Судова практика зі справ про банкрутство

Суд встановив відсутність договірних відносин між сторонами, що свідчить про безпідставність набуття відповідачем коштів позивача на підставі ст. 1212 ЦК України, та задовольнив вимогу про їх повернення. Водночас нарахування інфляційних та річних суд визнав обґрунтованими лише з дати закінчення семиденного строку після пред'явлення претензії-вимоги, а не з наступного дня після перерахування коштів.

Суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки матеріали справи підтверджують факт перерахування коштів позивачем на рахунок відповідача без достатньої правової підстави. Надані відповідачем документи щодо відносин з іншою юридичною особою не спростовують відсутність договірних чи інших правових підстав для отримання коштів від позивача та не доводять повернення цих сум чи надання зустрічного забезпечення.

Суд встановив об’єктивну неможливість продовження процедури санації боржника через відсутність доступу до його активів і документації на тимчасово окупованій території, відсутність керуючого санацією внаслідок відсторонення попереднього та відмови інших кандидатів від призначення. Керуючись принципом розумного строку розгляду справи, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Верховного Суду та ЄСПЛ, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у…

Суд апеляційної інстанції встановив, що вимоги третьої особи не спрямовані на безпосередній предмет спору (визнання недійсним договору), а стосуються стягнення заборгованості за іншим правочином, що виключає можливість їх спільного розгляду в межах однієї справи. Оскільки вимоги знаходяться поза межами предмета спору, позовну заяву необхідно повернути заявнику відповідно до вимог процесуального законодавства.

Суд встановив, що надана довіреність уповноважувала представника лише на розпорядження вкладом (внесення та отримання коштів), але не містила права на представництво інтересів у суді. Оскільки заява підписана особою, чиї повноваження на звернення до суду не підтверджені належним чином, вона підлягає поверненню без розгляду.

Суд встановив, що роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які підлягають примусовому виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки ухвала про закриття справи про неплатоспроможність та звільнення від боргів не є виконавчим документом, вона не може бути об'єктом роз'яснення згідно зі ст. 245 ГПК України.

Суд закрив провадження за скаргою ТОВ 'СЕНС ЕКСПО' через процесуальні підстави, а також підтвердив правомірність зменшення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу до 10 000 грн, визнавши їх завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

Суд встановив, що договір відступлення права вимоги є чинним, а правонаступництво у матеріальному правовідношенні є підставою для процесуального правонаступництва згідно зі ст. 43 КУзПБ. Доводи скаржника про заінтересованість первісного кредитора та фіктивність правочину не спростовують факту переходу прав вимоги до нового кредитора.

Суд видав наказ на виконання рішення, яке набрало законної сили, підтверджуючи обов'язок роботодавця виплатити нараховану заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.