Судова практика зі справ про побої

Суд встановив доведеними обставини вчинення кримінального проступку, врахував беззаперечне визнання вини обвинуваченою, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, а також те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість призначення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково перекваліфікував дії обвинуваченої на ч.2 ст.125 КК України. Учасники події підтвердили наявність прямого умислу на вбивство, характер дій (нанесення 11 ножових поранень, спроба задушити потерпілого) свідчить про незакінчений замах на умисне вбивство, який не було доведено до кінця через втручання третьої особи.

Суд дійшов висновку про необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції з огляду на введення воєнного стану та віддаленість проживання учасників справи. Така процесуальна дія спрямована на забезпечення оперативності судового провадження та реалізацію прав учасників.

Суд встановив, що обвинувачена вперше вчинила кримінальний проступок, повністю примирилася з потерпілим, який не має до неї претензій та подав відповідну заяву про звільнення від кримінальної відповідальності. Оскільки всі вимоги статті 46 КК України та пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України дотримано, суд дійшов висновку про необхідність звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України належить до приватного обвинувачення і не пов'язане з домашнім насильством, а потерпілий добровільно відмовився від обвинувачення у зв'язку з примиренням, суд зобов'язаний закрити провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Суд дійшов висновку про недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки під час судового розгляду не було здобуто жодних доказів на підтвердження того, що саме він завдав потерпілому два удари в область голови, які спричинили тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Сам потерпілий під час допиту плутався в показаннях та зазначав, що інші удари йому наносив батько обвинуваченого. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь…

Суд встановив, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, відбиваючи протиправний напад групи осіб під час конфлікту на пляжі. На підставі відеозапису та показань незалежних свідків підтверджено наявність реальної загрози та неправомірних дій з боку потерпілих (у тому числі застосування палиці та кидання піску), що виключає кримінальну відповідальність.

Суд встановив вину обвинуваченого на підставі матеріалів досудового розслідування, які останній не оспорював. Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд обрав покарання у виді штрафу.

Суд встановив, що обвинувачена діяла у стані необхідної оборони, захищаючи тварину від жорстокого поводження та себе від агресії потерпілого. Дії були миттєвими, співмірними загрозі та припинилися після усунення небезпеки, а закон виключає відповідальність за перевищення меж оборони у разі завдання легких ушкоджень.