Судова практика зі спорів про дітей
Місце проживання дитини, участь у вихованні, спілкування, батьківські права. Сторони — мати і батько, до участі залучають орган опіки.
- 120 183
- справ у реєстрі
- 8 183
- розібрані рішення
- 2012–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 5 673 рішень · розподіл за 5 673 розібраними рішеннями по суті з 120 183 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 895 · перегляд в апеляції чи касації — 1 615
Найчастіший результат — позов задоволено: 67 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
до 2016: 6 903
Колонка — рішення напряму за рік.
Що ближче до вашої ситуації?
Рішення з мотивуванням суду
Позов про позбавлення батьківських прав неповнолітніх дітей
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позбавлення батьківських прав є винятковим та крайнім заходом, який допускається лише за неможливості змінити поведінку батьків на краще. Доводи про тривале проживання окремо та бездіяльність матері не є достатніми винятковими обставинами для розриву сімейних зв'язків за відсутності доведеності неможливості відновлення відносин і заподіяння шкоди дітям. Заява відповідачки про визнання позову не може бути єдиною…
Позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на трьох малолітніх дітей
Мотивація суду
Зважаючи на обставини справи та керуючись положеннями Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо трьох малолітніх дітей, що є підставою для позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про відсутність достатніх та беззаперечних доказів свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які є виключною підставою для позбавлення батьківських прав. Зважаючи на інтереси дитини та можливість виправлення поведінки батька, суд обмежився попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина.
Позов про позбавлення батьківських прав та зміну заходів впливу на неналежного батька
Мотивація суду
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність виключних підстав для крайньої міри у вигляді позбавлення батьківських прав, проте встановив необхідність зміни рішення суду першої інстанції шляхом попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків та покладення контролю за їх виконанням на орган опіки та піклування.
Позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на малолітніх дітей
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання малолітніх дітей, що є підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції порушив правила територіальної підсудності, оскільки відповідачка була зареєстрована в іншому районі міста, а фактичне місце проживання без реєстрації не має процесуального значення для визначення підсудності. Водночас апеляційний суд визнав право ТЦК та СП на апеляційне оскарження рішення через його вплив на питання надання відстрочки від мобілізації. Оскільки рішення ухвалено незаконним судом, воно підлягає скасуванню з…
Позов про позбавлення батьківських прав
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки позивачем не було доведено факт свідомої, умисної та винної поведінки відповідача, спрямованої на ухилення від виконання батьківських обов'язків. Сам по собі факт проживання дітей з батьком та окреме проживання матері, за відсутності доказів жорстокого поводження чи протиправних дій, не є достатньою підставою для застосування виняткового заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав. Крім того, висновок органу опіки та піклування…
Визначення місця проживання малолітніх дітей
Мотивація суду
Суд виходив з найкращих інтересів малолітніх дітей, встановивши, що вони з народження проживають за місцем реєстрації батька у звичному середовищі, де їм створено належні побутові умови, за ними доглядають бабуся та друга дружина батька. Доводи матері про штучність позову військовослужбовця з метою звільнення зі служби є необґрунтованими припущеннями. Визначення місця проживання з батьком не позбавляє матір батьківських прав та права на спілкування з дітьми.
Про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
Мотивація суду
Суд встановив наявність підстав для відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення батьківських прав та задовольнив позов у цій частині разом із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини. Питання подальшого влаштування дитини покладено на орган опіки та піклування.
Позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої доньки
Мотивація суду
Апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, оскільки матеріали справи свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дитини відповідно до вимог сімейного законодавства. У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Приклад розбору зі спорів про дітей за рішеннями 2022–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям охоплює спори щодо виховання дітей і здійснення батьківських прав: визначення місця проживання дитини, участь у вихованні того з батьків, хто проживає окремо, позбавлення та поновлення батьківських прав, відібрання дитини без позбавлення прав, надання дозволу на її тимчасовий виїзд за межі України, повернення дитини до держави постійного проживання. Сторонами є мати і батько, а також інші родичі та особи, які фактично виховують дитину; до участі залучають орган опіки та піклування, а у визначених законом випадках — прокурора.
Вимоги заявляють у позовному провадженні цивільного судочинства: визначити, з ким із батьків проживатиме дитина, усунути перешкоди у спілкуванні та встановити способи участі у вихованні і час спілкування, позбавити батьківських прав або поновити їх, відібрати дитину без позбавлення прав, надати дозвіл на виїзд без згоди другого з батьків, повернути дитину до держави постійного проживання за Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Поряд із позовом розглядають заяви про забезпечення позову — заборону змінювати місце проживання дитини або вивозити її за межі України до ухвалення рішення.
