Судова практика зі справ про СЗЧ та ухилення від служби
Самовільне залишення частини, дезертирство, ухилення від призову. Сторони — держава і особа.
- 139 357
- справ у реєстрі
- 8 065
- розібраних рішень
- 2016–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 2 345 рішень · розподіл за 2 345 розібраними рішеннями по суті з 139 357 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 1 221 · перегляд в апеляції чи касації — 1 029 · інші види судочинства — 3 470
Найчастіший результат — обвинувальний вирок: 97 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
Колонка — рішення напряму за рік.
Що ближче до вашої ситуації?
Рішення з мотивуванням суду
Обвинувачення військовослужбовця у самовільному залишенні місця служби без поважних причин в умовах особливого періоду
Мотивація суду
Суд визнав вину обвинуваченого повністю доведеною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. Враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність судимостей, молодий вік, загибель батька під час захисту Батьківщини, а також наявність письмової згоди командира військової частини на продовження служби, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання та звільнив його від відбування покарання з…
Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, на підставі беззаперечного визнання ним своєї вини в порядку спрощеного провадження. Враховуючи наявність непогашеної судимості за попереднім вироком, суд призначив остаточне покарання у виді штрафу шляхом часткового/повного приєднання невідбутої частини покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України.
Апеляційна скарга прокурора на вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання за самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану
Мотивація суду
Суд першої інстанції правильно визначив основне покарання, але помилково не застосував положення ч. 3 ст. 71 КК України щодо приєднання додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного за попереднім вироком. Тому вирок суду в частині призначення покарання підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку про призначення остаточного покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-11 КУпАП на доопрацювання через неналежне оформлення
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про необхідність повернення матеріалів справи на доопрацювання, оскільки в протоколі не обґрунтовано віднесення особи до суб'єктів адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-11 КУпАП в контексті несення саме строкової служби, як того вимагає диспозиція норми. Виявлені недоліки у оформленні протоколу перешкоджають всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи.
Притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за відмову від складання Військової присяги та самовільне залишення місця служби
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про доведеність вини особи у відмові від виконання законних вимог командира щодо складання Військової присяги, оскільки це підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось самим правопорушником. Водночас у частині обвинувачення за самовільне залишення лікувального закладу провадження підлягає закриттю через відсутність належних і допустимих доказів, оскільки долучені рапорти не містили підписів, а матеріали не були належним чином оформлені після попереднього…
Визначення територіальної підсудності справи про адміністративне правопорушення
Мотивація суду
Суд встановив, що правопорушення було вчинено у місті Звягель Житомирської області. Згідно з вимогами ст. 276 КУпАП справа має розглядатися за місцем її вчинення, тому матеріали необхідно направити за підсудністю до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.
Визначення територіальної підсудності справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-10 КУпАП
Мотивація суду
Суд встановив, що відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Оскільки правопорушення вчинено в м. Звягель, справа не підсудна Коростенському міськрайонному суду та підлягає направленню за належною територіальною підсудністю до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.
Про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення через порушення правил територіальної підсудності
Мотивація суду
Суд встановив, що місце вчинення адміністративного правопорушення не відноситься до територіальної юрисдикції Миколаївського районного суду Миколаївської області. Порушення правил підсудності унеможливлює розгляд справи цим судом, тому матеріали підлягають поверненню для направлення до належного суду.
Обвинувачення у вчиненні дезертирства в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 408 КК України)
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про недоведеність вини обвинуваченого, оскільки на момент початку повномасштабного вторгнення він перебував на законних підставах поза межами частини (на вихідному), тому об'єктивна сторона дезертирства у виді самовільного залишення місця служби відсутня. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності умислу на ухилення від служби, оскільки обвинувачений підтримував зв'язок з командуванням, висловлював бажання повернутися та намагався виїхати з окупованої…
Апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання за шахрайство та ухилення від військової служби шляхом обману
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції правильно застосував статтю 69 КК України та визнав наявність пом'якшуючих обставин, проте помилково не застосував положення частини 1 статті 70 КК України про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Апеляційний суд частково задовольнив скарги прокурора та захисника, скасувавши вирок в частині покарання та ухваливши новий вирок із застосуванням повного складання покарань за обидва злочини.
