Судова практика зі справ про борги і безпідставно набуті кошти
Стягнення боргу за зобов'язаннями і повернення безпідставно набутих коштів. Сторони — кредитори й боржники.
- 252 504
- справ у реєстрі
- 5 081
- розібране рішення
- 2010–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 2 918 рішень · розподіл за 2 918 розібраними рішеннями по суті з 252 504 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 755 · перегляд в апеляції чи касації — 1 408
Найчастіший результат — позов задоволено: 49 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
до 2016: 85 376
Колонка — рішення напряму за рік.
Що ближче до вашої ситуації?
Рішення з мотивуванням суду
Стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 300000,00 грн
Мотивація суду
Суд встановив наявність підстав для стягнення безпідставно набутих грошових коштів відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач не надав доказів правомірності набуття коштів, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у формі заочного рішення.
Стягнення регламентної виплати та витрат на збір документів у зв'язку з відпадінням правової підстави для їх отримання
Мотивація суду
Суд дійшов висновку, що після закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення у водія, правова підстава для отримання регламентної виплати відпала, оскільки в особи не виникла цивільно-правова відповідальність, що є підставою для стягнення коштів за статтею 1212 ЦК України. Водночас вимоги про стягнення витрат на експерта у розмірі 850 грн задоволенню не підлягають, оскільки ці кошти були сплачені іншій особі (ФОП) і не є майном…
Стягнення грошових коштів у розмірі 320 820,00 грн
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Стягнення безпідставно набутих коштів внаслідок помилкового переказу на банківську картку
Мотивація суду
Суд встановив факт помилкового переказу позивачем коштів на банківський рахунок відповідача за відсутності між ними договірних відносин. Оскільки відповідач безпідставно набув кошти та не надав доказів законності їх отримання, позов про їх стягнення разом із 3% річних та інфляційними втратами підлягає задоволенню.
Стягнення суми надміру виплачених коштів соціального характеру
Мотивація суду
Чернігівський апеляційний суд встановив підстави для скасування рішення суду першої інстанції через його незаконність та необґрунтованість. Оскільки позовні вимоги Департаменту соціальної політики є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, апеляційну скаргу задоволено повністю, скасовано попереднє рішення та ухвалено нове про стягнення надміру виплачених коштів і судових витрат.
Стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у рішенні не було допущено описки чи арифметичної помилки, оскільки математичний розрахунок складових позову в резолютивній частині (313123,44 + 146883,04 + 28186,52) дорівнює 488193 грн, а судовий збір розраховано правильно від суми задоволених вимог з урахуванням коефіцієнта 0,8. Доводи позивача фактично зводяться до незгоди з розміром стягнення, що не може вирішуватися через процедуру виправлення описки після…
Вимога про повернення добровільно сплачених аліментів за період проживання дитини з платником
Мотивація суду
Суд дійшов висновку, що добровільно перераховані кошти поза межами виконавчого провадження за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку відповідача не є безпідставним збагаченням. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, не підлягають поверненню, якщо їх виплата проведена добровільно. Крім того, аліменти є власністю дитини і витрачаються на її утримання.
Стягнення заборгованості за первісним позовом та відшкодування збитків і моральної шкоди за зустрічним позовом
Мотивація суду
Суд закрив провадження за первісним позовом на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено через недоведеність факту заподіяння збитків та відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди.
Стягнення безпідставно набутих коштів, трьох відсотків річних та інфляційних втрат
Мотивація суду
Суд встановив, що відповідачі (Державна казначейська служба України та Міністерство юстиції України) знаходяться в Печерському районі міста Києва. Оскільки позов до юридичних осіб має пред'являтися за їхнім місцезнаходженням, справа не підсудна Соборному районному суду міста Дніпра і підлягає передачі до Печерського районного суду міста Києва.
Спір щодо повернення коштів, які відповідач вважає виконанням зобов'язань у межах справи про банкрутство
Мотивація суду
Апеляційний суд встановив, що спірні кошти були перераховані в межах процедури банкрутства іншого підприємства, що свідчить про ймовірну належність справи до господарської юрисдикції. Суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини справи та юрисдикційну підсудність перед вжиттям заходів забезпечення позову. Ухвала скасована, оскільки питання підсудності має бути вирішене до розгляду заяви про забезпечення позову.