Суд досліджує умови проживання і виховання, які здатна забезпечити кожна зі сторін, особисту прихильність дитини, її вік і стан здоров'я, ставлення батьків до виконання своїх обов'язків та систематичність ухилення від них, висновок органу опіки та піклування і висловлену думку самої дитини; вирішальним критерієм лишаються найкращі інтереси дитини. Справи про місце проживання та участь у вихованні здебільшого завершуються задоволенням позову повністю або частково з установленням графіка спілкування, тоді як позбавлення батьківських прав застосовують як крайній захід: за недоведеності свідомого ухилення у позові відмовляють або обмежуються відібранням дитини без позбавлення прав.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 157 Сімейний кодекс України
Установлює, що питання виховання дитини батьки вирішують спільно, і визначає умови тимчасового виїзду дитини за межі України тим з батьків, з ким вона проживає.
zakon.rada.gov.uaст. 150 Сімейний кодекс України
Називає обов'язки батьків: виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Саме невиконання цих обов'язків суд перевіряє у справах про позбавлення прав.
zakon.rada.gov.uaст. 165 Сімейний кодекс України
Називає, хто може подати позов про позбавлення батьківських прав: другий з батьків, опікун, особа, у сім'ї якої живе дитина, заклад охорони здоров'я, орган опіки, прокурор і сама дитина після чотирнадцяти років.
zakon.rada.gov.uaст. 164 Сімейний кодекс України
Містить вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав: ухилення від обов'язків з виховання дитини та здобуття нею середньої освіти, жорстоке поводження, хронічний алкоголізм чи наркоманія, експлуатація.
zakon.rada.gov.uaст. 166 Сімейний кодекс України
Визначає наслідки позбавлення батьківських прав: особа втрачає особисті немайнові права щодо дитини і право на утримання від неї в майбутньому, але не звільняється від обов'язку утримувати дитину.
zakon.rada.gov.uaст. 171 Сімейний кодекс України
Зобов'язує вислухати дитину, яка може висловити свою думку, у справах, що стосуються її життя; суд може вирішити спір усупереч цій думці, якщо цього вимагають інтереси дитини.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Перелік підстав у ст. 164 Сімейного кодексу є вичерпним: батьки без поважної причини не забрали дитину із закладу охорони здоров'я і протягом шести місяців не виявляли батьківського піклування, ухиляються від виконання обов'язків з виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини або засуджені за умисне кримінальне правопорушення щодо неї. Ухилення має бути свідомим і систематичним, тому саму лише заборгованість зі сплати аліментів без доказів усунення від виховання суди визнають недостатньою. Позбавлення застосовують як крайній захід: за наявності підстав суд може обмежитися відібранням дитини без позбавлення батьківських прав за ст. 170 того самого кодексу.
Тимчасовий виїзд дитини за межі України належить до питань, які батьки вирішують спільно (ст. 157 Сімейного кодексу). За відсутності згоди той з батьків, з ким проживає дитина, подає позов про надання дозволу на виїзд без згоди другого; у рішенні зазначають країну, мету та строк поїздки, а дозвіл, як правило, обмежують конкретною поїздкою або періодом. Законодавство про порядок виїзду за кордон окремо називає випадки, коли згода другого з батьків не потрібна: зокрема визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним, позбавлення батьківських прав, наявність заборгованості зі сплати аліментів за визначений законом період.
Спори про дітей розглядають місцеві загальні суди в порядку цивільного судочинства, за загальним правилом — за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Участь органу опіки та піклування у справах про позбавлення і поновлення батьківських прав, відібрання дитини, визначення місця її проживання та участь у вихованні є обов'язковою: орган подає письмовий висновок, складений на підставі обстеження умов проживання. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини, але зобов'язаний навести мотиви незгоди (ст. 19 Сімейного кодексу).
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана — цього вимагає ст. 171 Сімейного кодексу, і думка враховується, якщо вона відповідає інтересам дитини. За ст. 160 того самого кодексу місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, а після чотирнадцяти років дитина визначає його самостійно. Суд може ухвалити рішення всупереч висловленій думці, якщо дійде висновку, що вона суперечить інтересам дитини або сформована під впливом одного з батьків.
Повернення дитини до держави постійного проживання регулює Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, учасницею якої є Україна. Заяву подають через центральний орган — Міністерство юстиції — або безпосередньо до суду держави, де перебуває дитина, і цей суд вирішує лише питання повернення, а не того, з ким дитина проживатиме далі. У поверненні відмовляють з підстав, передбачених конвенцією, зокрема за серйозного ризику заподіяння дитині шкоди або коли дитина прижилася у новому середовищі, а від переміщення сплив передбачений конвенцією річний строк. Якщо дитину без правових підстав утримує інша особа, батьки можуть вимагати її відібрання за ст. 163 Сімейного кодексу, а наслідки самочинної зміни місця проживання дитини одним із батьків урегульовані ст. 162 того самого кодексу.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.