Приклад розбору зі справ про СЗЧ та ухилення від служби за рішеннями 2025–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям об'єднує справи про самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство та ухилення від призову, мобілізації й військового обліку. З одного боку виступає держава в особі органу досудового розслідування, прокурора або територіального центру комплектування, з іншого — військовослужбовець чи військовозобов'язаний. Поряд із кримінальними провадженнями сюди належать і справи про адміністративні правопорушення.
У кримінальному провадженні обвинувачення стосується військових кримінальних правопорушень та ухилення від призову, а суд вирішує питання про винуватість, вид і розмір покарання. В адміністративних справах ідеться про протоколи за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію, де стягненням є штраф. Окрему групу становлять перегляди вироків судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Суд досліджує тривалість відсутності, спосіб повідомлення особи про виклик, стан здоров'я та наявність поважних причин, які виключають умисел. Значення мають документи військової частини, дані військового обліку, висновки військово-лікарської комісії й обставини, що пом'якшують покарання. Кримінальне провадження завершується вироком — зокрема обвинувальним зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, — закриттям провадження або поверненням обвинувального акта прокурору, а справа про адміністративне правопорушення — постановою про накладення стягнення чи про закриття справи.
На яких нормах стоїть напрям
ч. 5 ст. 407 Кримінальний кодекс України
Відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
zakon.rada.gov.uaст. 409 Кримінальний кодекс України
Карає ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману.
zakon.rada.gov.uaст. 336 Кримінальний кодекс України
Визначає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та на особливий період.
zakon.rada.gov.uaст. 337 Кримінальний кодекс України
Встановлює відповідальність військовозобов'язаного за ухилення від військового обліку після зробленого попередження, а також за ухилення від навчальних (перевірних) або спеціальних зборів.
zakon.rada.gov.uaст. 210-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення
Передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
zakon.rada.gov.uaст. 75 Кримінальний кодекс України
Дозволяє суду звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов'язків на іспитовий строк.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Самовільне залишення військової частини або місця служби за ст. 407 Кримінального кодексу означає відсутність без наміру назавжди припинити службу. Дезертирство за ст. 408 того ж кодексу передбачає саме мету ухилитися від служби остаточно. Різницю суд встановлює за тривалістю відсутності, поведінкою особи та доказами наміру повернутися.
Відповідальність за ухилення настає лише за умисних дій особи, тому за відсутності умислу склад правопорушення не утворюється. Стаціонарне лікування, догляд за тяжкохворим родичем чи інші обставини, що об'єктивно перешкоджали з'явитися, суд оцінює як поважні причини. Їх підтверджують медичними висновками та письмовими доказами, а не лише поясненнями особи.
Неявка на виклик та інші порушення правил військового обліку тягнуть адміністративне стягнення за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — за ст. 210-1 того самого кодексу. Якщо йдеться про ухилення від призову під час мобілізації, справу розглядають уже в кримінальному провадженні за ст. 336 Кримінального кодексу. Кваліфікацію визначають за змістом дій особи та доказами належного повідомлення про виклик.
Суд може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу, поклавши на нього визначені обов'язки на іспитовий строк. Ураховують тяжкість вчиненого, особу винного, добровільне повернення до частини та обставини, що пом'якшують покарання за ст. 66 Кримінального кодексу. Питання вирішує суд у кожній справі окремо, і закон такого наслідку не гарантує.
Добровільну явку та повернення до виконання обов'язків військової служби суд ураховує серед обставин, що пом'якшують покарання за ст. 66 Кримінального кодексу. Кримінальний кодекс також передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовця, який уперше самовільно залишив частину і добровільно повернувся до служби, за встановлених законом умов. Факт повернення підтверджують документами військової частини про прибуття до місця служби.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.