Судова практика з трудових спорів
До трудових спорів належать конфлікти між працівником і роботодавцем, що виникають із трудових відносин: звільнення, оплата праці, переведення, дисциплінарні стягнення, матеріальна відповідальність. Роботодавцем у таких справах може бути і приватне підприємство, і фізична особа-підприємець, і державна установа чи орган місцевого самоврядування. Позивачем зазвичай виступає працівник, рідше — роботодавець, який вимагає відшкодування завданої йому шкоди.
Найчастіші вимоги — визнати наказ про звільнення незаконним і поновити на роботі, стягнути заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за час вимушеного прогулу або за час затримки розрахунку, вихідну допомогу та відшкодування моральної шкоди. Спори найманих працівників розглядають у порядку цивільного судочинства; якщо заробітна плата нарахована, але не виплачена, вимогу можна заявити й у наказному провадженні. Спори про прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї належать до адміністративного судочинства. Окрему групу становлять справи про адміністративні правопорушення, у яких перевіряють дотримання роботодавцем законодавства про працю.
Суд досліджує підставу звільнення та порядок його проведення: чи існувала реальна підстава, чи попереджено працівника, чи запропоновано іншу наявну роботу, чи додержано гарантій для окремих категорій працівників. Окремо перевіряється розрахунок заявлених сум: середній заробіток обчислюють за встановленими правилами і в межах граничних періодів, визначених законом, а розмір моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру порушення. Вимоги задовольняють повністю або частково, частину позовів залишають без задоволення, а частина проваджень закінчується без вирішення спору по суті — примиренням сторін чи залишенням позову без розгляду.
- справ у реєстрі
- 267 058
- розібраних рішень
- 21 889
- період практики
- 2011–2026
А що буде у вашій справі?
Опишіть ситуацію своїми словами. Покажемо, як суди вирішували схожі справи і що впливало на результат. Це орієнтир, а не гарантія.
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 14 402 рішень · розподіл за 14 402 розібраними рішеннями з 267 058 справ
Поза розкладом по суті: процесуальні рішення — 7 091
Скільки таких справ за роками
- 201111 527
- 20126 488
- 20135 724
- 20144 952
- 20156 955
- 2016102 419
- 201795 533
- 201895 684
- 2019103 791
- 202088 495
- 202193 440
- 202267 224
- 202374 141
- 202459 910
- 202554 735
- 202627 503
Смуга — рішення напряму за рік; темніша частина — ті, що розібрано разом із текстом.
Натисніть на зірку — це реальне рішення суду
Рішення з мотивуванням суду
Про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку
Мотивація суду: Суди встановили факт реальних змін в організації праці та скорочення штату. Роботодавець правомірно провів оцінку продуктивності праці та кваліфікації працівників, визначивши, що позивач мав найнижчі показники працевлаштування громадян, а також виконав обов'язок щодо пропозиції всіх наявних вакансій.
Стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку, компенсацій та відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням трудових прав
Мотивація суду: Верховний Суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість касаційної скарги університету, оскільки апеляційний суд правильно встановив наявність заборгованості з виплат та правонаступництво університету, проте не врахував необхідність зазначення про утримання податків і обов'язкових платежів із присуджених сум. У зв'язку з цим постанову апеляційного суду в частині розрахунків змінено, уточнивши резолютивну частину застереженням про обов'язковість утримання податків і зборів.
Спір щодо правомірності повернення зустрічного позову про стягнення заробітної плати у справі за позовом про стягнення штрафу за порушення контракту найму
Мотивація суду: Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що первісний позов про стягнення штрафу за порушення трудової дисципліни та зустрічний позов про стягнення заробітної плати й харчування не є взаємопов'язаними, оскільки виникають з різних підстав та правовідносин, а задоволення зустрічного позову не виключає задоволення первісного. Верховний Суд погодився з цим, зазначивши, що відсутність процесуальних підстав для спільного розгляду позовів не є порушенням права на доступ до…
Визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Мотивація суду: Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача про формальний підхід роботодавця до працевлаштування. Роботодавець пропонував вакансії, але систематично відмовляв у переведенні, що потребує додаткового дослідження на предмет відповідності кваліфікації працівника та дотримання вимог ст. 49-2 КЗпП України.
Стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі копії наказу про звільнення
Мотивація суду: Суд повернув касаційну скаргу через відсутність у ній визначених законом підстав для касаційного оскарження, передбачених статтею 389 ЦПК України. Заявник не виконав вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, що є обов'язковою умовою для прийняття скарги до розгляду.
Зміна формулювання причин та дати звільнення, стягнення вихідної допомоги
Мотивація суду: Заявник не виконав вимоги ухвали суду про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема не надав уточнену скаргу та не виправив зазначені порушення. Відповідно до процесуального законодавства, невиконання вимог ухвали про залишення скарги без руху є підставою для її повернення.
