відповідача про давність: трирічний строк стартує з моменту фактичного виявлення ліквідатором недостатності майна після завершення формування ліквідаційної маси, а не з дати правочину чи відкриття провадження. Тому будувати лінію оборони треба на доказах реальної ринкової кон'юнктури, передачі всіх документів за описом та відсутності прямого зв'язку між діями директора і крахом бізнесу.
Строки
Натомість процесуальна недбалість опонента дає захисту реальний шанс відбити атаку на стадії касації. У справі № 921/161/20 ліквідатор ТОВ «Скайбуд М» вимагав стягнути з колишніх керівників майже 7,5 млн грн субсидіарної відповідальності, але отримав відмову в Господарському суді Тернопільської області 31.03.2025 та в Західному апеляційному госпсуді 08.01.2026.
Подаючи касаційну скаргу 24.02.2026, ліквідатор пропустив двадцятиденний строк за ст. 288 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, який сплив 28.01.2026, і навіть не заявив клопотання про його поновлення. Додатково скаржник формально послався на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, не вказавши конкретних постанов ВС, які нібито порушила апеляція. Замість автоматичного поновлення строку через пізнє отримання тексту в «Електронному суді» (17.02.2026), КГС ВС ухвалою від 16.03.2026 за ст. 174 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 290 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 292 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці залишив скаргу без руху: принцип диспозитивності забороняє суду додумувати клопотання за сторону.
Наслідки
Банкрутство основного боржника та мораторій не рятують пов'язаних осіб ні від паралельного стягнення за договорами поруки, ні від нарощування боргу після рішення суду. В одному з прикладів АТ «ПроКредит Банк» стягувало понад 9,7 млн грн тіла кредиту та майже 387 тисяч грн процентів солідарно з ТДВ «Агротехсервіс-Синельникове» і двох поручителів. Поручителька в апеляції намагалася списати понад 130 тисяч грн процентів, бо щодо позичальника відкрили банкрутство та ввели мораторій. Центральний апеляційний госпсуд 21.01.2026 за ст. 559 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 277 ГПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці залишив стягнення в силі: мораторій захищає виключно банкрута, а поручитель відповідає всім своїм майном.
Коли ж деліктне зобов'язання за ст. 1166 ЦК чи ст. 22 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці перетворюється на конкретну присуджену суму, воно стає грошовим зобов'язанням за ст. 509 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці. У постанові від 04.05.2026 у справі № 910/13784/25 Північний апеляційний господарський суд стягнув із АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «СВП «Квазар» майже 30 тисяч грн інфляційних втрат і понад 13 тисяч грн 3% річних за ч. 2 ст. 625 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці за невиконання попереднього рішення про стягнення майже 685 тисяч грн упущеної вигоди та понад 10 тисяч грн судового збору. Навіть законодавче зупинення виконавчих дій під час воєнного стану суд визнав суто процесуальним обмеженням примусу, яке не зупиняє лічильник за ст. 625 ЦК.
Постанова КГС ВС від 13.01.2026 у справі № Б15/101-08 остаточно закріпила відлік трирічної позовної давності за ст. 257 ЦК у спорах про субсидіарну відповідальність не від дати виведення активів, а від моменту фіксації ліквідатором дефіциту ліквідаційної маси. Це робить угоди двадцятирічної давнини підконтрольними суду сьогодні, якщо захист не доведе добросовісність керівника за ст. 1166 ЦК первинними документами ще на стадії ліквідаційної процедури.