Судова практика зі справ про борги і безпідставно набуті кошти

Суд встановив наявність підстав для стягнення безпідставно набутих грошових коштів відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач не надав доказів правомірності набуття коштів, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у формі заочного рішення.

Суд дійшов висновку, що після закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення у водія, правова підстава для отримання регламентної виплати відпала, оскільки в особи не виникла цивільно-правова відповідальність, що є підставою для стягнення коштів за статтею 1212 ЦК України. Водночас вимоги про стягнення витрат на експерта у розмірі 850 грн задоволенню не підлягають, оскільки ці кошти були сплачені іншій особі (ФОП) і не є майном…

Суд встановив факт помилкового переказу позивачем коштів на банківський рахунок відповідача за відсутності між ними договірних відносин. Оскільки відповідач безпідставно набув кошти та не надав доказів законності їх отримання, позов про їх стягнення разом із 3% річних та інфляційними втратами підлягає задоволенню.

Чернігівський апеляційний суд встановив підстави для скасування рішення суду першої інстанції через його незаконність та необґрунтованість. Оскільки позовні вимоги Департаменту соціальної політики є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, апеляційну скаргу задоволено повністю, скасовано попереднє рішення та ухвалено нове про стягнення надміру виплачених коштів і судових витрат.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у рішенні не було допущено описки чи арифметичної помилки, оскільки математичний розрахунок складових позову в резолютивній частині (313123,44 + 146883,04 + 28186,52) дорівнює 488193 грн, а судовий збір розраховано правильно від суми задоволених вимог з урахуванням коефіцієнта 0,8. Доводи позивача фактично зводяться до незгоди з розміром стягнення, що не може вирішуватися через процедуру виправлення описки після…

Суд дійшов висновку, що добровільно перераховані кошти поза межами виконавчого провадження за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку відповідача не є безпідставним збагаченням. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, не підлягають поверненню, якщо їх виплата проведена добровільно. Крім того, аліменти є власністю дитини і витрачаються на її утримання.

Суд закрив провадження за первісним позовом на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено через недоведеність факту заподіяння збитків та відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди.

Суд встановив, що відповідачі (Державна казначейська служба України та Міністерство юстиції України) знаходяться в Печерському районі міста Києва. Оскільки позов до юридичних осіб має пред'являтися за їхнім місцезнаходженням, справа не підсудна Соборному районному суду міста Дніпра і підлягає передачі до Печерського районного суду міста Києва.

Апеляційний суд встановив, що спірні кошти були перераховані в межах процедури банкрутства іншого підприємства, що свідчить про ймовірну належність справи до господарської юрисдикції. Суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини справи та юрисдикційну підсудність перед вжиттям заходів забезпечення позову. Ухвала скасована, оскільки питання підсудності має бути вирішене до розгляду заяви про забезпечення позову.