Судова практика з трудових спорів
Звільнення, оплата праці, переведення, дисциплінарні стягнення. Сторони — працівник і роботодавець.
- 267 924
- справ у реєстрі
- 23 042
- розібрані рішення
- 2011–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 5 986 рішень · розподіл за 5 986 розібраними рішеннями по суті з 267 924 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 7 144 · перегляд в апеляції чи касації — 9 487 · інші види судочинства — 425
Найчастіший результат — позов задоволено: 27 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
до 2016: 35 647
Колонка — рішення напряму за рік.
Що ближче до вашої ситуації?
Рішення з мотивуванням суду
Стягнення заборгованості із заробітної плати при звільненні та питання пропусків строків звернення до суду
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачка отримала письмове повідомлення про суми, нараховані при звільненні, 08.04.2024 року, а тому тримісячний строк для звернення до суду сплинув 08.07.2024 року. Оскільки позов подано 19.05.2026 року (з пропуском понад один рік), суд не має правових підстав для поновлення строку і відмовляє у задоволенні позову.
Про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві
Мотивація суду
Суд встановив факт заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок професійних захворювань, отриманих під час роботи у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, що призвело до часткової втрати професійної працездатності. Враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, ступінь втрати працездатності та необхідність лікування, суд визнав обґрунтованим стягнення моральної шкоди в розмірі 80 000 грн.
Стягнення моральної шкоди у розмірі 120 000 грн у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійних захворювань
Мотивація суду
Суд встановив факт заподіяння позивачу професійних захворювань унаслідок тривалої дії шкідливих виробничих факторів на підприємстві відповідача, що підтверджено медичними висновками та актами розслідування. Оскільки ушкодження здоров'я призвело до втрати працездатності та спричинило моральні страждання, роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду на підставі ст. 237-1 КЗпП України та ст. 23 ЦК України.
Про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани медичному директору за виплату собі премій
Мотивація суду
Суд встановив, що позивач, виконуючи обов'язки керівника підприємства, не мала права самостійно приймати рішення щодо власної винагороди та підписувати накази про власне преміювання без рішення органу вищого рівня (засновника). Оскільки виявлені порушення підтверджені матеріалами службового розслідування та аудиту, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулося правомірно та в межах встановлених законом строків.
Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю (термінів виплати зарплати)
Мотивація суду
Суд встановив, що з дня виявлення адміністративного правопорушення (24 червня 2026 року) до моменту розгляду справи минув визначений частиною 2 статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП це є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Встановлення факту вчинення мобінгу
Мотивація суду
Суд встановив, що подана позивачем заява про відмову від позову відповідає вимогам процесуального закону, наслідки такої дії позивачеві відомі та зрозумілі. Відповідно до приписів ЦПК України суд апеляційної інстанції задовольнив заяву, визнав рішення суду першої інстанції нечинним та закрив провадження у справі.
Про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 41 КУпАП для доопрацювання
Мотивація суду
Суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не відповідають вимогам ст. 245, 251, 256 КУпАП, оскільки до протоколу не було долучено постанову про повторне протягом року вчинення аналогічного порушення. Відсутність цих доказів унеможливлює всебічний розгляд справи судом, тому матеріали підлягають поверненню органу, який їх склав, для належного доопрацювання.
Відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.
Мотивація суду
Суд встановив факт заподіяння моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва, проте, враховуючи ступінь втрати працездатності (35%) та засади розумності й справедливості, зменшив розмір компенсації до 70 000 грн. Суд також відхилив вимогу про зазначення в рішенні відсутності податків, оскільки це питання регулюється податковим законодавством, а не судовим рішенням.
Відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.
Мотивація суду
Суд встановив факт отримання позивачем трудового каліцтва та стійкої втрати працездатності, що є достатньою підставою для відшкодування моральної шкоди. Відповідач, як роботодавець, не забезпечив безпечні умови праці, тому несе відповідальність незалежно від часткової вини працівника. Розмір компенсації визначено з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості.
Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку при звільненні.
Мотивація суду
Суд встановив, що з 15 березня 2017 року ПрАТ «Краснодонвугілля» втратило контроль над активами та документацією через захоплення підприємства на тимчасово окупованій території, що є обставиною непереборної сили. Оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів наявності заборгованості, а відповідач об'єктивно позбавлений можливості надати підтверджуючі документи, суд відмовив у задоволенні позову.