Повернення судового збору після відмови у відкритті касаційного провадження
Мотивація суду: Суд повернув заяву без розгляду, оскільки вона була подана у паперовій формі поштою, тоді як касаційна скарга була подана через підсистему «Електронний суд», що вимагає подання всіх наступних документів виключно в електронному вигляді. Також суд зазначив, що заявник помилково кваліфікував збір як «помилково сплачений», тоді як підставою для повернення є відмова у відкритті касаційного провадження.
Стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні
Мотивація суду: Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, оскільки той не врахував нові правові висновки Великої Палати ВС щодо обмеження періоду нарахування компенсації шістьма місяцями та необхідності оцінки співмірності суми з урахуванням конкретних обставин справи. Справу направлено на новий апеляційний розгляд для проведення належних розрахунків та дослідження доказів.
Визнання незаконним наказу про призупинення трудового договору, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди
Мотивація суду: Верховний Суд дійшов висновку, що спір стосується проходження публічної служби та правонаступництва у сфері державного управління, тому він підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, їхні рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження.
Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Мотивація суду: Суд відкрив провадження, оскільки скарга відповідає вимогам закону та містить обґрунтовані підстави для касаційного перегляду. У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення відмовлено, оскільки відповідач не надав доказів відкриття виконавчого провадження, а негайне виконання в частині виплати заробітної плати за один місяць є прямою вимогою закону.
Так виглядає розбір. Це приклад формату — він зроблений за іншим напрямом.
Суди, які ведуть цей напрям
Справи напряму у цих судах ведуть щонайменше 10 суддів.
Розбори цього напряму
На яких нормах стоїть напрям
ст. 40 Кодекс законів про працю України
Визначає перелік підстав, з яких роботодавець може розірвати трудовий договір із власної ініціативи.
zakon.rada.gov.uaст. 115 Кодекс законів про працю України
Встановлює, що заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць у визначені строки.
zakon.rada.gov.uaст. 116 Кодекс законів про працю України
Зобов'язує роботодавця виплатити всі належні працівникові суми в день звільнення; за спору про розмір безспірну частину виплачують у той самий строк.
zakon.rada.gov.uaст. 117 Кодекс законів про працю України
Покладає на роботодавця обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку з його вини — по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
zakon.rada.gov.uaст. 235 Кодекс законів про працю України
Дозволяє поновити незаконно звільненого працівника, змінити формулювання причини звільнення та стягнути середній заробіток за вимушений прогул — до року, а за затягнутий не з вини працівника спір — за весь прогул.
zakon.rada.gov.uaст. 237-1 Кодекс законів про працю України
Передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди, завданої порушенням прав працівника, зокрема дискримінацією чи мобінгом.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Зазвичай поєднують визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу — це передбачає стаття 235 Кодексу законів про працю. Та сама стаття обмежує такий заробіток одним роком, а за весь час прогулу його присуджують, коли справу розглядали довше не з вини працівника. Додатково заявляють вимогу про відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 того ж Кодексу. Обов'язок довести наявність законної підстави звільнення та додержання порядку покладено на роботодавця.
Стаття 116 Кодексу законів про працю зобов'язує виплатити всі належні суми в день звільнення та письмово повідомити працівника про нараховані й виплачені суми. Якщо розрахунок затримано з вини роботодавця, стаття 117 того ж Кодексу дає право на середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. За наявності спору про розмір належних сум таке відшкодування присуджують, коли спір вирішено на користь працівника, а при частковому задоволенні його розмір визначає суд у тих самих межах.
Так. Стаття 235 Кодексу законів про працю дозволяє суду змінити формулювання причини звільнення і привести його у відповідність до закону. Якщо неправильне формулювання перешкоджало працевлаштуванню, одночасно стягується середній заробіток за час вимушеного прогулу — у межах, установлених цією ж статтею. Суд може змінити й дату звільнення, коли її визначено з порушенням установленого порядку.
Звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю можливе лише за умови реального скорочення чисельності або штату. Роботодавець зобов'язаний персонально попередити працівника не пізніше ніж за два місяці, запропонувати іншу наявну роботу та врахувати переважне право на залишення на роботі — статті 42 і 49-2 того ж Кодексу. При такому звільненні виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку за статтею 44.
Стаття 233 Кодексу законів про працю встановлює загальний тримісячний строк — від дня, коли працівник дізнався або мав дізнатися про порушення свого права. Для справ про звільнення діє місячний строк від дня вручення копії наказу про звільнення, а для вимог про виплату всіх сум при звільненні — тримісячний строк від дня одержання письмового повідомлення роботодавця про нараховані та виплачені суми. Вимогу про стягнення належної працівникові заробітної плати строком звернення до суду не обмежено. Пропущений з поважних причин строк суд може поновити на підставі статті 234 того ж Кодексу.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.