Судова практика зі справ про борги і безпідставно набуті кошти
Стягнення боргу за зобов'язаннями і повернення безпідставно набутих коштів. Сторони — кредитори й боржники.
- 252 365
- справ у реєстрі
- 4 957
- розібраних рішень
- 2010–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 2 817 рішень · розподіл за 2 817 розібраними рішеннями по суті з 252 365 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 755 · перегляд в апеляції чи касації — 1 385
Найчастіший результат — позов задоволено: 48 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
до 2016: 85 376
Колонка — рішення напряму за рік.
Що ближче до вашої ситуації?
Рішення з мотивуванням суду
Стягнення безпідставно збережених коштів за спожиту електричну енергію та послуги з її розподілу у розмірі 61 647, 54 грн
Мотивація суду
Суд встановив, що відповідач є фактичним користувачем та балансоутримувачем державного майна з 01.01.2026, однак договори про постачання та розподіл електричної енергії не були переоформлені, тому оплату за спожиту електроенергію здійснював позивач. У зв'язку з відсутністю зустрічного відшкодування та доказів правомірного утримання коштів, відповідач безпідставно зберіг кошти за рахунок позивача на суму 61 647, 54 грн. Оскільки відповідач не скористався правом на подання відзиву, позовні…
Стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат та суми забезпечення виконання договору за договором поставки
Мотивація суду
Суд встановив факт виконання позивачем зобов'язань за договором поставки, хоча й з простроченням, що виключає право відповідача на стягнення забезпечення виконання договору (банківської гарантії). Відповідач частково прострочив оплату за однією з партій товару, тому вимоги про стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню в частині, що відповідає періоду прострочення. Водночас вимоги щодо інфляційних втрат та частини пені суд відхилив через перерахунок та відсутність підстав.
Законність зупинення провадження у господарській справі про стягнення пайової участі та інфляційних втрат до закінчення перегляду подібних справ об'єднаною палатою Верховного Суду
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що правові висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 903/953/25 та № 922/2047/25 щодо визначення моменту обчислення пайової участі мають істотне значення для правильного вирішення даного спору. Зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованим та спрямованим на забезпечення…
Стягнення неправомірно отриманої (надміру виплаченої) пенсії по інвалідності у зв'язку зі скасуванням рішення МСЕК
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що пенсія не підлягає поверненню, оскільки позивачем не доведено наявності рахункової помилки з боку виплатної організації чи недобросовісності з боку набувача (пенсіонера). Скасування рішення МСЕК про встановлення інвалідності саме по собі не свідчить про зловживання з боку отримувача пенсії, а тому виплачені кошти як засіб до існування поверненню не підлягають.
Повернення безпідставно набутих коштів, стягнутих за виконавчим написом нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є набувачем спірних коштів і не є належним відповідачем у спорах про повернення безпідставно набутого майна банком, що ліквідується. Сам факт здійснення ліквідаційних повноважень не переносить на Фонд зобов'язання банку з повернення коштів.
Стягнення суми надміру виплаченої пенсії внаслідок помилки пенсійного органу
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки Пенсійний фонд не довів наявність зловживань чи недобросовісності з боку відповідача при перерахунку пенсії. Переплата виникла внаслідок внутрішньої помилки самого органу ПФУ, а ризик такої помилки має покладатися на державу, тому відповідно до ст. 1215 ЦК України кошти поверненню не підлягають.
Стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки факт використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів підтверджений матеріалами справи, а тому на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають стягненню безпідставно збережені кошти. Водночас суд визнав обґрунтованим розрахунок збитків, здійснений комісією органу місцевого самоврядування за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 на суму 300473,45 грн, тоді як нарахування за решту періоду…
Стягнення заборгованості за первісним позовом та відшкодування збитків і моральної шкоди за зустрічним позовом
Мотивація суду
Суд закрив провадження за первісним позовом на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено через недоведеність факту заподіяння збитків та відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди.
Стягнення безпідставно набутих коштів, трьох відсотків річних та інфляційних втрат
Мотивація суду
Суд встановив, що відповідачі (Державна казначейська служба України та Міністерство юстиції України) знаходяться в Печерському районі міста Києва. Оскільки позов до юридичних осіб має пред'являтися за їхнім місцезнаходженням, справа не підсудна Соборному районному суду міста Дніпра і підлягає передачі до Печерського районного суду міста Києва.