Приклад розбору з трудових спорів за рішеннями 2022–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Розбори цього напряму
Про напрям
До трудових спорів належать конфлікти між працівником і роботодавцем, що виникають із трудових відносин: звільнення, оплата праці, переведення, дисциплінарні стягнення, матеріальна відповідальність. Роботодавцем у таких справах може бути і приватне підприємство, і фізична особа-підприємець, і державна установа чи орган місцевого самоврядування. Позивачем зазвичай виступає працівник, рідше — роботодавець, який вимагає відшкодування завданої йому шкоди.
Найчастіші вимоги — визнати наказ про звільнення незаконним і поновити на роботі, стягнути заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за час вимушеного прогулу або за час затримки розрахунку, вихідну допомогу та відшкодування моральної шкоди. Спори найманих працівників розглядають у порядку цивільного судочинства; якщо заробітна плата нарахована, але не виплачена, вимогу можна заявити й у наказному провадженні. Спори про прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї належать до адміністративного судочинства. Окрему групу становлять справи про адміністративні правопорушення, у яких перевіряють дотримання роботодавцем законодавства про працю.
Суд досліджує підставу звільнення та порядок його проведення: чи існувала реальна підстава, чи попереджено працівника, чи запропоновано іншу наявну роботу, чи додержано гарантій для окремих категорій працівників. Окремо перевіряється розрахунок заявлених сум: середній заробіток обчислюють за встановленими правилами і в межах граничних періодів, визначених законом, а розмір моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру порушення. Вимоги задовольняють повністю або частково, частину позовів залишають без задоволення, а частина проваджень закінчується без вирішення спору по суті — примиренням сторін чи залишенням позову без розгляду.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 40 Кодекс законів про працю України
Визначає перелік підстав, з яких роботодавець може розірвати трудовий договір із власної ініціативи.
zakon.rada.gov.uaст. 115 Кодекс законів про працю України
Встановлює, що заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць у визначені строки.
zakon.rada.gov.uaст. 116 Кодекс законів про працю України
Зобов'язує роботодавця виплатити всі належні працівникові суми в день звільнення; за спору про розмір безспірну частину виплачують у той самий строк.
zakon.rada.gov.uaст. 117 Кодекс законів про працю України
Покладає на роботодавця обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку з його вини — по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
zakon.rada.gov.uaст. 235 Кодекс законів про працю України
Дозволяє поновити незаконно звільненого працівника, змінити формулювання причини звільнення та стягнути середній заробіток за вимушений прогул — до року, а за затягнутий не з вини працівника спір — за весь прогул.
zakon.rada.gov.uaст. 237-1 Кодекс законів про працю України
Передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди, завданої порушенням прав працівника, зокрема дискримінацією чи мобінгом.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Зазвичай поєднують визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу — це передбачає стаття 235 Кодексу законів про працю. Та сама стаття обмежує такий заробіток одним роком, а за весь час прогулу його присуджують, коли справу розглядали довше не з вини працівника. Додатково заявляють вимогу про відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 того ж Кодексу. Обов'язок довести наявність законної підстави звільнення та додержання порядку покладено на роботодавця.
Стаття 116 Кодексу законів про працю зобов'язує виплатити всі належні суми в день звільнення та письмово повідомити працівника про нараховані й виплачені суми. Якщо розрахунок затримано з вини роботодавця, стаття 117 того ж Кодексу дає право на середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. За наявності спору про розмір належних сум таке відшкодування присуджують, коли спір вирішено на користь працівника, а при частковому задоволенні його розмір визначає суд у тих самих межах.
Так. Стаття 235 Кодексу законів про працю дозволяє суду змінити формулювання причини звільнення і привести його у відповідність до закону. Якщо неправильне формулювання перешкоджало працевлаштуванню, одночасно стягується середній заробіток за час вимушеного прогулу — у межах, установлених цією ж статтею. Суд може змінити й дату звільнення, коли її визначено з порушенням установленого порядку.
Звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю можливе лише за умови реального скорочення чисельності або штату. Роботодавець зобов'язаний персонально попередити працівника не пізніше ніж за два місяці, запропонувати іншу наявну роботу та врахувати переважне право на залишення на роботі — статті 42 і 49-2 того ж Кодексу. При такому звільненні виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку за статтею 44.
Стаття 233 Кодексу законів про працю встановлює загальний тримісячний строк — від дня, коли працівник дізнався або мав дізнатися про порушення свого права. Для справ про звільнення діє місячний строк від дня вручення копії наказу про звільнення, а для вимог про виплату всіх сум при звільненні — тримісячний строк від дня одержання письмового повідомлення роботодавця про нараховані та виплачені суми. Вимогу про стягнення належної працівникові заробітної плати строком звернення до суду не обмежено. Пропущений з поважних причин строк суд може поновити на підставі статті 234 того ж Кодексу.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.