Судова практика зі справ про шахрайство
Заволодіння майном обманом чи зловживанням довірою, привласнення і розтрата. Сторони — обвинувачений, потерпілий і прокурор.
Як закінчуються кримінальні справи
Розклад результатів і як рахувалиЗгорнути
Відсотки — частка з 1 504 рішень · розподіл за 1 504 розібраними рішеннями по суті з 63 386 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 2 192 · перегляд в апеляції чи касації — 935 · клопотання чи скарга в провадженні — 323
Найчастіший результат — обвинувальний вирок: 90 % рішень по суті
А що буде у вашій справі?
- 63 386
- справ у реєстрі
- 4 954
- розібрані рішення
- 2019–2026
- роки ухвалених рішень
- оновлено
- 06.11.2026
Скільки рішень за роками
Колонка — рішення напряму за рік.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 190 Кримінальний кодекс України
Визначає шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціч. 2 ст. 190 Кримінальний кодекс України
Посилює відповідальність за шахрайство, вчинене повторно чи за попередньою змовою групою осіб або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціч. 3 ст. 190 Кримінальний кодекс України
Охоплює шахрайство у великих розмірах і вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 191 Кримінальний кодекс України
Карає привласнення чи розтрату майна, яке було ввірене особі або перебувало в її віданні, а також заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 610 Цивільний кодекс України
Називає порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов — підстава цивільної, а не кримінальної відповідальності.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 1166 Цивільний кодекс України
Зобов'язує особу, яка завдала майнової шкоди неправомірними діями, відшкодувати її в повному обсязі — на цій нормі стоїть цивільний позов потерпілого.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладці
Рішення з мотивуванням суду
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи та закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд встановив, що під час досудового розслідування не вдалося встановити особу, яка вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України. Оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад три роки, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, що є підставою для закриття провадження згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Кримінальне правопорушення щодо заволодіння бюджетними коштами гранту шляхом обману, службового підроблення та використання підроблених документів
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих злочинів на підставі її повного визнання та досліджених матеріалів справи. Враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, повне добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність судимостей та тяжке захворювання чоловіка, суд вирішив можливим виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України.
Обвинувачення у розтраті майна та службовому підробленні
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки сторона обвинувачення не надала достатніх і належних доказів на підтвердження наявності в його діях складу злочинів. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого відповідно до стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Призначення підготовчого судового засідання за обвинувальним актом
Мотивація суду
Суд встановив, що обвинувальний акт надійшов до суду з дотриманням вимог закону. Оскільки підстав для прийняття інших рішень на даній стадії немає, суд дійшов висновку про необхідність призначення підготовчого судового засідання.
Обвинувачення колишнього директора закладу освіти у розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні
Мотивація суду
Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованих кримінальних правопорушень (розтрати та службового підроблення). У зв'язку з недоведенням винуватості, на підставі презумпції невинуватості, обвинуваченого слід виправдати.
Клопотання про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання захисника, оскільки під час розгляду матеріалів справи було встановлено підстави для скасування арешту з частини вилученого майна, а саме грошових коштів у сумі 280000 грн, тоді як в іншій частині клопотання відмовлено через відсутність достатніх законних підстав.
Привласнення ввірених коштів підприємства продавцем-консультантом та правомірність виправдання обвинуваченої
Мотивація суду
Апеляційний суд встановив, що вина обвинуваченої у привласненні ввірених коштів повністю доведена матеріалами справи, показаннями свідків та відеозаписом, а висновок суду першої інстанції про недопустимість копій документів був передчасним. Оскільки з дня вчинення нетяжкого злочину минуло понад п'ять років, суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, визнав особу винною, але звільнив від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Апеляційне оскарження вироку в частині призначеного покарання за вчинення шахрайства
Мотивація суду
Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора через невідповідність призначеного судом першої інстанції покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухваливши новий вирок, суд призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, звільнивши особу від його відбування з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
Закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи та закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд встановив, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а особа, яка його вчинила, не була встановлена під час досудового розслідування. Оскільки інкриміноване діяння є нетяжким злочином, а підозра нікому не вручалася, клопотання прокурора про закриття провадження підлягає задоволенню на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Кримінальне обвинувачення у шахрайстві, вчиненому суддею шляхом обману щодо впливу на судове рішення.
Мотивація суду
Суд визнав обвинуваченого винним у шахрайстві, оскільки докази підтвердили факт обману потерпілої щодо можливості впливу на рішення іншого суду за грошову винагороду. Оскільки з моменту вчинення злочину минуло понад 5 років, суд звільнив особу від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності, попри заперечення обвинуваченого.