Спір щодо повернення коштів, які відповідач вважає виконанням зобов'язань у межах справи про банкрутство
Мотивація суду
Апеляційний суд встановив, що спірні кошти були перераховані в межах процедури банкрутства іншого підприємства, що свідчить про ймовірну належність справи до господарської юрисдикції. Суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини справи та юрисдикційну підсудність перед вжиттям заходів забезпечення позову. Ухвала скасована, оскільки питання підсудності має бути вирішене до розгляду заяви про забезпечення позову.
Приклад розбору зі справ про борги і безпідставно набуті кошти за рішеннями 2024–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям охоплює спори про повернення грошей, які одна сторона набула або зберегла за рахунок іншої без достатньої правової підстави, а також про сплату заборгованості за зобов'язаннями. Сторонами таких спорів є фізичні особи, позичальники й кредитори, підприємства та їхні контрагенти, а також органи місцевого самоврядування та платники пайових внесків.
Найпоширеніша вимога — стягнути основну суму боргу, а разом із нею інфляційні втрати та три проценти річних за час прострочення. Окрему групу становлять позови про кошти, сплачені за договором, який визнано недійсним або неукладеним. Спори за участю фізичних осіб розглядають у порядку цивільного судочинства, спори між суб'єктами господарювання — господарського.
Суд встановлює, чи існувала правова підстава для набуття або збереження коштів, чи саме відповідач збагатився за рахунок позивача і в якому розмірі. Вирішальне значення мають первинні документи про рух коштів, умови договору та правильність розрахунку заявлених нарахувань. Вимоги задовольняють повністю або частково чи відмовляють у їх задоволенні — залежно від доведеності підстави та розрахунку.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 526 Цивільний кодекс України
Зобов'язання має виконуватися належно — відповідно до умов договору, вимог закону та звичаїв ділового обороту.
zakon.rada.gov.uaст. 530 Цивільний кодекс України
Строк виконання встановлено — зобов'язання виконується у цей строк; не встановлено або визначений моментом вимоги — боржник виконує у семиденний строк від дня її пред'явлення.
zakon.rada.gov.uaч. 2 ст. 625 Цивільний кодекс України
Боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора сплачує борг з індексом інфляції за час прострочення і три проценти річних, якщо договором або законом не встановлено інший розмір.
zakon.rada.gov.uaст. 1212 Цивільний кодекс України
Хто без достатньої правової підстави набув або зберіг майно за рахунок іншої особи, зобов'язаний його повернути; правило діє і тоді, коли підстава відпала згодом.
zakon.rada.gov.uaст. 1213 Цивільний кодекс України
Безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі, а за неможливості — відшкодовується його вартість.
zakon.rada.gov.uaст. 1215 Цивільний кодекс України
Безпідставно виплачені зарплата, пенсія, аліменти не повертаються, якщо виплату проведено добровільно, без рахункової помилки платника і недобросовісності одержувача.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Це гроші чи майно, які особа отримала або зберегла за рахунок іншої без договору, закону чи іншої правової підстави, а також випадки, коли така підстава відпала згодом. Стаття 1212 Цивільного кодексу зобов'язує повернути набуте. Правило застосовують незалежно від того, чи є вина набувача у виникненні такої ситуації.
Так. Частина друга статті 625 Цивільного кодексу дає кредиторові право вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних від простроченої суми. Інший розмір процентів може бути встановлений договором або законом, а договором — також неустойка. Кожну складову потрібно розрахувати й обґрунтувати окремо.
За загальним правилом статті 1215 Цивільного кодексу такі виплати поверненню не підлягають. Винятками є рахункова помилка платника та недобросовісність одержувача, і довести їх зобов'язана сторона, яка вимагає повернення. Тому в подібних спорах ключовим є не сам факт переплати, а її причина.
Підставою вимоги стає відпадіння правової підстави платежу, і до відносин застосовують норми про повернення безпідставно набутого. Майно повертається в натурі, а якщо це неможливо — відшкодовується його вартість за статтею 1213 Цивільного кодексу. Разом з основною сумою заявляють інфляційні втрати та три проценти річних за час прострочення повернення коштів.
За статтею 530 Цивільного кодексу, коли строк виконання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор може вимагати виконання у будь-який час, а боржник має виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Тому вимогу варто оформити письмово і зафіксувати її вручення. Саме від закінчення цього строку відліковують прострочення та пов'язані з ним нарахування.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.
Суміжні напрями
- Судова практика зі справ про шахрайство — Гроші, віддані без договору і неповернені, — це межа між ст. 190 КК і звичайним боргом: умисел на заволодіння доводять окремо, а сам борг стягують цивільним позовом незалежно від долі провадження.