Судова практика зі справ про розірвання шлюбу
Напрям охоплює справи про розірвання шлюбу — припинення зареєстрованого шлюбу за життя подружжя. Сторонами є дружина і чоловік: один із них пред'являє позов до другого або обоє звертаються до суду зі спільною заявою. Через суд шлюб розривають тоді, коли подружжя має дітей або коли другий з подружжя не погоджується на розірвання; за відсутності дітей і за взаємної згоди, а також коли другого з подружжя визнано безвісно відсутнім чи недієздатним, шлюб розриває орган державної реєстрації актів цивільного стану.
Подружжя, яке має дітей, подає спільну заяву разом із письмовим договором про те, з ким із батьків проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той, хто проживатиме окремо, і як він здійснюватиме право на особисте виховання. Коли згоди немає, один із подружжя пред'являє позов у позовному провадженні, нерідко поєднуючи його з вимогами про поділ майна подружжя, про стягнення аліментів на дитину чи на того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, та про визначення місця проживання дитини. Окрему групу становлять справи, у яких другий з подружжя відбуває покарання у виді позбавлення волі або місце його перебування невідоме.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя і дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя, а також вживає заходів щодо примирення, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства; за спільною заявою перевіряють, чи відповідає вона дійсній волі дружини та чоловіка і чи не будуть порушені особисті та майнові права подружжя і права їхніх дітей. Такі справи здебільшого завершуються рішенням про розірвання шлюбу; відмови пов'язані переважно з обмеженнями щодо пред'явлення позову або з примиренням подружжя, а частина проваджень закінчується без вирішення вимоги по суті — зокрема залишенням заяви без розгляду через повторну неявку заявників.
- справ у реєстрі
- 1 274 658
- розібраних рішень
- 51 928
- період практики
- 2012–2026
А що буде у вашій справі?
Опишіть ситуацію своїми словами. Покажемо, як суди вирішували схожі справи і що впливало на результат. Це орієнтир, а не гарантія.
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 51 278 рішень · розподіл за 51 278 розібраними рішеннями з 1 274 658 справ
Поза розкладом по суті: процесуальні рішення — 646
Скільки таких справ за роками
- 201213 926
- 201310 839
- 20148 154
- 201513 635
- 2016281 163
- 2017284 723
- 2018342 766
- 2019332 772
- 2020272 352
- 2021265 075
- 2022221 645
- 2023306 705
- 2024311 685
- 2025286 887
- 2026174 258
Смуга — рішення напряму за рік; темніша частина — ті, що розібрано разом із текстом.
Натисніть на зірку — це реальне рішення суду
Рішення з мотивуванням суду
Визначення місця проживання дитини з батьком на його самостійному вихованні та утриманні
Мотивація суду: Суд встановив, що позов був спрямований на штучне створення підстав для відстрочки від мобілізації. Оскільки батьки уклали договір про спільне виховання, а мати не ухиляється від обов'язків, відсутні підстави для визнання факту самостійного виховання дитини батьком.
Оскарження ухвали апеляційного суду про закриття провадження у справі про розірвання шлюбу у зв'язку з відмовою від позову після смерті відповідача.
Мотивація суду: Апеляційний суд безпідставно прийняв відмову від позову після смерті відповідача та набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, не врахувавши зловживання процесуальними правами позивачкою з метою отримання грошової допомоги. Верховний Суд встановив, що оскаржувана ухвала безпосередньо впливає на права та обов'язки МОУ як розпорядника бюджетних коштів, тому скасував її та направив справу на новий розгляд до апеляції.
Розірвання шлюбу та правомірність скасування заочного рішення після смерті позивача
Мотивація суду: Верховний Суд вказав, що скасування заочного рішення про розірвання шлюбу через три роки після його ухвалення та після смерті позивача, за відсутності можливості правонаступництва, порушує принцип правової визначеності та статтю 6 Конвенції. Апеляційний суд не врахував, що формальні процесуальні порушення не повинні переважати над справедливістю та стабільністю сімейних відносин, що склалися після розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини
Мотивація суду: Суд залишив касаційну скаргу без руху, оскільки заявник не зазначив усіх учасників справи (виконавчий комітет Чернівецької міської ради) та не надав доказів надсилання копій скарги іншим учасникам процесу, що є порушенням вимог ст. 392 ЦПК України.
Розірвання шлюбу
Мотивація суду: Суд встановив, що між тими самими сторонами вже розглядається аналогічний спір про розірвання шлюбу в суді Франції. Відповідно до ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» та п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, наявність тотожного провадження в іноземній юрисдикції є підставою для залишення позову в Україні без розгляду.
Визначення підсудності справи про розірвання шлюбу між громадянами України, що проживають за кордоном
Мотивація суду: Суд відмовив у визначенні підсудності, оскільки заявник не надав належних та допустимих доказів (як-от довідки про консульський облік або легалізовані документи), що підтверджують факт постійного проживання обох сторін за межами України. Наданий договір оренди не є достатнім доказом для застосування положень статті 29 ЦПК України.
