Судова практика зі спорів про дітей
Напрям охоплює спори щодо виховання дітей і здійснення батьківських прав: визначення місця проживання дитини, участь у вихованні того з батьків, хто проживає окремо, позбавлення та поновлення батьківських прав, відібрання дитини без позбавлення прав, надання дозволу на її тимчасовий виїзд за межі України, повернення дитини до держави постійного проживання. Сторонами є мати і батько, а також інші родичі та особи, які фактично виховують дитину; до участі залучають орган опіки та піклування, а у визначених законом випадках — прокурора.
Вимоги заявляють у позовному провадженні цивільного судочинства: визначити, з ким із батьків проживатиме дитина, усунути перешкоди у спілкуванні та встановити способи участі у вихованні і час спілкування, позбавити батьківських прав або поновити їх, відібрати дитину без позбавлення прав, надати дозвіл на виїзд без згоди другого з батьків, повернути дитину до держави постійного проживання за Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Поряд із позовом розглядають заяви про забезпечення позову — заборону змінювати місце проживання дитини або вивозити її за межі України до ухвалення рішення.
Суд досліджує умови проживання і виховання, які здатна забезпечити кожна зі сторін, особисту прихильність дитини, її вік і стан здоров'я, ставлення батьків до виконання своїх обов'язків та систематичність ухилення від них, висновок органу опіки та піклування і висловлену думку самої дитини; вирішальним критерієм лишаються найкращі інтереси дитини. Справи про місце проживання та участь у вихованні здебільшого завершуються задоволенням позову повністю або частково з установленням графіка спілкування, тоді як позбавлення батьківських прав застосовують як крайній захід: за недоведеності свідомого ухилення у позові відмовляють або обмежуються відібранням дитини без позбавлення прав.
- справ у реєстрі
- 115 314
- розібраних рішень
- 6 360
- період практики
- 2012–2026
А що буде у вашій справі?
Опишіть ситуацію своїми словами. Покажемо, як суди вирішували схожі справи і що впливало на результат. Це орієнтир, а не гарантія.
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 5 682 рішень · розподіл за 5 682 розібраними рішеннями з 115 314 справ
Поза розкладом по суті: процесуальні рішення — 678
Скільки таких справ за роками
- 20121 516
- 20131 503
- 20141 541
- 20152 342
- 201633 227
- 201735 260
- 201839 747
- 201941 806
- 202034 770
- 202137 286
- 202226 347
- 202340 834
- 202454 159
- 202549 755
- 202627 106
Смуга — рішення напряму за рік; темніша частина — ті, що розібрано разом із текстом.
Натисніть на зірку — це реальне рішення суду
Рішення з мотивуванням суду
Позбавлення батьківських прав щодо чотирьох неповнолітніх дітей
Мотивація суду: Суди встановили, що позивачка не довела наявність винної поведінки відповідача та свідомого нехтування батьківськими обов'язками, що є необхідною умовою для застосування крайнього заходу — позбавлення батьківських прав. Верховний Суд зазначив, що наявність заборгованості зі сплати аліментів сама по собі не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав без встановлення умислу та інших обставин.
Позбавлення батьківських прав матері, засудженої до довічного позбавлення волі за вбивство батька дітей.
Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що довічне позбавлення волі матері унеможливлює виконання нею батьківських обов'язків, а вчинення нею умисного вбивства батька дітей у їхній присутності є проявом домашнього насильства, що суперечить інтересам дітей. Позбавлення батьківських прав у цьому випадку є пропорційним заходом для захисту прав дітей та усунення юридичних перешкод у їхньому вихованні опікуном.
Спір про позбавлення батьківських прав та визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Мотивація суду: Апеляційний суд безпідставно ототожнив усі надходження на банківські рахунки відповідача з його доходом, не дослідивши їх правову природу та не врахувавши довідку про офіційну заробітну плату. Верховний Суд вказав на необхідність перевірки джерел походження коштів для правильного визначення розміру аліментів, що вимагає нового розгляду справи в апеляційній інстанції.
Збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав
Мотивація суду: Суд встановив, що доповнення до касаційної скарги подані після спливу преклюзивного строку на касаційне оскарження, тому вони підлягають поверненню без розгляду. Оскільки заявник не виконав вимоги попередньої ухвали про усунення недоліків, суд надав додатковий строк для їх виконання, попередивши про наслідки повернення скарги.
Позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
Мотивація суду: Суд встановив, що позивач не довів умисного та свідомого ухилення батька від виконання обов'язків, оскільки неактивна участь була зумовлена евакуацією дитини за кордон та проходженням батьком військової служби. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а батько виявляє бажання спілкуватися з дитиною та підтримує з нею зв'язок. Висновок органу опіки визнано необґрунтованим через відсутність доказів винної поведінки відповідача.
Позбавлення батьківських прав
Мотивація суду: Суд встановив, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо форми та змісту, сплачено судовий збір, а наведені заявником підстави для касаційного оскарження потребують перевірки в межах касаційного провадження.
Повернення відзиву на касаційну скаргу через відсутність доказів направлення його всім учасникам справи
Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не надав доказів надсилання копії відзиву третій особі (органу опіки та піклування), що є порушенням вимог ч. 4 ст. 395 ЦПК України. Відповідно до ст. 183 ЦПК України, заява, подана без додержання встановлених вимог, підлягає поверненню без розгляду.
