Судова практика зі справ про шахрайство
Заволодіння майном обманом чи зловживанням довірою, привласнення і розтрата. Сторони — обвинувачений, потерпілий і прокурор.
- 62 692
- справ у реєстрі
- 4 665
- розібраних рішень
- 2019–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 1 323 рішень · розподіл за 1 323 розібраними рішеннями по суті з 62 692 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 2 143 · перегляд в апеляції чи касації — 1 199
Найчастіший результат — обвинувальний вирок: 92 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
Колонка — рішення напряму за рік.
Рішення з мотивуванням суду
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд встановив, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за який становить 3 роки. Оскільки з моменту внесення відомостей до ЄРДР (11.12.2021) минуло понад три роки, а особу, яка його вчинила, не встановлено і підозру нікому не вручено, провадження підлягає закриттю.
Затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні про шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки під виглядом збору коштів на ЗСУ
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки обвинувачений беззастережно визнав вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину та повністю добровільно відшкодував завдані збитки. Угода відповідає вимогам Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а узгоджене сторонами покарання відповідає ступеню тяжкості правопорушення.
Обвинувачення у підробленні документів, їх використанні, поданні завідомо підробленого доказу до суду та замаху на шахрайство в особливо великих розмірах
Мотивація суду
Суд встановив, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом причетність обвинуваченого до підроблення договору позики та його обізнаність про підробку на момент звернення до суду. Сама по собі участь у цивільному спорі та подання документа, чий підпис згодом визнано підробленим іншою особою, не утворює складу злочинів щодо подання завідомо підробленого доказу та замаху на шахрайство за відсутності доведеного умислу на обман. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь…
Обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні під час виконання будівельних робіт
Мотивація суду
Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала достатніх і допустимих доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні інкримінованих злочинів. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення тлумачаться на користь обвинуваченої відповідно до принципу презумпції невинуватості.
Апеляційне оскарження вироку в частині правильності призначення покарання та покладення обов'язків при пробаційному нагляді
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що місцевий суд при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду помилково не поклав на обвинувачену обов'язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, безпосередньо при призначенні основного покарання, а визначив їх лише за сукупністю вироків. Оскільки це є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового ви.
Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП внаслідок порушення правил дорожнього руху
Мотивація суду
Суд встановив наявність складу правопорушення за ст.124 КУпАП в діях водія, який через недотримання безпечного інтервалу допустив зіткнення з причепом. Водночас, враховуючи відсутність суспільно-небезпечних наслідків, характер правопорушення та особу порушника, суд застосував ст.22 КУпАП і звільнив його від відповідальності через малозначність, оголосивши усне зауваження.
Апеляційна скарга прокурора на правильність призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції безпідставно не врахував вирок іншого суду лише через те, що він не набрав законної сили на день ухвалення вироку. Оскільки злочини у цій справі були вчинені до постановлення попереднього вироку, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність призначення остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із урахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від…
Оскарження вироку в частині застосування правил призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 70 КК України) без призначення додаткового покарання.
Мотивація суду
Суд першої інстанції не врахував, що попередній вирок у частині покарання був змінений вироком апеляційного суду, яким обвинуваченій призначено обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Застосовуючи принцип поглинення покарань за ч. 4 ст. 70 КК України, суд не мав права змінювати вид та розмір покарання за попереднім вироком або не призначати додаткове покарання. Водночас доводи прокурора щодо порядку обчислення строку покарання відхилено, оскільки місцевий суд коректно…
Закриття кримінальної справи щодо шахрайства у зв'язку із закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд встановив, що з моменту вчинення інкримінованого підсудному тяжкого злочину (у період з серпня по грудень 2006 року) минуло понад десять років. Оскільки від підсудного надійло відповідне клопотання, а прокурор не заперечував, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи.
Кримінальне обвинувачення у шахрайстві, вчиненому суддею шляхом обману щодо впливу на судове рішення.
Мотивація суду
Суд визнав обвинуваченого винним у шахрайстві, оскільки докази підтвердили факт обману потерпілої щодо можливості впливу на рішення іншого суду за грошову винагороду. Оскільки з моменту вчинення злочину минуло понад 5 років, суд звільнив особу від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності, попри заперечення обвинуваченого.
Приклад розбору зі справ про шахрайство за рішеннями 2022–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям об'єднує кримінальні провадження про заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, а також про привласнення, розтрату майна та заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Обвинувачення підтримує прокурор, а матеріали до суду готує орган досудового розслідування; протилежну сторону становлять обвинувачений і його захисник, а особа, якій завдано шкоди, бере участь як потерпілий.
