Судова практика зі справ про крадіжку і грабіж
Крадіжка, грабіж і розбій — заволодіння чужим майном без обману. Сторони — обвинувачений, потерпілий і прокурор.
Як закінчуються кримінальні справи
Розклад результатів і як рахувалиЗгорнути
Відсотки — частка з 6 699 рішень · розподіл за 6 699 розібраними рішеннями по суті з 569 722 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 2 644 · перегляд в апеляції чи касації — 1 374 · клопотання чи скарга в провадженні — 897
Найчастіший результат — обвинувальний вирок: 98 % рішень по суті
А що буде у вашій справі?
- 569 722
- справ у реєстрі
- 11 614
- розібраних рішень
- 2013–2026
- роки ухвалених рішень
- оновлено
- 06.11.2026
Скільки рішень за роками
до 2016: 32 224
Колонка — рішення напряму за рік.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 185 Кримінальний кодекс України
Карає таємне викрадення чужого майна; кваліфікуючими ознаками є повторність, вчинення за попередньою змовою групою осіб та проникнення у житло, інше приміщення чи сховище.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 186 Кримінальний кодекс України
Визначає грабіж як відкрите викрадення чужого майна, у тому числі поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою такого насильства.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 187 Кримінальний кодекс України
Встановлює відповідальність за розбій — напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою такого насильства.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціч. 3 ст. 185 Кримінальний кодекс України
Кваліфікує крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, — найчастіша кваліфікуюча ознака цього напряму.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 51 Кодекс України про адміністративні правопорушення
Карає дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки; дрібним воно лишається, доки вартість майна не перевищує встановленої законом частки неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладціст. 1166 Цивільний кодекс України
Зобов'язує особу, яка заподіяла майнову шкоду, відшкодувати її в повному обсязі; вина заподіювача шкоди припускається, доки він не доведе протилежного.
текст статтівідкриється на prozakony.com у новій вкладці
Рішення з мотивуванням суду
Обвинувачення у вчиненні крадіжки та несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем банківського устаткування
Мотивація суду
Суд встановив вину обвинуваченого у вчиненні крадіжки та несанкціонованого втручання в роботу банківської системи на підставі його повного визнання та зібраних доказів. Враховуючи щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди у повному обсязі та відсутність претензій з боку потерпілої, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи та закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд встановив, що з моменту вчинення тяжкого злочину минуло понад 10 років, особу, яка його вчинила, не встановлено, а підозра жодній особі не вручалась. Оскільки закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за невстановлення винної особи, наявні підстави для закриття провадження за клопотанням прокурора.
Апеляційне оскарження вироку в частині призначення покарання через незастосування обов'язкових вимог при призначенні пробаційного нагляду
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду за ч. 1 ст. 357 КК України помилково не поклав на засуджену обов'язки, передбачені імперативною нормою ч. 2 ст. 59-1 КК України. Оскільки це є неправильним застосуванням кримінального закону, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню зі скасуванням вироку в частині призначення покарання та ухваленням нового ви.
Обвинувачення у вчиненні крадіжки у великих розмірах в умовах воєнного стану та несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи банкінгу
Мотивація суду
Суд встановив, що потерпіла (мати обвинуваченого) добровільно надала сину доступ до свого облікового запису та банківських карток, а також дала дозвіл на переказ коштів для здійснення ремонтних робіт. За наявності дозволу власника майна в діях обвинуваченого відсутня об'єктивна сторона крадіжки (ч. 4 ст. 185 КК України) та несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи (ч. 5 ст. 361 КК України), оскільки він використовував відомі йому дані за згодою власника.
Клопотання про призначення повторної судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки сторона захисту не навела достатніх та обґрунтованих підстав, які б ставили під сумнів правильність висновку первинної товарознавчої експертизи. Проста незгода з результатами оцінки вартості майна не є підставою для призначення повторної експертизи, а її проведення безпідставно призведе до затягування розгляду справи.
Оскарження ухвали суду першої інстанції про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою
Мотивація суду
Суд встановив, що оскільки кримінальна справа надійшла до суду до набрання чинності КПК України 2012 року, вона розглядається за правилами КПК 1960 року. Згідно з нормами КПК 1960 року, ухвала суду про зміну запобіжного заходу під час судового розгляду не підлягає окремому апеляційному оскарженню, тому апеляції захисників не можуть бути прийняті до розгляду.
Порушення судом першої інстанції процедури підготовки кримінальної справи до апеляційного розгляду
Мотивація суду
Суд встановив, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 351 та ст. 354 КПК України 1960 року, не повідомивши належним чином учасників процесу про надходження апеляцій та не надавши їм можливості ознайомитися з ними або подати заперечення. Через ці процесуальні порушення справа не може бути розглянута по суті в апеляційному порядку і підлягає поверненню для усунення недоліків.
Оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за керування електросамокатом у стані сп'яніння
Мотивація суду
Суд встановив, що електросамокат є транспортним засобом, а ст. 130 КУпАП не розмежовує транспортні засоби на механічні та немеханічні при визначенні суб'єкта правопорушення. Оскільки факт керування у стані сп'яніння (1,24 проміле) підтверджений належними доказами, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Повернення клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого на доопрацювання
Мотивація суду
Суд задовольнив клопотання прокурора про повернення матеріалів на доопрацювання, керуючись принципом диспозитивності кримінального провадження, згідно з яким сторони є вільними у використанні своїх прав.
Клопотання прокурора про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора, оскільки підсудний заперечував проти закриття справи за нереабілітуючими обставинами (закінчення строків давності), наполягаючи на розгляді справи по суті для доведення своєї невинуватості.
Приклад розбору зі справ про крадіжку і грабіж за рішеннями 2022–2026
Суди, які ведуть цей напрям
- Київський апеляційний суд 40 980
- Приморський районний суд м. Одеси 29 941
- Херсонський міський суд Херсонської області 23 319
- Вінницький міський суд Вінницької області 22 997
- Солом'янський районний суд міста Києва 18 557
- Шевченківський районний суд міста Києва 18 033
- Харківський апеляційний суд 17 957
- Дніпровський районний суд міста Києва 17 845
- Одеський апеляційний суд 17 644
- Білоцерківський міськрайонний суд Київської області 17 426
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям об'єднує справи про заволодіння чужим майном без обману: крадіжку, грабіж і розбій, а також дрібне викрадення, за яке відповідальність настає в адміністративному порядку. Сторону обвинувачення представляє прокурор, з протилежного боку виступає обвинувачений, а майновий інтерес у справі має потерпілий, якому заподіяно шкоду.
Головне питання кваліфікації — спосіб заволодіння майном. Таємне викрадення утворює крадіжку, відкрите — грабіж; якщо винний почав діяти непомітно, але, усвідомивши, що його викрито, довів задумане до кінця, вчинене оцінюють уже як грабіж. Напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, становить розбій. Окремо суд перевіряє кваліфікуючі ознаки: повторність, вчинення за попередньою змовою групою осіб, проникнення у житло, інше приміщення чи сховище та розмір заподіяної шкоди.
Доказування будується на даних огляду місця події, показаннях потерпілого і свідків, записах камер спостереження, слідах та висновках експертиз про вартість викраденого. Вимогу про відшкодування шкоди потерпілий заявляє у самому кримінальному провадженні або окремо, у порядку цивільного судочинства, а добровільне відшкодування збитку суд ураховує серед обставин, що пом'якшують покарання. Кримінальне провадження завершується вироком, закриттям провадження або поверненням обвинувального акта прокурору, а справа про дрібне викрадення — постановою про накладення стягнення чи про закриття справи.
Часті питання напряму
Крадіжка за ст. 185 Кримінального кодексу — це таємне викрадення чужого майна, грабіж за ст. 186 того самого кодексу — відкрите. Межу проводять за сприйняттям обстановки: якщо власник, охорона чи сторонні особи усвідомлювали протиправність дій і винний це розумів, викрадення є відкритим; коли ж він помилково вважав, що діє непомітно, вчинене лишається крадіжкою. Дії, що почалися таємно, а після виявлення були доведені до кінця, кваліфікують як грабіж.
Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки розглядають за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доки вартість майна не перевищує встановленої законом частки неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Вище цієї межі, а також за наявності кваліфікуючих ознак дії оцінюють за ст. 185 Кримінального кодексу. Грабіж і розбій адміністративного відповідника не мають взагалі.
Проникнення — це незаконне входження до житла, іншого приміщення чи сховища з метою заволодіти майном. Зламу для цього не потрібно: ознака є і тоді, коли винний увійшов через незамкнені двері, підібраним ключем або обманом, назвавшись працівником комунальної служби. Якщо ж особа опинилася всередині на законних підставах і намір викрасти виник уже там, проникнення суд не визнає.
Вимогу про відшкодування майнової шкоди потерпілий заявляє у самому кримінальному провадженні — тоді її вирішують разом із питанням про винуватість — або окремо, у порядку цивільного судочинства за ст. 1166 Цивільного кодексу. Розмір шкоди підтверджують документами про вартість майна та висновком товарознавчої експертизи. Якщо майно викрали кілька осіб спільно, шкоду стягують з них солідарно.
Добровільне відшкодування завданого збитку й усунення заподіяної шкоди належать до обставин, що пом'якшують покарання за ст. 66 Кримінального кодексу, і суд ураховує їх разом із тяжкістю вчиненого та особою винного. Примирення з потерпілим прямо у переліку ст. 66 не названо, проте цей перелік не є вичерпним, а у справах про кримінальні проступки й нетяжкі злочини — зокрема про крадіжку без кваліфікуючих ознак — потерпілий і обвинувачений можуть укласти угоду про примирення, і тоді суд ухвалює вирок на підставі узгодженого покарання. За сукупності обставин, що пом'якшують покарання, суд може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 того самого кодексу. Закон такого наслідку не гарантує: питання вирішує суд у кожній справі окремо.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.