Судова практика зі справ про побої
Умисні й необережні тілесні ушкодження, побої, мордування, катування. Сторони — обвинувачений, потерпілий і прокурор.
- 152 036
- справ у реєстрі
- 9 994
- розібрані рішення
- 2019–2026
- роки ухвалених рішень
Як найчастіше закінчуються такі справи
Відсотки — частка з 7 166 рішень · розподіл за 7 166 розібраними рішеннями по суті з 152 036 справпоза розкладом по суті: процесуальні рішення — 1 808 · перегляд в апеляції чи касації — 1 020
Найчастіший результат — обвинувальний вирок: 98 % рішень по суті
Скільки таких справ за роками
Колонка — рішення напряму за рік.
Рішення з мотивуванням суду
Клопотання прокурора про застосування примусового приводу до обвинуваченого у зв'язку з його повторною неявкою до суду
Мотивація суду
Оскільки обвинувачений повторно не з'явився до суду без поважних причин, а розгляд справи за його відсутності неможливий, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та повторного застосування примусового приводу через органи Національної поліції.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
Мотивація суду
Суд встановив, що інкриміноване обвинуваченому діяння є кримінальним проступком, з дня вчинення якого минуло більше двох років. Оскільки обвинувачений не ухилявся від слідства чи суду, наявні законні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження.
Спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження та відшкодування завданої цим шкоди
Мотивація суду
Суд встановив вину обвинуваченого у вчиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження за ст. 128 КК України, проте на підставі ст. 74 КК України звільнив його від покарання у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (оскільки обвинувачений наполягав на розгляді справи, але строк сплив). У задоволенні цивільного позову до фізичної особи відмовлено, оскільки шкоду заподіяно працівником під час виконання трудових обов'язків, тому належним відповідачем є…
Закриття кримінального провадження через відмову потерпілого від обвинувачення у справі про приватне обвинувачення
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження, оскільки інкримінований злочин віднесено законом до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, а потерпілий у судовому засіданні заявив про відмову від обвинувачення, що є безумовною процесуальною підставою для закриття провадження за відсутності ознак домашнього насильства.
Про законність перекваліфікації дій обвинуваченого з розбою на заподіяння легких тілесних ушкоджень
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що перша інстанція неправильно кваліфікувала дії обвинуваченого як заподіяння легких тілесних ушкоджень. Насильство було застосовано з метою заволодіння майном потерпілої в умовах неосвітленого безлюдного місця, що утворює склад злочину - розбій. Апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з ухваленням нового вироку.
Заява про відвід прокурора у кримінальному провадженні
Мотивація суду
Суд встановив, що наведені захисником обставини не є передбаченими законом підставами для відводу прокурора відповідно до ст. 77 КПК України. Сама по собі незгода з поведінкою або процесуальними діями прокурора не свідчить про його упередженість за відсутності об'єктивних даних.
Апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання та кваліфікації дій за обвинуваченням у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження та шахрайства
Мотивація суду
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції при призначенні покарання не дотримався вимог частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України та не зарахував повністю відбуте покарання за попереднім вироком, оскільки один із злочинів було вчинено до постановлення того вироку, а інший — після. У зв'язку з цим вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку, яким остаточне покарання призначено із застосуванням правил поглинення та…
Притягнення до кримінальної відповідальності за умисне легке тілесне ушкодження
Мотивація суду
Суд встановив вину обвинуваченого на підставі матеріалів досудового розслідування, які останній не оспорював. Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд обрав покарання у виді штрафу.
Кримінальна відповідальність за завдання легких тілесних ушкоджень під час конфлікту через вигул собаки
Мотивація суду
Суд встановив, що обвинувачена діяла у стані необхідної оборони, захищаючи тварину від жорстокого поводження та себе від агресії потерпілого. Дії були миттєвими, співмірними загрозі та припинилися після усунення небезпеки, а закон виключає відповідальність за перевищення меж оборони у разі завдання легких ушкоджень.
Притягнення до кримінальної відповідальності за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень під час конфлікту.
Мотивація суду
Апеляційний суд встановив, що висновки суду першої інстанції про відсутність умислу не відповідають фактичним обставинам, оскільки докази (показання свідків, висновок експерта, слідчі експерименти) підтверджують умисний характер дій обвинуваченої. Оскільки з моменту вчинення проступку минуло понад 5 років, обвинувачену визнано винною, але звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Приклад розбору зі справ про побої за рішеннями 2022–2026
Суди, які ведуть цей напрям
Число — рішення цього напряму, ухвалені судом; це обсяг роботи, а не оцінка.
Судді з найбільшою кількістю рішень у напрямі
Число — рішення цього напряму, підписані суддею; це обсяг роботи, а не оцінка.
Про напрям
Напрям об'єднує кримінальні провадження про шкоду здоров'ю людини: умисні тяжкі, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, побої і мордування, катування, а також необережне заподіяння тяжких і середньої тяжкості ушкоджень. Сторону обвинувачення представляють прокурор і потерпілий, стороною захисту виступають обвинувачений та його захисник.