Найчастіше це справи про обман під час купівлі-продажу та надання послуг, отримання завдатку чи передоплати без наміру виконати домовлене, заволодіння коштами з банківського рахунку та обман через оголошення в мережі. Окрему групу становлять справи про розтрату довірених коштів і майна підприємства службовими особами. Поряд із вироками сюди належать ухвали про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору та перегляди в апеляційній і касаційній інстанціях.
Ключове питання практики — межа між кримінальним обманом і цивільно-правовим невиконанням зобов'язання: суд з'ясовує, чи існував умисел не виконувати домовлене вже на момент одержання майна, чи були реальні можливості виконати обіцяне і як особа поводилася далі. Значення мають розписки й договори, виписки за рахунком, листування та показання потерпілого. Кваліфікація залежить від розміру шкоди, повторності та вчинення діяння за попередньою змовою, а вимогу про відшкодування потерпілий заявляє цивільним позовом у самому провадженні.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 190 Кримінальний кодекс України
Визначає шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
zakon.rada.gov.uaч. 2 ст. 190 Кримінальний кодекс України
Посилює відповідальність за шахрайство, вчинене повторно чи за попередньою змовою групою осіб або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
zakon.rada.gov.uaч. 3 ст. 190 Кримінальний кодекс України
Охоплює шахрайство у великих розмірах і вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
zakon.rada.gov.uaст. 191 Кримінальний кодекс України
Карає привласнення чи розтрату майна, яке було ввірене особі або перебувало в її віданні, а також заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
zakon.rada.gov.uaст. 610 Цивільний кодекс України
Називає порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов — підстава цивільної, а не кримінальної відповідальності.
zakon.rada.gov.uaст. 1166 Цивільний кодекс України
Зобов'язує особу, яка завдала майнової шкоди неправомірними діями, відшкодувати її в повному обсязі — на цій нормі стоїть цивільний позов потерпілого.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Саме по собі неповернення боргу чи невиконання договору є цивільним порушенням за ст. 610 Цивільного кодексу. Кримінальна відповідальність за ст. 190 Кримінального кодексу настає лише тоді, коли умисел не виконувати домовлене існував уже на момент одержання майна або коштів. Про такий умисел свідчать завідомо неправдиві відомості про себе чи предмет угоди, відсутність реальної можливості виконання та розпорядження одержаним на власні потреби.
Заволодіння коштами через обман власника рахунку кваліфікують як шахрайство, а якщо його вчинено шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки — за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу. Для провадження важать виписка за рахунком, дані про отримувача переказу, збережене листування та запис розмови. Повідомлення банку про операцію і звернення до поліції роблять невідкладно: від цього залежить можливість відстежити рух коштів.
У шахрайстві потерпілий передає майно добровільно, але під впливом обману чи зловживання довірою. У привласненні та розтраті за ст. 191 Кримінального кодексу майно вже правомірно перебуває у віданні особи — вона одержала його за посадою, за договором або як матеріально відповідальна особа, — і лише потім обернула на свою користь. Від цієї різниці залежать і стаття обвинувачення, і коло доказів: у другому випадку досліджують документи про ввірення майна та службові повноваження.
Основний склад ст. 190 Кримінального кодексу доповнюють кваліфікуючі ознаки: вчинення діяння повторно, за попередньою змовою групою осіб або заподіяння значної шкоди потерпілому, а далі — заволодіння у великому чи особливо великому розмірі. Значну шкоду примітка до ст. 185 кодексу визначає з урахуванням матеріального становища потерпілого і суми збитків, а великий та особливо великий розміри — кратністю неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Від частини статті залежать і суворість покарання, і строки давності.
Вимогу про відшкодування майнової шкоди потерпілий заявляє цивільним позовом у самому кримінальному провадженні, а підставою є ст. 1166 Цивільного кодексу; окремо звертатися до суду в порядку цивільного судочинства не обов'язково. Такий позов подають до початку судового розгляду, і судовим збором він не оплачується. Суд вирішує його разом із питанням винуватості, а для забезпечення відшкодування на майно обвинуваченого може бути накладено арешт.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.
Суміжні напрями
- Судова практика зі справ про борги і безпідставно набуті кошти — Гроші, віддані без договору і неповернені, — це межа між ст. 190 КК і звичайним боргом: умисел на заволодіння доводять окремо, а сам борг стягують цивільним позовом незалежно від долі провадження.
- Судова практика зі справ про кредити — Кредит, узятий на чужі документи, і кредит, який просто не платять, — різні справи: перше йде як шахрайство за ст. 190 КК, друге лишається спором із банком про суму і відсотки.