Позбавлення батьківських прав
Мотивація суду: Суд повернув частину касаційної скарги, оскільки заявник формально послався на пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, але не зазначив, у чому саме полягає порушення норм процесуального права, що є обов'язковою вимогою для прийняття скарги до розгляду.
Визначення підсудності справи про позбавлення батьківських прав
Мотивація суду: Суд встановив, що матеріали справи не містять належних доказів проживання відповідача за межами України, оскільки дані про перетин кордону не підтверджують факт постійного проживання. За відсутності доказів проживання обох сторін за кордоном, підстави для застосування ст. 29 ЦПК України відсутні.
Позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання чотирьох малолітніх дітей.
Мотивація суду: Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який потребує доведення свідомого та винного ухилення від обов'язків. Суд апеляційної інстанції не врахував думку дітей, яким на момент розгляду було від 10 до 17 років, що є обов'язковим згідно зі ст. 171 СК України, та не дослідив належним чином доводи матері про її участь у житті дітей шляхом фінансової підтримки під час роботи за кордоном.
Так виглядає розбір. Це приклад формату — він зроблений за іншим напрямом.
Суди, які ведуть цей напрям
Справи напряму у цих судах ведуть щонайменше 10 суддів.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 157 Сімейний кодекс України
Установлює, що питання виховання дитини батьки вирішують спільно, і визначає умови тимчасового виїзду дитини за межі України тим з батьків, з ким вона проживає.
zakon.rada.gov.uaст. 159 Сімейний кодекс України
Дозволяє тому з батьків, хто проживає окремо, вимагати через суд усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів його участі у вихованні і часу спілкування.
zakon.rada.gov.uaст. 161 Сімейний кодекс України
Регулює спір матері та батька про місце проживання малолітньої дитини: суд враховує ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини, її вік і стан здоров'я.
zakon.rada.gov.uaст. 164 Сімейний кодекс України
Містить вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав: ухилення від обов'язків з виховання дитини та здобуття нею середньої освіти, жорстоке поводження, хронічний алкоголізм чи наркоманія, експлуатація.
zakon.rada.gov.uaст. 166 Сімейний кодекс України
Визначає наслідки позбавлення батьківських прав: особа втрачає особисті немайнові права щодо дитини і право на утримання від неї в майбутньому, але не звільняється від обов'язку утримувати дитину.
zakon.rada.gov.uaст. 171 Сімейний кодекс України
Зобов'язує вислухати дитину, яка може висловити свою думку, у справах, що стосуються її життя; суд може вирішити спір усупереч цій думці, якщо цього вимагають інтереси дитини.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Перелік підстав у ст. 164 Сімейного кодексу є вичерпним: батьки без поважної причини не забрали дитину із закладу охорони здоров'я і протягом шести місяців не виявляли батьківського піклування, ухиляються від виконання обов'язків з виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини або засуджені за умисне кримінальне правопорушення щодо неї. Ухилення має бути свідомим і систематичним, тому саму лише заборгованість зі сплати аліментів без доказів усунення від виховання суди визнають недостатньою. Позбавлення застосовують як крайній захід: за наявності підстав суд може обмежитися відібранням дитини без позбавлення батьківських прав за ст. 170 того самого кодексу.
Тимчасовий виїзд дитини за межі України належить до питань, які батьки вирішують спільно (ст. 157 Сімейного кодексу). За відсутності згоди той з батьків, з ким проживає дитина, подає позов про надання дозволу на виїзд без згоди другого; у рішенні зазначають країну, мету та строк поїздки, а дозвіл, як правило, обмежують конкретною поїздкою або періодом. Законодавство про порядок виїзду за кордон окремо називає випадки, коли згода другого з батьків не потрібна: зокрема визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним, позбавлення батьківських прав, наявність заборгованості зі сплати аліментів за визначений законом період.
Спори про дітей розглядають місцеві загальні суди в порядку цивільного судочинства, за загальним правилом — за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Участь органу опіки та піклування у справах про позбавлення і поновлення батьківських прав, відібрання дитини, визначення місця її проживання та участь у вихованні є обов'язковою: орган подає письмовий висновок, складений на підставі обстеження умов проживання. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини, але зобов'язаний навести мотиви незгоди (ст. 19 Сімейного кодексу).
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана — цього вимагає ст. 171 Сімейного кодексу, і думка враховується, якщо вона відповідає інтересам дитини. За ст. 160 того самого кодексу місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, а після чотирнадцяти років дитина визначає його самостійно. Суд може ухвалити рішення всупереч висловленій думці, якщо дійде висновку, що вона суперечить інтересам дитини або сформована під впливом одного з батьків.
Повернення дитини до держави постійного проживання регулює Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, учасницею якої є Україна. Заяву подають через центральний орган — Міністерство юстиції — або безпосередньо до суду держави, де перебуває дитина, і цей суд вирішує лише питання повернення, а не того, з ким дитина проживатиме далі. У поверненні відмовляють з підстав, передбачених конвенцією, зокрема за серйозного ризику заподіяння дитині шкоди або коли дитина прижилася у новому середовищі, а від переміщення сплив передбачений конвенцією річний строк. Якщо дитину без правових підстав утримує інша особа, батьки можуть вимагати її відібрання за ст. 163 Сімейного кодексу, а наслідки самочинної зміни місця проживання дитини одним із батьків урегульовані ст. 162 того самого кодексу.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.