У кримінальному провадженні суд вирішує питання про винуватість, кваліфікацію дій, вид і розмір покарання: який ступінь тяжкості мало ушкодження, чи діяла особа умисно, чи йдеться про суміжні склади — заподіяння ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання або при перевищенні меж необхідної оборони. Окрему групу становлять необережні тяжкі й середньої тяжкості ушкодження за ст. 128 Кримінального кодексу. Провадження щодо умисного легкого ушкодження та побоїв здебільшого мають форму приватного обвинувачення, яке розпочинають за заявою потерпілого.
Ступінь тяжкості ушкодження встановлює судово-медична експертиза, і її висновок суд оцінює разом із медичною документацією, матеріалами поліції, поясненнями сторін та показаннями свідків. Значення мають також поведінка учасників перед подією, кількість і тривалість епізодів насильства й обставини, що пом'якшують покарання. Провадження завершується обвинувальним чи виправдувальним вироком, закриттям — зокрема через відмову потерпілого від обвинувачення або примирення — чи поверненням обвинувального акта прокурору.
На яких нормах стоїть напрям
ст. 121 Кримінальний кодекс України
Карає умисне тяжке тілесне ушкодження — небезпечне для життя в момент заподіяння або таке, що спричинило втрату органу, психічну хворобу, стійку втрату працездатності чи знівечення обличчя.
zakon.rada.gov.uaст. 122 Кримінальний кодекс України
Встановлює відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження — не небезпечне для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я чи значну стійку втрату працездатності.
zakon.rada.gov.uaст. 125 Кримінальний кодекс України
Передбачає відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, а окремою частиною — за таке, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
zakon.rada.gov.uaст. 126 Кримінальний кодекс України
Карає удари, побої та інші насильницькі дії, що завдали фізичного болю без тілесних ушкоджень, а також мордування — тривале заподіяння болю чи страждань.
zakon.rada.gov.uaст. 127 Кримінальний кодекс України
Карає катування — умисне заподіяння сильного фізичного болю або морального страждання, щоб примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії проти своєї волі, а також із метою покарання або залякування.
zakon.rada.gov.uaст. 128 Кримінальний кодекс України
Встановлює відповідальність за необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження: наслідок настав через самовпевненість чи недбалість, а не через умисел заподіяти шкоду здоров'ю.
zakon.rada.gov.ua
Часті питання напряму
Ступінь тяжкості встановлює судово-медична експертиза за медичними критеріями: небезпека для життя в момент заподіяння, втрата органу чи його функцій, тривалість розладу здоров'я та стійка втрата працездатності. Висновок експерта є доказом, який суд оцінює разом із медичною документацією, поясненнями сторін і показаннями свідків. За наявності сумнівів або нових даних сторона обвинувачення чи сторона захисту може просити про додаткову або повторну експертизу.
Побої та інші насильницькі дії за ст. 126 Кримінального кодексу завдають фізичного болю, але не залишають тілесних ушкоджень — тобто слідів, які експерт оцінює за ступенем тяжкості. Якщо ушкодження є, діяння кваліфікують за ст. 125, 122 чи 121 залежно від того, чи спричинило воно короткочасний розлад здоров'я, тривалий розлад і значну стійку втрату працездатності або наслідки, небезпечні для життя. Вирішальною є не кількість ударів, а зафіксовані лікарями наслідки; окремо ст. 126 називає мордування — тривале заподіяння болю чи страждань.
Провадження щодо умисного легкого тілесного ушкодження та побоїв закон відносить до приватного обвинувачення: його розпочинають за заявою потерпілого, а не за самим лише рапортом поліції. Відмова потерпілого від обвинувачення є підставою для закриття провадження. Для окремих складів, учинених щодо члена сім'ї чи близького родича, діють особливі правила, тож форму провадження визначають за змістом обвинувачення.
У провадженні приватного обвинувачення відмова потерпілого від обвинувачення тягне закриття провадження. Крім того, Кримінальний кодекс дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, примирилася з потерпілим і відшкодувала завдані збитки чи усунула заподіяну шкоду; правопорушення, пов'язані з домашнім насильством, із цього правила виключені. Потерпілий може також заявити у кримінальному провадженні позов про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Суд перевіряє, чи було посягання реальним і чи тривало воно в момент заподіяння шкоди, а також чи відповідав захист небезпеці нападу та обстановці події. Якщо межі необхідної оборони не перевищено, шкода нападникові відповідальності не тягне; перевищення цих меж утворює окремий склад за ст. 124 Кримінального кодексу з істотно м'якшим покаранням. Поруч стоїть заподіяння ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправними діями потерпілого, — його кваліфікують за ст. 123.
Практика за темами
Інші напрями практики — з такими самими числами, рішеннями і полем ситуації.
Суміжні напрями
- Судова практика зі справ про обмежувальний припис — Домашнє насильство веде дві справи одночасно: кримінальне провадження про побої і цивільну заяву про обмежувальний припис. Припис можна отримати, поки провадження ще триває, і суд у ньому не чекає на вирок.
- Судова практика зі справ про ДТП — Тілесні ушкодження у ДТП — це ст. 286 КК, а не проста аварія: склад залежить від тяжкості ушкоджень, і справу ведуть як кримінальну поряд зі стягненням шкоди.