Розірвання шлюбу
Мотивація суду: Суд встановив, що наданий адвокатом електронний ордер містить посилання на інший паперовий ордер, який не був доданий до скарги. Оскільки такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для підтвердження повноважень, скарга підлягає поверненню через відсутність доказів права на її підписання.
Визначення підсудності справи про розірвання шлюбу
Мотивація суду: Суд встановив, що згідно зі ст. 29 ЦПК України, клопотання про визначення підсудності має подаватися одночасно з позовною заявою. Оскільки позивачка не додала позовну заяву до свого клопотання, суд не має правових підстав для його розгляду та вирішив повернути клопотання заявнику.
Перегляд рішення про розірвання шлюбу за нововиявленими обставинами за заявою спадкоємця померлого відповідача.
Мотивація суду: Смерть одного з подружжя унеможливлює відновлення сімейних відносин, що виключає правонаступництво у спорі про розірвання шлюбу. Суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження, проте помилився у мотивах, застосувавши присічний строк замість констатації неможливості правонаступництва.
Визначення підсудності справи про розірвання шлюбу між громадянами України, що проживають за кордоном
Мотивація суду: Оскільки обидві сторони є громадянами України, які проживають за межами України, Верховний Суд наділений повноваженнями визначити підсудність справи. Враховуючи відсутність відомостей про розгляд аналогічного спору в іноземних юрисдикційних органах, суд визначив підсудність за Рівненським районним судом Рівненської області, до якого первинно звернулася позивачка.
Так виглядає розбір. Це приклад формату — він зроблений за іншим напрямом.
Суди, які ведуть цей напрям
Справи напряму у цих судах ведуть щонайменше 10 суддів.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 105 Сімейний кодекс України
Визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання: за спільною заявою подружжя або за заявою чи позовом одного з них — рішенням суду або органом державної реєстрації актів цивільного стану.
zakon.rada.gov.uaст. 109 Сімейний кодекс України
Дозволяє подружжю, яке має дітей, подати до суду спільну заяву про розірвання разом із письмовим договором про те, з ким проживатимуть діти, про участь у забезпеченні умов їхнього життя та про особисте виховання.
zakon.rada.gov.uaст. 110 Сімейний кодекс України
Закріплює право кожного з подружжя на позов про розірвання шлюбу і забороняє пред'являти його під час вагітності дружини та протягом року після народження дитини, крім названих у ній винятків.
zakon.rada.gov.uaст. 111 Сімейний кодекс України
Зобов'язує суд вживати заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
zakon.rada.gov.uaст. 112 Сімейний кодекс України
Зобов'язує суд з'ясувати фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову і розірвати шлюб, якщо подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей.
zakon.rada.gov.uaст. 114 Сімейний кодекс України
Встановлює момент припинення шлюбу: у разі розірвання судом — день набрання чинності рішенням суду, у разі розірвання органом реєстрації — день державної реєстрації розірвання.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Подружжя, яке не має дітей, розриває шлюб за спільною заявою до органу державної реєстрації актів цивільного стану — це передбачає ст. 106 Сімейного кодексу. До суду звертаються тоді, коли подружжя має дітей: зі спільною заявою і договором про дітей за ст. 109 Сімейного кодексу або з позовом, якщо згоди на розірвання немає. Ст. 107 Сімейного кодексу окремо допускає розірвання шлюбу органом реєстрації за заявою одного з подружжя, якщо другий визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.
Згода другого з подружжя не є умовою розірвання: позов пред'являє той, хто вважає подальше спільне життя неможливим. Суд вживає заходів щодо примирення, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст. 111 Сімейного кодексу); процесуальний закон дозволяє відкласти розгляд і призначити строк для примирення. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову і розриває шлюб, якщо збереження його суперечило б інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей (ст. 112 Сімейного кодексу). Повторна неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає вирішенню справи.
За загальним правилом ст. 110 Сімейного кодексу позов у цей період не пред'являється. Та сама стаття називає винятки: протиправна поведінка одного з подружжя щодо другого або щодо дитини, яка містить ознаки кримінального правопорушення; визнання батьківства зачатої дитини іншою особою; визнання батьківства щодо народженої дитини іншою особою або виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису за рішенням суду. Обмеження стосується саме позову і не поширюється на розірвання шлюбу органом реєстрації.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду (ст. 114 Сімейного кодексу); у разі розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану — у день державної реєстрації розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили; воно надсилається до органу державної реєстрації для внесення відомостей про розірвання (ст. 115 Сімейного кодексу). Особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право надалі іменуватися ним або відновити дошлюбне прізвище (ст. 113 Сімейного кодексу).
Вимоги про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 69 Сімейного кодексу), і про стягнення аліментів на дитину можуть розглядатися в одному провадженні з вимогою про розірвання шлюбу, якщо вони пов'язані між собою; суд може і роз'єднати їх, коли спільний розгляд ускладнює вирішення справи. Право на поділ майна від розірвання шлюбу не залежить і зберігається після припинення шлюбу.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.