Приклад розбору зі справ про борги і безпідставно набуті кошти за рішеннями 2024–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям охоплює спори про повернення грошей, які одна сторона набула або зберегла за рахунок іншої без достатньої правової підстави, а також про сплату заборгованості за зобов'язаннями. Сторонами таких спорів є фізичні особи, позичальники й кредитори, підприємства та їхні контрагенти, а також органи місцевого самоврядування та платники пайових внесків.
Найпоширеніша вимога — стягнути основну суму боргу, а разом із нею інфляційні втрати та три проценти річних за час прострочення. Окрему групу становлять позови про кошти, сплачені за договором, який визнано недійсним або неукладеним. Спори за участю фізичних осіб розглядають у порядку цивільного судочинства, спори між суб'єктами господарювання — господарського.
Суд встановлює, чи існувала правова підстава для набуття або збереження коштів, чи саме відповідач збагатився за рахунок позивача і в якому розмірі. Вирішальне значення мають первинні документи про рух коштів, умови договору та правильність розрахунку заявлених нарахувань. Вимоги задовольняють повністю або частково чи відмовляють у їх задоволенні — залежно від доведеності підстави та розрахунку.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 526 Цивільний кодекс України
Зобов'язання має виконуватися належно — відповідно до умов договору, вимог закону та звичаїв ділового обороту.
zakon.rada.gov.uaст. 530 Цивільний кодекс України
Строк виконання встановлено — зобов'язання виконується у цей строк; не встановлено або визначений моментом вимоги — боржник виконує у семиденний строк від дня її пред'явлення.
zakon.rada.gov.uaч. 2 ст. 625 Цивільний кодекс України
Боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора сплачує борг з індексом інфляції за час прострочення і три проценти річних, якщо договором або законом не встановлено інший розмір.
zakon.rada.gov.uaст. 1212 Цивільний кодекс України
Хто без достатньої правової підстави набув або зберіг майно за рахунок іншої особи, зобов'язаний його повернути; правило діє і тоді, коли підстава відпала згодом.
zakon.rada.gov.uaст. 1213 Цивільний кодекс України
Безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі, а за неможливості — відшкодовується його вартість.
zakon.rada.gov.uaст. 1215 Цивільний кодекс України
Безпідставно виплачені зарплата, пенсія, аліменти не повертаються, якщо виплату проведено добровільно, без рахункової помилки платника і недобросовісності одержувача.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Це гроші чи майно, які особа отримала або зберегла за рахунок іншої без договору, закону чи іншої правової підстави, а також випадки, коли така підстава відпала згодом. Стаття 1212 Цивільного кодексу зобов'язує повернути набуте. Правило застосовують незалежно від того, чи є вина набувача у виникненні такої ситуації.
Так. Частина друга статті 625 Цивільного кодексу дає кредиторові право вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних від простроченої суми. Інший розмір процентів може бути встановлений договором або законом, а договором — також неустойка. Кожну складову потрібно розрахувати й обґрунтувати окремо.
За загальним правилом статті 1215 Цивільного кодексу такі виплати поверненню не підлягають. Винятками є рахункова помилка платника та недобросовісність одержувача, і довести їх зобов'язана сторона, яка вимагає повернення. Тому в подібних спорах ключовим є не сам факт переплати, а її причина.
Підставою вимоги стає відпадіння правової підстави платежу, і до відносин застосовують норми про повернення безпідставно набутого. Майно повертається в натурі, а якщо це неможливо — відшкодовується його вартість за статтею 1213 Цивільного кодексу. Разом з основною сумою заявляють інфляційні втрати та три проценти річних за час прострочення повернення коштів.
За статтею 530 Цивільного кодексу, коли строк виконання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор може вимагати виконання у будь-який час, а боржник має виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Тому вимогу варто оформити письмово і зафіксувати її вручення. Саме від закінчення цього строку відліковують прострочення та пов'язані з ним нарахування.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.
Порахувати для своєї справи:Калькулятор інфляційних втрат і процентів річнихКалькулятор пені за прострочення оплати
Суміжні напрями
- Судова практика зі справ про шахрайство — Гроші, віддані без договору і неповернені, — це межа між ст. 190 КК і звичайним боргом: умисел на заволодіння доводять окремо, а сам борг стягують цивільним позовом незалежно від долі провадження.