Приклад розбору зі справ про шахрайство за рішеннями 2022–2026
Суди, які ведуть цей напрям
- Білоцерківський міськрайонний суд Київської області 6 100
- Касаційний кримінальний суд Верховного Суду 5 937
- Вищий антикорупційний суд 5 292
- Холодногірський районний суд міста Харкова 4 695
- Обухівський районний суд Київської області 3 683
- Приморський районний суд м. Одеси 3 478
- Одеський апеляційний суд 3 174
- Вінницький міський суд Вінницької області 3 155
- Шевченківський районний суд міста Полтави 2 655
- Личаківський районний суд м. Львова 2 635
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям об'єднує кримінальні провадження про заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, а також про привласнення, розтрату майна та заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Обвинувачення підтримує прокурор, а матеріали до суду готує орган досудового розслідування; протилежну сторону становлять обвинувачений і його захисник, а особа, якій завдано шкоди, бере участь як потерпілий.
Найчастіше це справи про обман під час купівлі-продажу та надання послуг, отримання завдатку чи передоплати без наміру виконати домовлене, заволодіння коштами з банківського рахунку та обман через оголошення в мережі. Окрему групу становлять справи про розтрату довірених коштів і майна підприємства службовими особами. Поряд із вироками сюди належать ухвали про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору та перегляди в апеляційній і касаційній інстанціях.
Ключове питання практики — межа між кримінальним обманом і цивільно-правовим невиконанням зобов'язання: суд з'ясовує, чи існував умисел не виконувати домовлене вже на момент одержання майна, чи були реальні можливості виконати обіцяне і як особа поводилася далі. Значення мають розписки й договори, виписки за рахунком, листування та показання потерпілого. Кваліфікація залежить від розміру шкоди, повторності та вчинення діяння за попередньою змовою, а вимогу про відшкодування потерпілий заявляє цивільним позовом у самому провадженні.
Часті питання напряму
Саме по собі неповернення боргу чи невиконання договору є цивільним порушенням за ст. 610 Цивільного кодексу. Кримінальна відповідальність за ст. 190 Кримінального кодексу настає лише тоді, коли умисел не виконувати домовлене існував уже на момент одержання майна або коштів. Про такий умисел свідчать завідомо неправдиві відомості про себе чи предмет угоди, відсутність реальної можливості виконання та розпорядження одержаним на власні потреби.
Заволодіння коштами через обман власника рахунку кваліфікують як шахрайство, а якщо його вчинено шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки — за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу. Для провадження важать виписка за рахунком, дані про отримувача переказу, збережене листування та запис розмови. Повідомлення банку про операцію і звернення до поліції роблять невідкладно: від цього залежить можливість відстежити рух коштів.
У шахрайстві потерпілий передає майно добровільно, але під впливом обману чи зловживання довірою. У привласненні та розтраті за ст. 191 Кримінального кодексу майно вже правомірно перебуває у віданні особи — вона одержала його за посадою, за договором або як матеріально відповідальна особа, — і лише потім обернула на свою користь. Від цієї різниці залежать і стаття обвинувачення, і коло доказів: у другому випадку досліджують документи про ввірення майна та службові повноваження.
Основний склад ст. 190 Кримінального кодексу доповнюють кваліфікуючі ознаки: вчинення діяння повторно, за попередньою змовою групою осіб або заподіяння значної шкоди потерпілому, а далі — заволодіння у великому чи особливо великому розмірі. Значну шкоду примітка до ст. 185 кодексу визначає з урахуванням матеріального становища потерпілого і суми збитків, а великий та особливо великий розміри — кратністю неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Від частини статті залежать і суворість покарання, і строки давності.
Вимогу про відшкодування майнової шкоди потерпілий заявляє цивільним позовом у самому кримінальному провадженні, а підставою є ст. 1166 Цивільного кодексу; окремо звертатися до суду в порядку цивільного судочинства не обов'язково. Такий позов подають до початку судового розгляду, і судовим збором він не оплачується. Суд вирішує його разом із питанням винуватості, а для забезпечення відшкодування на майно обвинуваченого може бути накладено арешт.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.
Суміжні напрями
- Судова практика зі справ про борги і безпідставно набуті кошти — Гроші, віддані без договору і неповернені, — це межа між ст. 190 КК і звичайним боргом: умисел на заволодіння доводять окремо, а сам борг стягують цивільним позовом незалежно від долі провадження.
- Судова практика зі справ про кредити — Кредит, узятий на чужі документи, і кредит, який просто не платять, — різні справи: перше йде як шахрайство за ст. 190 КК, друге лишається спором із банком про суму і відсотки.